Справа № 367/2014/26
Провадження №3-зв/367/2/2026
Іменем України
про самовідвід судді
19 лютого 2026 року Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши заяву судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли від ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, не працюючу, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
10 лютого 2026 року до Ірпінського міського суду Київської області із ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями названі матеріали розподілені для розгляду судді Третяк Я.М. (а.с.7).
До початку розгляду справи про вказане адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, головуючим - суддею Третяк Я.М. заявлено самовідвід, оскільки у її провадженні перебуває цивільна справа № 367/886/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, яку ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що її чоловік ОСОБА_2 систематично вчиняє відносно неї психічне та фізичне насильство, у тому числі за обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969966, що може викликати у стороннього спостерігача сумнів в безсторонності, об'єктивності судді при розгляді даної справи та прийнятті рішення суддею.
Розглянувши заяву про самовідвід, суд приходить до наступного висновку.
Згідно вимог ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Положеннями КУпАП питання відводів або самовідводів судді у справі про адміністративне правопорушення не врегульоване.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі №2-591/11 зазначила, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях вказував на віднесення справ про адміністративні правопорушення до кримінальної сфери судочинства.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме норми КПК України.
Згідно приписів статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Статтею 29 Конституції України визначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
У відповідності до ч.1 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Основним завданням судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судових спорів, на основі принципів, зокрема, верховенства права та рівності всіх учасників перед законом і судом.
Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006р. зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна -центр» проти України» від 15.10.2010 р. для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб'єктів, що з'ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.
На переконання суду, в даному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Оскільки наведені у заяві обставини не є такими, що викликають сумнів в неупередженості судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, заява про самовідвід не містить викладу обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість судді і її заінтересованість у результатах розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, заява про самовідвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.246, 283-285 КУпАП, ст.75-80 КПК України суд
у х в а л и ла:
Відмовити у задоволенні заяви судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М. про самовідвід
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М.П. Одарюк