Ухвала від 18.02.2026 по справі 295/2800/26

Справа №295/2800/26

1-кс/295/1257/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2026 року м. Житомир

Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12026060610000113 від 16.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира звернувся слідчий СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 12026060610000113 від 16.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В обґрунтуванні клопотання слідчий зазначив, що досудового розслідування встановлено, що 15 лютого 2026 року близько 21-ї години ОСОБА_5 перебував на поблизу магазину «Траш», що розташований по вулиці Володимирській, 6, у селищі Черняхів, Житомирського району, Житомирської області, де у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а саме алкогольних напоїв із вищевказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , у вищевказаний день о 21 годині 48 хвилин зайшов до торгівельного залу магазину «Траш», що розташований по вулиці Володимирська, 6, у селищі Черняхів Житомирського району Житомирської області, та переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення за чужий рахунок, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій та їх наслідків, бажаючи їх настання, діючи умисно, відкрито, повторно, викрав зі стелажу алкогольні напої, а саме: дві пляшки Аператив «Aperol Aperetivo», об'ємом 0.7 літра, , вартістю 659 грн. за 1 шт., загальною вартістю 1318 грн., одну пляшку вермуту «Martini Fiero», об'ємом 0.75 літра, вартістю 299 грн.

У подальшому, ОСОБА_5 , утримуючи вказане майно під своєю курткою, усвідомлюючи, що його дії є відкритими, оскільки відбуваються у присутності продавця та інших осіб, вийшов з приміщення магазину «Траш» з викраденим майном з місця вчинення злочину втік, та розпорядився майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Траш» матеріального збитку на загальну суму 1617 гривень.

16.02.2026 о 12 год 00 хв, у відповідності до ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

16.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 та ч. 4 ст. 185 КК України.

16.02.2026 під час затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, в ході особистого обшуку було виявлено та вилучено куртку чорного кольору, штани спортивні чорні з трьома білими полосами по боках, мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору з розбитим екраном.

16.02.2026 вказані куртка чорного кольору, штани спортивні чорні з трьома білими полосами по боках, мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору з розбитим екраном, відповідно ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у рамках кримінального провадження за №12026060610000113 від 16.02.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів, у зв'язку із наявними підставами вважати, що вилучені матеріальні об'єкти містять відомості щодо обставин, які досліджуються в ході кримінального провадження, та можуть бути використані, як доказ у суді, з врахуванням того, що незабезпечення їх схоронності може призвести до їх зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час затримання від 16.02.2026 в межах кримінального провадження №12026060610000113 від 16.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: куртку чорного кольору, штани спортивні чорні з трьома білими полосами по боках, мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору з розбитим екраном, що належать ОСОБА_5 , який проживає по АДРЕСА_1 , та позбавити власника та третіх осіб права користуватись, володіти та розпоряджатися вказаним майном.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положенням ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру, щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За змістом ст.173 КПК України особа, яка подала клопотання про арешт майна, має довести необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що викладені обставини у клопотанні та долучені до нього докази є обґрунтованим та достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та накласти арешт на вилучене майно під час огляду місця події, шляхом заборони його відчуження, користування та розпорядження, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу.

Керуючись ст.ст.170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час затримання від 16.02.2026 в межах кримінального провадження №12026060610000113 від 16.02.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: куртку чорного кольору, штани спортивні чорні з трьома білими полосами по боках, мобільний телефон марки «Redmi» синього кольору з розбитим екраном, що належать ОСОБА_5 , який проживає по АДРЕСА_1 .

Позбавити власника майна, а також третіх осіб, можливості користування, володіння та розпорядження вказаним майном.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
134198692
Наступний документ
134198694
Інформація про рішення:
№ рішення: 134198693
№ справи: 295/2800/26
Дата рішення: 18.02.2026
Дата публікації: 23.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Богунський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (18.02.2026)
Дата надходження: 18.02.2026
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛЄДНЬОВ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
ЛЄДНЬОВ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