Справа № 643/843/26
Провадження № 6/643/174/26
19.02.2026
19 лютого 2026 року місто Харків
Салтівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
за участю секретаря Мовчан К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКПФІНСТАНДАРТ» в особі представника Жевега Катерини Валеріївни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець Пашков Юрій Дмитрович, про заміну сторони виконавчого провадження,
Представник ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» звернувся до суду із заявою, якою просить замінити у виконавчому проваджені №67249871 щодо примусового виконання виконавчого документу, виданого Приватним нотаріусом Київського МНО Бригідою В.О. за №28349 від 23.09.2021 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості на користь стягувача - ТОВ «ДІНЕРО», сторону виконавчого провадження - стягувача: ТОВ «ДІНЕРО» на його правонаступника - ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ».
Вимоги заяви мотивовані тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця ВО Харківської області Пашкова Ю.Д. перебуває виконавче провадження №67249871 щодо примусового виконання виконавчого документу, виданого приватним нотаріусом Київського МНО Бригідою В.О. за № 28349 від 23.09.2021 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості на користь стягувача ТОВ «ДІНЕРО», який змінив своє найменування з ТОВ «ФК «ДІНЕРО». 03.04.2025 між ТОВ «ДІНЕРО» та ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено договір факторингу №571/ФК-25. Відповідно до вказаного договору факторингу, право грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором №AG7857262 в інформаційно-телекомунікаційній системі первинного кредитора №L2847350 згідно з яким проводиться стягнення заборгованості за виконавчим документом, виданим приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. за №28349 від 23.09.2021 у ВП АСВП №67249871, відступлене ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ». Враховуючи викладене, у зв'язку із відступленням правом грошової вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, в результаті чого ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчим документом №28349 від 23.09.2021 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , отже виконання вказаного виконавчого документу передбачає задоволення вимог вже не первісного кредитора, яким було ТОВ «ДІНЕРО», а нового кредитора, яким є заявник - ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ».
Розгляд заяви представник заявника просить здійснити без його участі.
Боржник в судове засідання не з'явився, будучи належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час та місце його проведення, заяв про поважні причини свої відсутності або про розгляд заяви без участі боржника до суду не надійшло, правом надання заперечень пояснень щодо вимог зави, не скористався.
Інші учасники в судове засідання також не з'явились, що не є перешкодою для розгляду заяви згідно ч. 3 ст. 442 ЦПК України.
Суд, вивчивши доводи заяви, надані докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи із такого.
Так, судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Ю.Д. перебуває виконавче провадження №67249871 щодо примусового виконання виконавчого документу, виданого приватним нотаріусом Київського МНО Бригідою В.О. за № 28349 від 23.09.2021 про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості на користь стягувача ТОВ «ДІНЕРО».
03.04.2025 між ТОВ «ДІНЕРО» та ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено договір факторингу №571/ФК-25.
Відповідно до вказаного договору факторингу, право грошової вимоги, у тому числі за кредитним договором №AG7857262 в інформаційно-телекомунікаційній системі первинного кредитора №L2847350 згідно з яким проводиться стягнення заборгованості за виконавчим документом, виданим приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О. за №28349 від 23.09.2021 у ВП АСВП №67249871, відступлене ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ».
Такі обставини підтверджено копіями виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №28349 від 23.09.2021 приватним нотаріусом КМНО Бригідою В.О., постанови про відкриття виконавчого провадження №67249871 від 23.10.2021, договору факторингу № 571/ФК-25 від 03.04.2025, актів приймання-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу, в тому числі №571/ФК-25 від 03.04.2025, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Інформації про виконавче провадження №67249871 (а.с.8-14).
Частинами 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов'язання.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового Кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст. 519 ЦК України).
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1ст. 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така зміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статі 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи із змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» з урахуванням положень ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення права вимоги, правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20.11.2013 № 6-122цс13.
Отже, підставою для зміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме, замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчого провадження чи за інших підстав.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».
Повертаючись, до положень ст. 442 ЦПК України, законодавець чітко зазначив про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах, а тому, при наявності доказів (належних та допустимих) правонаступництва, право заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) - є беззаперечним.
У Постанові Верховного Суду від 05.12.2018 (справа: №643/4902/14- ц) наведена аналогічна позиція, з правовим висновком, зокрема, тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може І відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: - купівлі-продажу чи міни (ч.З ст. 656 ЦК): - дарування (ч.2 ст. 718 ЦК); - факторингу (гл.73 ЦК).
Згідно із ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до І суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до І його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б І обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
При і виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо І застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом ст. 15 Закону № 1404-VIII.
Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні ст. 3 Закону № 1404-VIII, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб'єктом та процедурою видання, отже, положення ч.5 ст. 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.
Відповідно до ст. 88 Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувана й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин.
За вимогами ст. 91 Закону № 3425-ХІІ «Про нотаріат» виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону № 1404-VIII.
Вчинення виконавчих написів нотаріусами врегульовано у главі 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22.07.2019 у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що при розгляді справ необхідно встановити фактичні обставини справи, зокрема чи було звернуто до примусового виконання та відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса.
Далі, судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ч.1 ст. 18 ЦПК України).
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №643/4902/14-ц, від 31.10.2018 у справі №201/8548/16-ц та від 15.08.2018 у справі №190/2119/14-ц.
Отже, враховуючи вищевикладене, у зв'язку із відступленням правом грошової вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, в результаті чого ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» набуло статусу нового кредитора/стягувача за виконавчим документом №28349 від 23.09.2021 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , а тому виконання вказаного виконавчого документу передбачає задоволення вимог вже не первісного кредитора, яким було ТОВ «ДІНЕРО», а нового кредитора, яким є заявник - ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ».
За таких обставин, суд дійшов, висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження»,
Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКПФІНСТАНДАРТ» в особі представника Жевега Катерини Валеріївни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приватний виконавець Пашков Юрій Дмитрович, про заміну сторони виконавчого провадження.
Замінити у виконавчому проваджені №67249871 щодо примусового виконання виконавчого документу, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем за №28349 від 23.09.2021 про стягнення з боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості на користь стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО», сторону виконавчого провадження - стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІНЕРО» (код ЄДРПОУ 41350844, адреса місця знаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурікова,3) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 41153878, адреса місця знаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька,17Б, офіс 503).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвалу складено 19.02.2026.
Суддя О.О. Сугачова