18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 759/15658/23
провадження № 13-20зво26
Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 перевірив заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами ухвал Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2023 року та Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року.
встановив:
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2023 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року, серед іншого, задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286-1 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто по 04 листопада 2023 року включно.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) 22 січня 2026 року ухвалив остаточне рішення у справі «Рідкодубський та інші проти України» (заява № 16317/24 та 5 інших заяв, у тому числі ОСОБА_2 ) і констатував порушення стосовно останнього п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв'язку з надмірною тривалістю розгляду судом питання про тримання під вартою. За допущене порушення ЄСПЛ визначив справедливу сатисфакцію - 2100 євро, які держава-відповідач має сплатити заявнику. Також ЄСПЛ зазначиві проп. 5 ст. 5 Конвенції - відсутність або надання неналежного відшкодування за незаконне затримання або тримання під вартою - право на відшкодування шкоди за порушення п. 3 ст. 5 Конвенції не передбачено у національній правовій системі.
Посилаючись на вищевказане рішення ЄСПЛ, обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвал Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2023 року та Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року, які просить скасувати та відмовити прокурору в задоволенні клопотання, а також негайно звільнити його з-під варти.
Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК України передбачено, що Велика Палата має право переглянути судові рішення у випадку, зокрема, коли міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановить порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам ст. 462 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), вважаю за необхідне залишити заяву без руху з огляду на таке.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна відповідати встановленим ч. 2 ст. 462 КПК України вимогам до її форми та змісту і містити, зокрема, обґрунтування наявності виключних обставин.
Відповідно до пунктів 3, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами зазначаються:
- судове рішення, про перегляд якого за виключними обставинами подається заява;
- обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність виключних обставин;
- зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
У справі «Рідкодубський та інші проти України» ЄСПЛ констатував порушення стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 через надмірну тривалість розгляду судом питання про тримання його під вартою, оцінивши судові рішення за 2024 і 2025 роки.
Проте обвинувачений у своїй заяві просить переглянути ухвали національних судів, які були прийняті у 2023 році (не згадуючи в прохальній частині ті ухвали, які безпосередньо зазначені в рішенні ЄСПЛ), і звільнити його з-під варти негайно. Крім того, обвинувачений просив Велику Палату постановити, що з набранням законної сили її постановою, судові рішення Святошинського районного суду м. Києва та Київського апеляційного суду, якими вирішувалося питання продовження запобіжного заходу, втрачають законну силу відповідно до ч. 2 ст. 467 КПК України.
Хоча в обґрунтуванні своєї заяви обвинувачений зазначив свою позицію, що незаконними він вважає всі судові рішення після ухвали Святошинського суду м. Києва від 06 вересня 2023 року, однак п. 3 ч. 2 ст. 462 КПК України недвозначно вимагає вказувати у заяві конкретні судові рішення, про перегляд яких ставиться питання. Це також безпосередньо впливає на розуміння прохальної частини заяви, де йдеться про те, що обвинувачений просить Велику Палату постановити, що з набранням законної сили її постановою, судові рішення Святошинського районного суду м. Києва та Київського апеляційного суду, якими вирішувалося питання продовження запобіжного заходу, втрачають законну силу відповідно до ч. 2 ст. 467 КПК України - що саме має на увазі обвинувачений: втрату чинності лише оскарженими ним рішеннями від 06 вересня 2023 року і 25 вересня 2023 року, чи взагалі всі рішення про продовження запобіжного заходу щодо нього; якщо останнє, то маються на увазі рішення, ухвалені до рішення ЄСПЛ, або також після цього?
Така неоднозначність і неузгодженість вимог заяви і наведеного в ній обґрунтування перешкоджає належному розумінню судом позиції обвинуваченого та, відповідно, розгляду його заяви.
Крім того, обвинувачений просить звільнити його з-під варти, але не зазначає останнього чинного рішення, на підставі якого він тримається під вартою і не наводить обґрунтування, чи потрібно також скасувати і його, і якщо так, то на якій підставі.
Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК України.
Ураховуючи викладене, недоліки заяви про перегляд судових рішень за виключними обставинами позбавляють можливості вирішити питання про відкриття провадження, що є підставою для залишення заяви без руху та надання строку для усунення допущених недоліків.
Керуючись статтями 429, 462, 464 КПК України, суддя
ухвалив:
Заявуобвинуваченого ОСОБА_2 про перегляд за виключними обставинами ухвал Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2023 року та Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року залишити без руху.
Установити обвинуваченому ОСОБА_2 строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у вказаний строк заяву буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Великої Палати
Верховного Суду ОСОБА_1