Справа № 161/25412/25
Провадження № 2-адр/161/2/26
17 лютого 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.,
при секретарі - Корнійчук А.А.
розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
04 лютого 2026 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушеннязадоволено, скасовано постанову №09/5351від 01 листопада 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 17000 грн. та закрито справу про адміністративне правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача 484 грн. 48 коп. судового збору.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 лютого 2026 року виплавлено описку у рішенні суду від 04 лютого 2026 року, а саме у другому абзаці резолютивної частини рішення замість прізвища, імені та по батькові « ОСОБА_2 » зазначено прізвище, ім'я та по батькові « ОСОБА_1 ».
10 лютого 2026 року представник позивача подала заяву про ухвалення додаткового рішення у зазначеній адміністративній справі, щодо вирішення питання витрат на правничу допомогу. Просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
На підставі п. 10 ч. 1 ст. 4. ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.
Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що по даній справі необхідно постановити додаткове рішення.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст.252 КАС України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Судом встановлено, що 05 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Дженерал Лігал Груп», був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до умов якого, адвокатське об'єднання зобов'язується надати послуги клієнту за винагороду.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 понесено витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн., на підтвердження розміру якої позивачем надано додаткову угоду №1 від 05 грудня 2025 року, акт №1 приймання-передачі виконаних робіт від 09 грудня 2025 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №09-12/01 від 09 грудня 2025 року у розмірі 7000 грн.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких, слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (висновки Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача, проте зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню до 4000 грн.
При цьому, суд враховує визначені у ч. 5 ст. 134 КАС України обставини, а саме, складність справи, характер та кількість підготовлених та поданих адвокатом документів, значення справи для сторони та публічний інтерес до справи.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, суд,-
Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Пахолюк А.М.