Справа № 131/204/26
Провадження № 2-н/131/10/2026
19.02.2026м. Іллінці
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Коваль А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини,
До Іллінецького районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 із заявою про видачу судового наказу, в якій просила стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 (однієї третини) всіх видів доходів боржника щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про відмову у видачі наказу, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК вбачається, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами, щодо яких відсутній спір або про його наявність невідомо заявнику.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, а саме, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК вбачається, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути аліменти на одну дитину у розмірі 1/3 частини доходу боржника. Проте, положеннями ст. 161 ЦПК України чітко визначено, що в порядку наказного провадження аліменти на одну дитину можуть бути стягнуті лише у розмірі однієї чверті доходу. Таким чином, заявлена вимога в частині розміру стягнення суперечить вимогам процесуального закону. Для стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини доходу заявниця має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.
Крім того, матеріали заяви не містять належних та допустимих відомостей, які б беззаперечно підтверджували факт спільного проживання заявниці ОСОБА_1 разом з дитиною ОСОБА_3 станом на момент звернення до суду, що є обов'язковою умовою для видачі судового наказу.
Отже, твердження заявника не є доведеним, беззаперечним фактом та потребує додаткового з'ясування, що порушує загальний принцип наказного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи викладені вище обставини, не вбачається підстав для видачі судового наказу, оскільки зміст заяви з додатками не відповідає вимогам процесуального закону, що позбавляє суд можливості ухвалити безспірне рішення у виді судового наказу, який до того ж оскарженню чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 163, ст. 165 ЦПК України, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дитини.
Копію ухвали для відома надіслати заявнику.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: