19 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 369/14088/21
провадження № 61-7236св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Ступак О. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Матвіюк Наталії Ростиславівни, на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею:
право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
право власності на частку у розмірі 59/100 у квартирі АДРЕСА_2 ;
визнати за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 41/100 у квартирі АДРЕСА_2 .
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року, позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частику квартири АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частику квартири АДРЕСА_2 .
Здійснено розподіл судових витрат.
У червні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Матвіюк Н. Р., на заочнерішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року.
У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2017 року в справі № 367/5390/14-ц, від 15 листопада 2017 року в справі № 716/53/15-ц, у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15-ц, від 13 лютого 2019 року в справі № 320/5877/17, від 22 січня 2020 року в справі № 711/2302/18, від 19 лютого 2020 року в справі № 615/1364/16-ц, від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, від 17 серпня 2022 року в справі № 522/8676/20, від 12 жовтня 2022 року в справі № 757/64512/16-ц, від 08 травня 2023 року в справі № 753/1902/21, від 21 червня 2023 року в справі № 654/3751/18 та в справі № 567/874/22, від 02 серпня 2023 року в справі № 2-7539/08, від 08 серпня 2023 року в справі № 727/3945/21, від 09 серпня 2023 року в справі № 266/4900/21, від 31 серпня 2023 року в справі № 686/9818/22, від 10 січня 2024 року в справі № 501/1672/22, від 17 січня 2024 року в справі № 441/1159/21, від 13 березня 2024 року в справі № 537/541/23, від 23 травня 2024 року в справі № 303/8948/21, від 25 червня 2024 року в справі № 487/3703/22, від 01 серпня 2024 року в справі № 359*9617/21, від 09 жовтня 2024 року в справі № 643/4629/20, від 12 лютого 2025 року в справі № 761/42089/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
недослідження зібраних в справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
О. В. Ступак