ЄУН 174/214/26
н/п 3/174/83/2026
19 лютого 2026 року м. Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Данилюк Т.М., розглянувши матеріал, який надійшов з ВП № 4 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Комісарівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому, згідно ст.268 КУпАП, роз'яснені його права та обов'язки,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 870238 від 31.01.2026 - 31.01.2026, о 11:30 год., гр. ОСОБА_1 за місцем свого мешкання вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою та кричав на неї, брав сокиру, ніж, внаслідок була завдана шкода психологічного здоров'ю потерпілої, чим порушив п.14 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дії ОСОБА_1 , посадовою особою кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений, про дату, час та місце розгляду справи через засоби зв'язку зазначені в заяві на отримання електронних повісток (а.с.13), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, тому, у відповідності до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суддя розглянув справу у його відсутність.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю по наступним підставам.
Так, протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст.256 КУпАП та в ньому має бути зазначено, в тому числі: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, тобто фіксація адміністративного правопорушення відбувається саме під час складення адміністративного протоколу, яким, за змістом вимог ст.256, ч.1 ст.257 КУпАП, і визначаються межі судового розгляду по справі, тобто питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.14 ст.1 цього Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В свою чергу, матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 , мав умисел на вчинення будь-якого домашнього насильства та його дії призвели чи могли призвести до завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, оскільки з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 (а.с.6) вбачається, що вона викликала працівників поліції та швидку, виключно для супроводу її чоловіка ОСОБА_1 до психіатричної лікарні, оскільки останні дні у нього сталися психічні розлади, йому вбачається, що за ним хтось стежить та переслідує, про психологічне чи будь-яке насилля відносно неї в поясненнях потерпілої не йдеться. Інших доказів на підтвердження його протиправної, винної поведінки, матеріали справи не містять.
З огляду на наведене, відсутні обставини, які б вказували на наявність свідомих, умисних дій ОСОБА_1 , вчинених по відношенню до потерпілої, які б свідчили про намір заподіяти насильство щодо такої, обмежити чи порушити її особисті права та свободи.
Слід враховувати, що суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зводиться до вчинення таких дій, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, об'єктивна сторона складу ч.1 ст.173-2 КУпАП має обов'язкову ознаку - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Проте, з матеріалів справи, а також письмових пояснень потерпілої не вбачається, що дії ОСОБА_1 , могли завдати чи завдали їй психологічної шкоди, встановлення настання якої є обов'язковим.
Окрім цього, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції було порушено вимоги ст.255 КУпАП та не зібрано достатніх доказів, які б підтверджували вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, до матеріалів справи не додано достатніх доказів його вчинення, зокрема, фотофіксацію та відеофіксацію, тощо.
У силу приписів ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а отже і доводили винуватість поза розумним сумнівом.
Вказане відповідає практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права в Україні, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Малофеева проти Pocії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pocії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, у ході судового розгляду даної справи не встановлено в діях вчинених ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 , усіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та доказів щодо наявності саме домашнього насильства з його сторони по відношенню до його дружини, що свідчить про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу цього правопорушення.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч.1 ст.247 КУпАП, суддя вважає, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір стягненню ОСОБА_1 не підлягає.
Керуючись ст.ст. 7-9, 40-1, ч.1 ст.173-2, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Суддя підпис Т.М. Данилюк