19 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 709/1528/23
провадження № 51 - 582 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 липня 2025 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року,
встановив:
Вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 14 липня 2025 року, залишеним без зміни ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року, ОСОБА_4 засуджено за ст. 289 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік та покладено на нього певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд зазначених судових рішень в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення
її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Так, захисник у своїй касаційній скарзі, хоч і зазначає про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та незаконність і необґрунтованість судових рішень, проте в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України не наводить доводи на обґрунтування цього відповідно до положень ст. 438 ч. 1, статей 412, 413 КПК України, з урахуванням того, що захисник вказує на відсутність складу злочину в діях ОСОБА_4 .
Крім того, захисник вказує на допущені, на її думку, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до ст. 433 ч. 1, ст. 438 ч. 1 КПК України не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Також у поданій скарзі захисник не зазначає в чому полягає незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону в силу ст. 419 КПК України, на її думку, було допущено цим судом, які доводи її апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, увступній частині касаційної скарги захисник вказує, що предметом оскарження суду касаційної інстанції є ухвала апеляційного суду, проте в прохальній частині просить скасувати і вирок суду, і ухвалу апеляційної інстанції та виправдати ОСОБА_4 у зв'язку із відсутністю доказів на підтвердження його винуватості. Такі суперечності слід усунути та викласти вимоги у відповідності до ст. 436 КПК України та змісту доводів касаційної скарги.
Відповідно до ст. 427 ч. 5 КПК України до касаційної скарги додаються копії оскаржуваних рішень, однак захисник не виконала такі вимоги закону та не додала копії судових рішень.
Статтею 50 частиною 1 КПК України визначено, що повноваження захисника
на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником
або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження своїх повноважень захисник ОСОБА_5 до поданої нею касаційної скарги додала копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, проте не надала відповідних документів на підтвердження повноважень адвоката на надання правової допомоги саме ОСОБА_4 в суді касаційної інстанції.
Отже, захисник відповідно до ст. 50 КПК України має підтвердити свої повноваження на право подачі касаційної скарги в інтересах ОСОБА_4 до Верховного Суду.
Відповідно до ст. 427 ч. 4 КПК України, якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі
у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Касаційну скаргу захисник подала в електронній формі, проте в порушення ст. 35 ч. 2 КПК України не надала докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
В разі подачі касаційної скарги в іншому порядку, захиснику відповідно до вимог ст. 427 ч. 6 КПК України необхідно додати копії касаційної скарги з додатками до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не додано 5 примірників копій касаційної скарги та додатків до неї).
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 без руху.
Встановити захиснику ОСОБА_5 п'ятиденний строк
для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3