Справа № 215/9306/25
2/215/1326/26
19 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Лиходєдов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22.01.2026 року, в зв'язку з тим, що на виконання ухвали суду від 29.12.2025 року про залишення позову без руху, позивач замість уточненого (нового тексту) позову надіслав «заяву про усунення недоліків», в якому відсутня вступна, мотивувальна та прохальна частини позовної заяви, суд залишив позовну заяву без руху.
На виконання вказаної ухвали суду від 22.01.2026 року, 28.01.2026 року до суду надійшов текст уточненої позовної заяви, однак недоліки, зазначені в ухвалі суду від 29.12.2025 року, позивачем усунуті не були.
Як зазначено в ухвалі суду від 29.12.2025 року, у порушення вимог п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві:
1)зазначено суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10170,119999999999 грн., що є арифметично некоректним значенням та не дозволяє суду визначити точну ціну позову;
2)виклад обставин, якими обґрунтовується позовна вимога є неповний та неконкретний, так як не вказано:
- чому позивач заявляє вимогу про стягнення залишку тіла кредиту до закінчення строку кредитування, якщо строк дії кредитного договору не закінчився та спливає лише 03.03.2027 року;
- чому поданий розрахунок заборгованості не містить чіткого розмежування між простроченими та строковими зобов'язаннями, що не дає можливості встановити періоди нарахування процентів та пені, а також перевірити відповідність заявлених сум умовам договору.
Проте, у тексті уточненої позовної заяви, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, сума заборгованості за тілом кредиту залишається знову технічно некоректною, а саме, у розмірі 10170,119999999999 грн. (відсутнє округлення до копійок), що не дозволяє чітко визначити розмір вимог.
В уточненій позовній заяві не наведено положення договору, яке передбачає право кредитора на дострокове стягнення, не зазначено обставин, з якими пов'язується виникнення такого права.
Отже, конкретні обставини, що обґрунтовують право на дострокове стягнення, не наведені.
Також уточнена позовна заява містить лише загальні підсумкові суми: залишок тіла кредиту; проценти; пеня. Водночас позивачем не розмежовано строкові та прострочені зобов'язання, не зазначено періоди нарахування процентів та пені, не конкретизовано дату виникнення прострочення.
Виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги в тексті уточненої позовної заяви, не дозволяє встановити предмет спору та перевірити відповідність заявлених вимог умовам договору, що також свідчить про невиконання вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Суд звертає увагу, що дотримання вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо повного викладення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є необхідним для забезпечення реалізації відповідачем процесуальних прав, передбачених ст. ст. 43, 49, 191, 193 ЦПК України, зокрема для належної підготовки відзиву або зустрічного позову у разі невизнання первісних вимог.
Також, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Як встановлено у ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За визначенням Європейського суду з прав людини зміст права на змагальні провадження фактично означає можливість сторін у кримінальному або цивільному слуханні бути обізнаними щодо усіх коментарів з приводу представлених доказів та спостережень, навіть якщо вони представлені незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду (параграф 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz-Mateos v. Spain (Руїз Матеос проти Іспанії), від 23.06.1993, серії А № 262; параграф 80 Рішення Європейського суду з прав людини у справі McMichaek v. the United Kingdom (МакМайкл проти Сполученого Королівства) від 24.02.1995, серії А № 307-В; параграф 74 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Kress v. France (Кресс проти Франції), заява № 39594/98, ЄСПЛ 2001-VI). Вимога про дотримання принципу змагальності втілює ідею справедливого судового розгляду, що включає основоположне право на змагальні провадження. Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (параграф 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Нідерьост-Хубер проти Швейцарії (№ 18990/91, ЄСПЛ 1997-1).
Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Крім того, за визначенням Європейського суду з прав людини право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (параграф 26 Рішення ЄСПЛ у справі Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), заява № 38748/97 від 21.03.2002).
В свою чергу, принцип рівності сторін є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова рівності сторін у розумінні справедливого балансу передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (параграф 33 Рішення ЄСПЛ у справі Dombo Beheer B.V. v. Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів) від 27.10.1993, Серії А № 274).
Сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги (параграф 37 Рішення ЄСПЛ у справі Clinique des Acacias and Others v. France (Клінік дез Акація та інші проти Франції), заяви № 65399/01, 65406/01, 65405/01 і 65407/01 від 13.10.2005). Кожній із сторін була надана розумна можливість представити свою справу у таких спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. (параграф 53 Рішення ЄСПЛ у справі De Haes and Gijsels v. Belgium (Де Хаес і Гійсейлс проти Бельгії) (заява № 19983/92 від 24.02.1997).
Відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Згідно з частиною 4 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Оскільки позивач фактично не усунув недоліків, викладених в ухвалі від 29.12.2025 року, позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня її складення.
Ухвалу складено 18.02.2026 р..
Суддя: