Справа № 177/104/26
Провадження № 2/177/484/26
Іменем України
19 лютого 2026 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Березюк М. В.
за участі: секретаря Бабєєва К. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
12.01.2026 представник позивача звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просив суд розірвати шлюб, укладений між позивачкою та відповідачем, що зареєстрований 27.08.2020 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 326.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив про те, що від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З серпня 2025 року сторони не ведуть спільного господарства та спільно не проживають. Причиною розірвання шлюбу, як зазначає позивач, є різні погляди сторін на сімейне життя, відсутність взаємної підтримки та розуміння, що призвели до остаточного розпаду сім'ї, тому просить розірвати шлюб.
Ухвалою судді від 13.01.2026 позовна заява прийнята судом до розгляду та призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач, представник позивача будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, від представника позивача через систему «Електронний суд» 19.02.2026 року подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, підтримання позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з'явився, засобами поштового зв'язку надав до суду заяву, зареєстровану в суді 06.02.2026, в якій просив суд розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позову.
В зв'язку з тим, що сторони правом на участь в судовому засіданні не скористалися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, надавши оцінку доказам наданим позивачем на обґрунтування своїх вимог, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 27.08.2020 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 326 (а.с. 8).
В період шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
Позивач стверджує, що з серпня 2025 року сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, примирення між ними неможливе.
Відповідач у судове засідання не з'явився, в заяві від 06.02.2026 про розгляд справи за його відсутності обставини викладені в позові не заперечив.
Суд не застосовує положення ст. 111 СК України, оскільки заяви по суті справи свідчать, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, почуття любові зникло, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, в своїх заявах суду, жоден з них не висловив бажання збереження шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 112 ч.2 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Беручи до уваги викладене, те що сім'я розпалася остаточно, примирення між сторонами неможливе, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, відповідач позов визнав і це не суперечить закону та не порушує права інших осіб, суд приходить до висновку, що шлюб зареєстрований між сторонами підлягає розірванню.
Під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». В позовній заяві та в заяві представника позивач від 19.02.2026 року останнім не висловлена позиція щодо прізвища позивача після розірвання шлюбу, у зв'язку із чим суд вважає за необхідним прізвище позивача після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_5 ».
Відповідно до ст. 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тому відповідно до вимог ст. 142 ЦПК України, позивачу підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого ним судового збору, в розмірі 665,60 грн, а інша частина в розмірі 665,60 грн, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 27.08.2020 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 326 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду, що складає 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого позивачем при зверненні до суду, відповідно до платіжної інструкції 1.478628959.1 (на загальну суму 1331,20 грн.), а саме 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.В. Березюк