Справа № 277/1564/25
іменем України
"12" лютого 2026 р. с-ще Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Заполовського В.В.
за участю секретаря с/з Дідус Т.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором в розмірі 16400,00 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Вимоги мотивує тим, що 08.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4125606, згідно умов якого кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором. Сума кредиту 5000,00 грн., строк кредиту 360 днів.
Кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами. Позичальник своїх зобов'язань з повернення коштів не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
30.11.2021 року укладено договір №30112021, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4125606.
23.05.2024 року укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4125606.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4125606 від 08.05.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 16400,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11400,00 грн.
Вказану заборгованість відповідачем до цього часу так і не погашено, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду для захисту своїх прав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі, а також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань чи заяв до суду не подав, не повідомив суд про причини неявки.
Суд, виконуючи вимоги ст.280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що 08.05.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4125606 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором. Сума кредиту 5000,00 грн., строк кредиту 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день.
Кошти кредиту надіються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Також сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 днів. (а.с. 62-66).
Факт отримання ОСОБА_1 коштів підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №18755-1327-178178400 від 08.05.2021 року. (а.с. 31).
30.11.2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт) було укладено договір факторингу №30112021, відповідно до якого фактор зобов'язується передати кошти в розпорядження клієнта, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників. (а.с. 42-44).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №30112021 від 30.11.2021 року, фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» з однієї сторони та клієнт ТОВ «Авентус Україна» уклали даний акт про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 1272, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників. (а.с. 45).
Згідно з витягу з реєстру боржників до договору з факторингу №30112021 від 30.11.2021 року ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги заборгованості, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4125606. (а.с. 47).
23.05.2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) було укладено договір факторингу №23/05/24, відповідно до якого фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу в розпорядження клієнта, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників зазначених в реєстрі заборгованостей о грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників.
Відповідно до п.1.2 договору факторингу до фактора переходять права клієнта у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. (а.с. 49-53).
Як вбачається з акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 року, клієнт ТОВ «ФК «ЄАПБ» з однієї сторони та фактор ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали даний акт про те, що клієнт передав, а фактор прийняв оригінали реєстрів заборгованостей №№1, 2, 3, 4, 5 від 23.05.2024 року, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників. (а.с. 60).
Згідно реєстру заборгованостей №1 від 23.05.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги заборгованості, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4125606. (а.с. 67-69).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, який наданий ТОВ «Авентус Україна», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №4125606 від 08.05.2021 року на 05.09.2021 року та на дату відступлення прав вимоги становить 16400,00 грн. (а.с. 23-27).
За статтею 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Отже, судом встановлено, що позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , як до боржника за кредитним договором №4125606 від 08.05.2021 року. Відповідач не спростував факту наявності у нього заборгованості за цим договором, що було його процесуальним обов'язком відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, а тому суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ТОВ «Факторинг Партнерс» в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором.
Задовольняючи позов, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно вимог ч.4 цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).
За вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були надані копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 року, який укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», витягу з акту №21 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року, відповідно до якого адвокатським об'єднанням було надано послуги з усної консультації з вивченням документів та складання позовної заяви на загальну суму 9000,00 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився та не клопотав про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Враховуючи складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 гривень.
На підставі ст.ст.11, 212, 509, 525, 526, 549, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Партнерс» (03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором №4125606 від 08.05.2021 року в сумі 16400 (шістнадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп., сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 (дев'ять тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ємільчинським районним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Заполовський