133/135/26
3/133/571/26
Іменем України
18.02.26 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А.,
за участю секретаря Блащук Н.І., прокурора Щур О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Козятин Вінницької області, громадянин України, проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , водій ГЗЗ ЦВС, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , являючись суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону та суб'єктом правопорушень, визначених статтею 172-6 КУпАП відповідно до Примітки вказаної статті, будучи звільненим зі служби в поліції 04.02.2025, у порушення вимог абзацу 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, лише 03.09.2024 о 10:05 год., подав до Реєстру НАЗК щорічну декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Місцем вчинення правопорушення є Вінницька область, Хмільницький район, м. Козятин.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, зазначив, що подавав декларацію кандидата на посаду за 2023 р., і вважав, що щорічну декларацію за цей же період подавати не потрібно.
Прокурор Щур О.В. в судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 дійсно є склад адміністративного правопорушення, та зазначив, що подання декларації кандидата на посаду не замінює собою необхідності подання щорічної декларації за той же період, оскільки це різні декларації та щодо них проводиться різний ступінь та обсяг перевірок.
Вислухавши думку прокурора, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладену в поданій заяві, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №40 від09.02.2024 ОСОБА_2 з 09.02.2024 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №47 від 16.02.2024 ОСОБА_2 призначено на посаду діловода групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 70 від 12.03.2025старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду водія-електрика третього відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) № 211 від 31.07.2025 старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду водія групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до «Обов'язків діловода групи документального забезпечення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на особливий період» діловод групи документального забезпечення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки особисто відповідає за безпосереднє забезпечення у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки повного та якісного функціонування загального (службового) діловодства, архівної справи, в тому числі з використанням системи електронного документообігу.
Діловод групи документального забезпечення підпорядковується начальнику групи.
Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» військовослужбовці які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів)подають декларації у строки, визначені частинами першою - четвертою цієї статті.
Враховуючи вище викладене, старший ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді діловода групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 ,являвся згідно пп. «г'пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Законута зобов'язаний подавати декларації відповідно до цього Закону.
Статтями 2, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що кожен громадянин України, вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов'язання неухильно додержуватися Конституції України, цього Закону, Законів України «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інших законів України, а також прийнятих відповідно до них указів Президента України та інших нормативно - правових актів щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та сумлінно виконувати обов'язки військової служби.
Відповідно до ч.9 ст.20 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» Військовослужбовці, визначені Законом України "Про запобігання корупції", зобов'язані подавати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку та строки, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".
Отже, ОСОБА_1 є особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування у контексті ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», та суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України.
Частиною1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції надає рекомендаційні роз'яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.
З метою реалізації цього повноваження та на виконання п. 3 розділу ІІ Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» Національне агентство підготувало Роз'яснення від 13.11.2023 № 4.
Законом передбачено три типи декларацій суб'єкта декларування, а саме:
1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року
2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.
3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено
Окрім цього, даним роз'ясненням НАЗК визначено, що якщо подана декларація кандидата на посаду охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов'язок подати щорічну декларацію за той самий звітний період, то особа зобов'язана подати щорічну декларацію.
У ОСОБА_1 , виник обов'язок подати щорічну декларацію за 2023 рік до 31.03.2024.
За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 , лише 03.09.2024о 10:05год. подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023(https://public.nazk.gov.ua/documents/e902c33b-345d-41a3-8459-56acce49c26a). Крім того,
ОСОБА_1 , подавав наступні Е-декларації:
• 27.02.2024кандидата на посаду за 2023 рік;
• 03.09.2024щорічна за 2023 рік;
• 10.03.2025 щорічна за 2024 рік.
Відповідно до інформації наданої Національним агентством з питань запобігання корупції, щодо послідовності дій ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» із зазначенням дати, часу, ір-адреси та тривалості сеансу, було встановлено, що ОСОБА_1 увійшов до інформаційної-телекомунікаційної системи для заповнення електронної декларації та створив документ,який відповідає ідентифікатору щорічної декларації за 2023 рік«e902c33b-345d-41a3-8459-56acce49c26a»,03.09.2024 о 10:02год., яку о 10:05 год.03.09.2024 подав.
Технічних несправностей і перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів, не зафіксовано, поважні причини неподання декларації відсутні.
Про можливе порушення ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства Управління стратегічних розслідувань НАЗК повідомлено 18.08.2025 р.
09.01.2026 в ході опитування ОСОБА_1 , останній повідомив, що не знав про необхідність подати щорічну декларацію за 2023 р., оскільки у лютому 2024 р. подавав декларацію кандидата на посаду..
