Справа № 191/4256/25
Провадження № 2/191/2005/25
іменем України
19 лютого 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - Форощук С.А.
за участю секретаря судового засідання- Вехник С.Л.
розглянувши згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Михайленко Маріам Ахмадівна, до Луганської міської ради; третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності, -
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Михайленко Маріам Ахмадівна, до Луганської міської ради; третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності.
26.01.2026 року від представника позивача адвоката Михайленко Маріам Ахмадівна надійшла заява про зміну предмету позову, в якій вона просить змінити предмет позову, а саме визнати за ОСОБА_1 право власності на частини квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину у спільному сумісному майні подружжя квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначила, що позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_3 у період шлюбу за договором купівлі-продажу від 25 березня 1994 року набули у власність квартиру АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, у зв'язку з чим відкрилась спадщина на належну їй частку у праві власності на вищевказану квартиру. Спадкоємцями першої черги за законом на належне їй спадкове майно є: чоловік, ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 , яка відмовилась від спадщини на користь батька, ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем частки у праві власності після смерті своєї дружини ОСОБА_3 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 29.07.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у зв'язку з відсутністю даних щодо реєстрації права власності на квартиру у Реєстрі права власності на нерухоме майно та відсутністю доступу до архіві БТІ, що здійснювало реєстрацію права власності, оскільки воно знаходиться на окупованій території. Відтак, єдиним можливим способом захисту його права є звернення з позовом про визнання права власності на частку квартири АДРЕСА_3 у порядку спадкування після смерті дружини у зв'язку з наявністю перешкод для оформлення спадкових прав. Щодо визнання права власності на належну частку позивачеві у спільному сумісному майні подружжя (1/2 квартири АДРЕСА_1 ).
Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (м. Київ) від 16 квітня 2025 року позивачу було відмовлено у вчиненні реєстраційних дій на підставі п. 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у зв'язку з тим, що інформація щодо реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 , здійснена до 1 січня 2013 року, а тому інформація, щодо реєстрації права власності може бути надана лише відповідним бюро технічної інвентаризації, власником якого є територіальна громада м. Луганськ в особі Луганської міської ради. Однак, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» з 07 квітня 2014 року населені пункти Луганської міської територіальної громади Луганської області, у т.ч. місто Луганськ є тимчасово окупованими. Таким чином, оскільки міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» не перебуває у сфері управління Луганської області, запитувана інформація щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 відсутня. Відтак, позивач має право звертатися до суду із даним позовом про визнання у тому числі його частки у праві спільної сумісної власності, оскільки йому відмовлено в проведенні реєстраційних дій, а отже його право не визнається.
Представник відповідача в підготовче судове засідання надала заяву про проведення розгляду справи без її участі.
Дослідивши заяву про зміну предмета позову та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах.
Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно з ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Зміна предмету позову може означати заміну однієї матеріально-правової вимоги позивача до відповідача іншою або доповненням позивачем первісних вимог новими.
Отже, згідно з законом позивач має право змінити один з елементів позову, одночасно змінювати підставу і предмет позову неможливо, оскільки в подібному випадку буде пред'явлений позов з абсолютно нових мотивів.
Слід зауважити, що не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п.7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
Згідно з ч.ч. 3, 5 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
26.08.2025 року суддею було відкрите провадження у даній справі та визначено її розгляд в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання на 09.10.2025 року. Підготовчі судові засідання відкладалися у зв'язку з невиконання ухвали суду про витребування доказів.
Відповідно до положення п.1.ч.1ст.186 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Вивчивши заяву про зміну предмета позову в даній справі, суд вважає, що така заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, позивач змінив предмет позову, не змінюючи його підстави, тому суд вважає за необхідне заяву представника позивача задовольнити, прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову.
Керуючись ст.ст.49, 260, 353 ЦПК України, суд,
Прийняти до розгляду заяву представниці позивача - адвоката Михайленко Маріам Ахмадівна про зміну предмета позову.
Призначити підготовче судове засідання на 16 годин 00 хвилин 03 березня 2026 року у приміщенні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Чехова, буд. 1).
Встановити відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) днів (від дня вручення йому копії цієї ухвали), протягом якого він має право подати до суду відзив на позов (з урахуванням зміненого предмета позову).
Роз'яснити відповідачу, що якщо він подає відзив на позов, то повинен одразу подати докази, що їх підтверджують. Якщо доказ не може бути поданий, відповідач повинен зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано разом з відзивом; докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу.
Роз'яснити відповідачу, що копію відзиву на позов та копії всіх доданих до відзиву доказів, що подаються до суду, він зобов'язаний заздалегідь надіслати або надати позивачу, а суду разом із відзивом на позов та доданими до нього доказами документи, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву з копіями доказів позивачу.
Роз'яснити відповідачу, що суд не бере до уваги докази, що подані відповідачем до суду, у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій позивачу, крім випадку, якщо такі докази є у позивача або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Роз'яснити сторонам, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу строк у 5 (п'ять) днів із дня отримання нею відзиву на позов, протягом якого вона має право подати до суду відповідь на відзив та докази, що його підтверджують.
Роз'яснити позивачу, що у випадку подання нею відповіді на відзив до подання її до суду вона зобов'язана заздалегідь направити відповідачу копію відповіді на відзив та копії всіх доказів, що до неї додаються, а суду разом із відповіддю на відзив та доданими до неї доказами документи, що підтверджують надіслання (надання) копії відповіді з копіями доказів відповідачу.
Встановити відповідачу строк у 5 (п'ять) днів із дня отримання ним відповіді на відзив, протягом якого він має право подати до суду заперечення на відповідь та докази, що їх підтверджують.
Роз'яснити відповідачу, що у випадку подання ним заперечення на відповідь до подання їх до суду він зобов'язаний заздалегідь направити позивачу копію заперечень та копії всіх доказів, що до них додаються, а суду разом із запереченням на відповідь та доданими до них доказами документи, що підтверджують надіслання (надання) копії заперечень із копіями доказів позивачу.
Копії цієї ухвали надіслати учасникам.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С. А. Форощук