Справа № 643/1972/26
Провадження № 1-кс/643/1392/26
19 лютого 2026 року слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 62023170020000564 від 28.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4 із скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62023170020000564 від 28.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що ОСОБА_4 слідчому подано клопотання про визнання його потерпілим у цьому кримінальному провадженні. Постановою від 17.01.2025 слідчий ОСОБА_5 відмовив у задоволенні вказаного клопотання. Своє рішення слідчий мотивував тим, що у клопотанні нібито не наведено обґрунтування спричинення моральної, фізичної або майнової шкоди та не долучено документів на підтвердження такої шкоди. Вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки висновок слідчого про те, що «не наведено обґрунтування спричинення шкоди», є передчасним та надмірно формалізованим. На етапі досудового розслідування ОСОБА_4 (який тримається під вартою) позбавлений можливості надавати остаточні та беззаперечні докази розміру завданої шкоди, більш того він не зобов'язаний цього робити, оскільки збір доказів є завданням слідства. Крім того, слідчим навіть не було проведено такої слідчої дії, як допит ОСОБА_4 . У зв'язку з чим, просив скасувати вказану постанову слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим від 17.01.2025.
Заявник вдруге у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи вимоги ч.2 ст.306 КПК України щодо розгляду скарги слідчим суддею на рішення під час досудового розслідування не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження вказаної скарги, слідчий суддя дійшов висновку про розгляд скарги без участі заявника.
Слідчий у судове засідання не з'явився, до його початку від заступника керівника Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві надійшли матеріали кримінального провадження №62023170020000564 від 28.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, для огляду їх судом, в частині оскаржуваної постанови слідчого. У задоволенні скарги просила відмовити та розгляд скарги проводити без представника ТУ ДБР у місті Полтаві.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу з додатками, матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно положень ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у разі їх порушення діями, бездіяльністю та рішеннями слідчого на досудовому розслідуванні здійснюється, у тому числі, слідчим суддею (п.18 ч.1 ст.3 КПК України) та регламентовано положеннями ст.ст.303-307 КПК України.
За змістом ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на виконання ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 27.12.2024 (справа №643/15827/24), якою зобов'язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 про визнання потерпілим від 26.11.2024, слідчим винесено постанову про відмову у визнанні клопотання від 17.01.2025, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про визнання потерпілим від 26.11.2024 у кримінальному провадженні №62023170020000564 від 28.03.2023 - відмовлено у повному обсязі.
В обґрунтування зазначеної постанови слідчого, з посиланням на вимоги ст.55 КПК України, вказано, що у заяві ОСОБА_4 не наведено обґрунтування спричинення йому моральної, фізичної або майнової шкоди, не долучено жодних документів та не вказано джерела отримання доказів на підтвердження спричинення такої шкоди, що не відповідає вимогам ст.55 КПК України, а відтак заява про залучення до провадження як потерпілого, подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч.1 ст.55 КПК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, крім іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч.1, 5 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, слідчий зобов'язаний винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, а не постанову про відмову у залученні потерпілого.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом
Згідно ч.5 ст.110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Слідчий суддя звертає увагу на ті обставини, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова (справа №554/162/23, провадження №1-кс/554/590/2023) від 20.02.2023, якою зобов'язано внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 22.12.2022, згідно якої працівники ХУ ДВБ НП України та Харківської обласної прокуратури 22.04.2021 застосували до нього фізичну силу та психічний тиск.
Однак, під час досудового розслідування кримінального провадження №62023170020000564 від 28.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, не досліджено питання застосування фізичної сили та вчинення психічного тиску, про що вказує ОСОБА_4 , відповідно до норм КПК України.
В оскаржуваній постанові слідчий не надав оцінки вказаним фактам та обставинам, при цьому, останнім навіть не допитано ОСОБА_4 з приводу заподіяння йому шкоди та якої саме.
З урахуванням наведеного, висновок слідчого про те, що на даний час під час досудового розслідування не знайшли свого підтвердження факти щодо заподіяння ОСОБА_4 фізичної, матеріальної або моральної шкоди, є передчасним та не мотивованим, а рішення прийнято без належної оцінки всіх доказів та підлягає скасуванню.
Таким чином, слідчий суддя вважає за доцільне скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62023170020000564 від 28.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, задовільнити, скасувавши постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання від 17.01.2025, якою ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про визнання його потерпілим відмовлено.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги на рішення дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала, окрім іншого, про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора.
Керуючись ст.ст.2, 39, 40, 55, 303-304, 309, 376, 395 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на рішення слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62023170020000564 від 28.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, - задовольнити.
Постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим від 11.06.2025 у кримінальному провадженні №62023170020000564 від 28.03.2023 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження №62023170020000564 від 28.03.2023 повернути до Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР розташованого у місті Полтаві для провадження досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1