Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/500/26
Номер провадження2/173/1048/2026
іменем України
19 лютого 2026 року м. Верхньодніпровськ
Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Островерхова А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя,
До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя.
Одночасно з поданням позову позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, набуте відповідачем у період шлюбу, а також заборонити відповідачу та відповідним державним органам і реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо такого майна до набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, передбачених ст. 150 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, забезпечення позову є виключним заходом процесуального примусу, який застосовується за наявності достатніх підстав та доказів існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду.
Як убачається із заяви про забезпечення позову, позивач посилається на можливість відчуження відповідачем майна, однак належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність реальної загрози відчуження майна чи унеможливлення виконання рішення суду, до заяви не додано.
Крім того, позивач не надала суду відомостей про конкретні об'єкти майна, щодо яких просить застосувати заходи забезпечення позову, їх правовий статус та місцезнаходження, що унеможливлює визначення співмірності обраного заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені заходи забезпечення позову є необґрунтованими, не підтверджені доказами та не відповідають принципу співмірності.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 260 ЦПК України
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Островерхова