Крім того, дані про обізнаність ОСОБА_1 з вимогами антикорупційного законодавства в частині строку подання відповідної декларації, підтверджуються його посадовими обов'язками, а також тим, що відповідні корми антикорупційного законодавства розміщені у відкритому доступі та ОСОБА_1 мав можливість ознайомитись з ними.
Таким чином, ОСОБА_1 , являючись суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону, в порушення вимог ч. 1 статті 45, абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, подав до Реєстру НАЗК щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «При звільненні» за 2023 р., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Місцем вчинення правопорушення є Вінницька область, Хмільницький район, м. Козятин.
Вказані обставини узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення, в якому відображені встановлені обставини адміністративного правопорушення. Даний протокол складено уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 були роз'яснені його права, у тому числі положення ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, доведена у повному обсязі та підтверджується сукупністю досліджених судом доказу, які є логічними у своєму взаємозв'язку, послідовними, чітко відображають хронологію подій, відповідають критерію належності, допустимості, достовірності. Вказані докази є достатніми для висновку суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Щодо дати виявлення адміністративного правопорушення, суд зазначає наступне.
Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо напочаток розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП.
Разом з тим сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення необтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, тобто справи про адміністративні корупційні правопорушення розглядаються судом у загальному порядку у п'ятнадцяти денний строк із дня одержання протоколу та інших матеріалів справи.
При вирішенні питання щодо початку обчислення строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд враховує момент, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення (встановлено правопорушення). Процесуально цей висновок оформлюється у вигляді протоколу. Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол. Дії особи, що має право скластипротокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону),зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання починає текти строк накладання стягнення.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у листі від 21.09.2021 № 701/0/158-21 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію стосовно дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень ст. 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення. Верховний Суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а саме сукупності його об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Позиція Верховного Суду про те, що моментом виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою, також висловлена в листі від 09.04.2021 № 1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.
Суд звертає увагу, що зазначений лист Верховного Суду носить рекомендаційний характер, натомість інших джерел право застування щодо питань початку строку виявлення адміністративного правопорушення, у тому числі відповідної практики Верховного Суду, на час розгляду даного клопотання немає.
Під час розгляду даного провадження суд виходить з того, що на момент повідомлення Департамента Стратегічних розслідувань листом від 18.08.2025 НАЗК про несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідна посадова особа не володіла та не могла володіти інформацією про фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, встановити його об'єктивну та, що є не менш важливим, суб'єктивну сторону. При цьому суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення можливо встановити лише шляхом допиту відповідної особи, і дата такого допиту не завжди збігається з датою повідомлення уповноваженої особи про можливе адміністративне правопорушення.
І хоча в даному випадку, враховуючи, що відповідне повідомлення уповноваженого органу на складання протоколу про адміністративне правопорушення надійшло 18.08.2025 р., шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення спливає 18.02.2026 р., тобто справа розглядається в межах даного строку, суд наголошує на тому та вважає датою виявлення складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 саме дату складання протоколу про адміністративне правопорушення 09.01.2026, коли уповноважена особа могла встановити всі елементи складу адміністративного правопорушення, враховуючи дату надання даній особі всіх необхідних матеріалів: відповідей на запити, тощо.
Днем вчинення адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання декларації суд вважає 02.04.2024 р., дату, з якої настає відповідальність за несвоєчасне подання декларації.
Суд зауважує, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом шести місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня його вчинення (ч. 4 ст. 38 КУпАП).
Таким чином, строки накладення адміністративного стягнення за інкриміноване правопорушення на ОСОБА_1 дотримані.
Вирішуючи питання щодо міри покарання порушника, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за кожне правопорушення враховуються характер кожного вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, особу порушника, а саме те, що дані, які б з негативного боку характеризували його суду не надані, беручи до уваги обставину, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, якою є скоєння порушником адміністративного правопорушення вперше, докази зворотнього і відсутність даних про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної або кримінальної відповідальності протягом року, а також враховуючи відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку, що міра покарання у виді штрафу буде достатньою для виправлення порушника та запобіганню вчинення ним нових адміністративних правопорушень, підстав для призначення іншої, більш суворої міри покарання порушнику, судом не встановлено.
Положеннями ст. 1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.Профілактика правопорушень, пов'язаних з корупцією, в загально визначеній політиці держави має попереджувальний та преюдиціальний характер в такому вкрай негативному для суспільства явищі, як корупція. З огляду на наведене дії, за які передбачена відповідальність главою 13-А КУпАП, не можуть визнаватися малозначними в сенсі ст. 22 КУпАП. Виходячи з наведеного, підстав для застосування положень ст. 22 КУпАП, з огляду на характер скоєного адміністративного правопорушення, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 33, 36, ч. 1 ст. 172-6, п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП України,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України та піддати адміністративному стягненню в виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником,потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Дурач