Справа № 275/1051/25
18 лютого 2026 року с-ще Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Данилюк О. С.
за участю секретаря с/з Марієвської Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в с-щі Брусилові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1/578 від 25червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову вказав, що 23.10.2025 року ним було отримано постанову № 1/578 від 25.06.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , зі змісту якої він дізнався, що на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за те, що за місцем його проживання було надіслано повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами поштового зв'язку рекомендованим відправленням з описом вкладення, відповідно до якої йому належало з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), однак, будучи належним чином оповіщеним, у визначений повістці час він до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) не з'явився, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вважає вказану постанову незаконною, оскільки повістку № 215751, згідно якої він мав з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), він не отримував та про її існування не знав. Так, вказав, що місця свого проживання він не змінював, від отримання повістки не відмовлявся, повідомлення про отримання повістки у відділенні пошти йому не надходило, отже він не був належним чином повідомленим про час прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), а тому впевнений, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно.
Просив скасувати постанову № 1/578 від 25 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. відносно ОСОБА_1 .
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2025 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 було відкрито провадження та призначено судове засідання, а також поновлено строк звернення до адміністративного суду, визначений у ст. 286 КАСУ.
Представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 було подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог останнього. Зазначив, що відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок), в ІНФОРМАЦІЯ_3 було сформовано повістку № 215751на ім'я громадянина ОСОБА_1 про виклик на 22.05.2025 року. На виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо оповіщення військовозобов'язаних Брусилівською селищною радою в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюються повноваження відповідного виконавчого органу селищної ради, було направлено зазначену повістку громадянину ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням за зареєстрованою адресою проживання: АДРЕСА_2 . При цьому представником АТ «Укрпошта» на поштовому відправленні, адресованому позивачу, було проставлено відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою про причини повернення та додатково трекінгом Укрпошти про статус відстеження, та зазначений лист з повісткою було повернуто відправнику. Таким чином, представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 у відповідності до вимог ч. 2 п. 41 Порядку був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому належним підтвердженням цього є проставлена відмітка про відсутність особи за вказаною адресою. Тобто, на думку представника відповідача, ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 23, 24 Порядку № 560, не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, визначений у повістці, протягом 3 днів від визначених у повістці дати та часу прибуття, не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув в строк, що не перевищує сім календарних днів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, через що оскаржуваною постановою був притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаною статтею КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Також вважає, що твердження позивача щодо неотримання ним повістки, зазначеної в оскаржуваній постанові, не може вважатись належним доказом порушення його прав, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 виконав свій обов'язок щодо направлення повістки за місцем проживання військовозобов'язаного, як того вимагають норми Порядку № 560, яким закладено презумпцію його обізнаності у разі відправлення повісток засобами поштового зв'язку. При цьому, як зазначає представник відповідача, працівники поштового зв'язку також належним чином виконали свої обов'язки щодо вручення рекомендованого листа, оскільки кореспонденція повернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 з правильно оформленим повідомленням та довідкою про причини повернення, що містить передбачені чинним законодавством відмітки про здійснення всіх необхідних дій з доставки.
Таким чином представник відповідача вважає, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення відносно позивача складена у відповідності до вимог ст. ст. 283, 285 КУпАП, в її основу покладені належні докази, оскільки в діях позивача міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тобто є законною, винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для її скасування відсутні.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи в його відсутність та задоволення його позовних вимог.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явилась, надіслала до суду клопотання про розгляд справи в її відсутність, в якому просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Суд, дослідивши подані сторонами письмові докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підтягають з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення № 1/578 від 25 червня 2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
В постанові зазначено, що ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, маючи обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статті 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у строк, визначений у повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття не повідомив про причини неявки, окрім того, в подальшому не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 в строк, що не перевищує сім календарних днів, тобто своїми діями (бездіяльністю) порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 54-55).
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон 3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону 3543-ХІІ передбачено, що особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Також відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації,воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24лютого 2022 року. Даним Указом постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В свою чергу, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на всій території України оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідними Законами вносились зміни до даних Указів, на підставі яких продовжено дію воєнного стану та загальну мобілізацію.
Таким чином, з 24 лютого 2022 року в Україні триває особливий період.
В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення). Відповідно до пункту 1 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пунктів 9-11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМ України від 23.02.2022 № 154, завданнями/функціями Центрів, серед іншого, є: ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів; оформлення та видача військово-облікових документів призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладання адміністративних стягнень відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
В свою чергу, згідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Згідно до статті 235 КУпАП від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Вручення повісток, їх отримання та обов'язок з'явитися за отриманою повісткою регулюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»,Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня2022р. № 1487, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024р. № 560.
Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, серед іншого, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до пункту 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядку), поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда,баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Пункт 24 Порядку передбачає, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
При цьому згідно абз. 2, 4 п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови КМУ № 1070 від 10.10.2023 ) рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
В свою чергу, згідно пункту 3 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядку),призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсування або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 на виконання законодавства з питань військового обов'язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації було здійснено оповіщення громадянина ОСОБА_1 про виклик шляхом направлення йому повістки № 215751, де датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено 22.05.2025 року. (а.с. 51).
Зазначена повістка 14.05.2025 року була направлена за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , втім, 19.05.2025 року повернулась відправнику без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 51 зворот, 52).
Отже, виходячи зі змісту положень п. 41 Порядку № 560, вважається належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте у визначений час ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про наявність поважних причин неявки ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомляв, чого не заперечував в позовній заяві.
Доводи позивача ОСОБА_1 щодо того, що повідомлення про надходження повістки з відділення пошти йому не надходили, жодними доказами не підтверджені, а тому судом до уваги не приймаються.
Таким чином, на думку суду, своїми діями ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.п. 23, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 1/578 від 25 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Тому, приймаючи вказану постанову, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення пред'явленого адміністративного позову.
На підставі викладеного, ст.ст. 210-1 ч. 3, 245, 247, 251 КУпАП та керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 257-262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.С. Данилюк