Справа № 204/12912/25
Провадження № 3/204/58/26
19 січня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Василенко В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
22 листопада 2025 року приблизно о 00 год. 28 хв. за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Костя Пестушка, 42, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 при цьому не мав права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1.а. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
22 листопада 2025 року приблизно о 00 год. 25 хв. за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Дзеркальна, 48, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим порушив вимоги п.2.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
22 листопада 2025 року приблизно о 00 год. 28 хв. за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Костя Пестушка, 42, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.1.ґ. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 22 листопада 2025 року приблизно о 00 год. 28 хв. за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Костя Пестушка, 42, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 320 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав. Зазначив що приїхав додому до друга, коли під'їхали працівники поліції транспортний засіб стояв на місці. Жодних наркотичних засобів не вживав, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, від проходження огляду не відмовлявся.
Захисником адвокатом Олешко О.М. було подано клопотання, яке вона підтримала в судовому засіданні, про закриття справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження алкотесту та декілька разів під час проходження огляду на алкотесті драгер не було виявлено алкоголь. Крім того, працівники поліції перед проходженням огляду надавали ОСОБА_1 вживати рідину невідомого походження та складу, яку ОСОБА_1 по їх наказу, за своєю необізнаністю вживав перед проходженням огляду. Після запропонування пройти огляд у лікаря нарколога, відмови від ОСОБА_1 не було, він лише спитав - «А якщо я не поїду?». Крім того, долучених відеозаписів не вбачається, що у ОСОБА_1 на момент спілкування з співробітниками поліції були будь-які ознаки алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Щодо адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП захисником було подано клопотання у якому вона просила, посилаючись на ст. 24-1 КУпАП, застосувати відносно ОСОБА_1 захід впливу у вигляді попередження, посилаючись на те, що останній є неповнолітнім, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, наразі мешкає один, так як батьки розлучились, мати виїхала за межі України, йому необхідно заробляти гроші на проживання. На даний час ОСОБА_1 навчається у ВПУ №17.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Нормами ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством
Згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно ч. 1 ст. 122-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши фактичні обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. ч. 1 ст. 122-2 КУПАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: обставинами, що зазначені у протоколах про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 № 520101 від 22 листопада 2025 року, серії ЕПР1 № 520111 від 22 листопада 2025 року, серії ЕПР1 № 520093 від 22 листопада 2025 року; рапортами співробітника поліції від 22 листопада 2025 року; відеозаписом на якому зафіксовано обставини викладені в протоколах про адміністративне правопорушення.
Приймаючи до уваги викладене, доходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 24-1 КУпАП За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Проте у відповідності до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126 , ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкцій ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст.126, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у вигляді штрафу, із застосуванням ст.36 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з нього судовий збір на користь держави.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП , суддя звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (Порядок) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (п. 7 розділу ІІ Інструкції).
Згідно із п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
У розумінні вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з нагрудних камер працівників поліції №473889, №473365, та №470949, який було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520070 від 22.11.2025 на підтвердження винуватості ОСОБА_1 . На якому зафіксовано, що працівник поліції пропонує пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння не повідомивши жодної з ознак сп'яніння, як підстави для проведення такого огляду відповідно до п. 3 Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, за допомогою приладу Драгер, на що останній не заперечує. Після чого вбачається, як ОСОБА_1 відкриває одноразовий мундштук та продуває прилад Драгер, пристрій показує «алкоголь у роті». В подальшому працівник поліції пропонує ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, оскільки були виявлені ознаки алкогольного та наркотичного сп'яніння, на що останній зазначив, що він нічого не вживав. При цьому фактично працівник поліції не здійснював дій на встановлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 . Крім того, з відеозапису, у ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак наркотичного сп'яніння, які зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520070 від 22.11.2025 року.
Таким чином, викладене у своїй сукупності свідчить, що працівниками поліції не дотримано порядку проведення огляду, визначеного ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Що стосується протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівника поліції, то вони не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є недоведеною.
При цьому, слід зазначити, що обвинувачення особи у вчиненні нею адміністративного правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях, і таку особу може бути притягнуто до встановленої законом відповідальності лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а викладені в протоколі обставини не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП України, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі дев'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні.
У відповідності до статті 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя В.А. Василенко