18 лютого 2026року
м. Київ
справа № 592/8670/23
провадження № 61-7141св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): Пархоменка П. І. (суддя - доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Турченко Сергій Петрович,
на постанову Сумського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Рунова В. Ю., Собини О. І.
за заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення коштів,
ухвалив постанову про таке:
І. Короткий зміст позовної заяви та заяви про ухвалення додаткового рішення
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму позики в розмірі 48 000 дол. США та 3 % річних в розмірі 670,69 дол. США; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі, а саме судовий збір за подання позову в розмірі 13 420 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 536,80 грн та витрати на оплату правової допомоги в розмірі 30 000 грн.
2. У квітні 2024 року представник позивача звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просив стягнути із відповідача витрати за надання правничої допомоги у сумі 169 126,49 грн.
3. Заяву мотивував так:
- відповідно до постанови приватного виконавця від 16 листопада 2023 року було відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення суду, накладено арешт на кошти боржника, оголошено в розшук зареєстровані за відповідачем транспортні засоби;
- 21 лютого 2024 року приватним виконавцем проведено опис та арешт майна боржника;
- 21 березня 2024 року виконавче провадження було закрито у зв'язку
з повним виконанням рішення суду;
- відповідно до додаткової угоди № 1 від 16 червня 2023 року до договору про надання правової допомоги передбачено оплату правової допомоги адвоката, зокрема, п. 2.4 Додаткової угоди попередня оплата за представництво інтересів клієнта під час примусового виконання рішення суду 20000 грн., еквівалент 550 доларів США, п. 2.5 остаточна оплата у розмірі
8 відсотків від суми повернутої за судовим рішенням позики, які клієнт сплачує протягом трьох днів з дати отримання відповідних сум коштів. Якщо суму позики буде повернуто після подання позову та до прийняття судового рішення по суті спору, розмір остаточної оплати становить 4 % від суми повернутої позики, які клієнт сплачує протягом трьох днів з дати отримання відповідних сум коштів;
- відповідно до вказаної додаткової угоди та у зв'язку з необхідністю примусового виконання судового рішення як стадії судового процесу, позивачем було здійснено оплату правової допомоги у розмірі 20 000 грн, відповідно до п. 2.4 Додаткової угоди за представництво його інтересів під час виконання судового рішення та остаточну оплату правової допомоги у сумі
169 126,49 грн відповідно до п. 2.5 Додаткової угоди;
- загальний розмір витрат з оплати правової допомоги після прийняття судового рішення у справі становить 169 126,49 грн.
ІІ. Короткий зміст рішень суду першої інстанції
4. Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 09 жовтня 2023 року позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за розпискою від 22 грудня 2020 року у розмірі 48 000 дол. США та 3% річних у розмірі
670,69 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 30 000 грн, судовий збір за пред'явлення позову до суду у сумі 13 420 грн, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 536,80 грн.
5. Додатковим рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми
від 12 липня 2024 року заяву адвоката Турченка С. П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги у сумі 169 126,49 грн.
ІІІ. Короткий зміст постанови апеляційного суду
6. Постановою Сумського апеляційного суду від 06 травня 2025 року додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 травня
2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Відмовлено
ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 169 126, 49 грн витрат на правничу допомогу.
7. Апеляційний суд виходив із того, що сплачені позивачем адвокату Турченку С. П. 169 126,49 грн за договором про надання правової допомоги від 16 червня 2023 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 16 червня
2023 року, не є витратами, пов'язаними з розглядом справи, у розумінні положень цивільно-процесуального законодавства.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
8. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат
Турченко С. П. просить оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.
9. Касаційна скарга мотивована таким:
- апеляційним судом не було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування статей 10, 11, 12, 1З, 137, 141 ЦПК про дотримання принципу змагальності сторін вирішення питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, зокрема, висновків про застосування вказаних норм, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого
2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 01 вересня
2021 року у справі № 178/152І2/18;
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц);
- Верховний Суд звертав увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення;
- при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства, критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та засади змагальності у доведенні розміру не співмірності витрат;
- апеляційний суд вищевказаних висновків Верховного Суду в аналогічних відносинах не врахував і не зважив на відсутність у даній справі заперечень відповідача щодо правової природи заявлених до стягнення сум, а саме стосовно того, що заявлені позивачем суми належать до витрат на правову допомогу, розмір та порядок їх оплати визначено договором про надання правової допомоги та додатковою угодою до цього договору;
- під час розгляду заяви про прийняття додаткового рішення Ковпаківським районним судом м. Суми, відповідач чи його представник в суді першої інстанції присутні не були, жодних заперечень щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення суду не подавали, а тому суд першої інстанції не мав підстав для відмови або часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу судових витрат;
- крім того, в апеляційній скарзі представник відповідача обґрунтовував свою позицію щодо незгоди з додатковим рішенням виключно неспівмірністю заявлених витрат на надання правової допомоги до складності справи, чим фактично визнав, що заявлені позивачем суми належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи, і є витратами з надання правової допомоги у справі;
- апеляційний суд вийшов за межі доводів апеляційної скарги, не оцінив співмірності, пропорційності і обґрунтованості розміру витрат позивача на правову допомогу, порушив принцип змагальності сторін справи, зробив висновок про неможливість віднесення відповідних витрат до таких, що пов'язані з розглядом справи, хоча таких обґрунтувань апеляційна скарга не містила;
- суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, фактично не вмотивував неправильності і незаконності додаткового рішення суду першої інстанції, безпідставно скасував таке рішення, не надавши обґрунтованої оцінки заявленим у справі витратам на правову допомогу в частині їх реальності та пропорційності.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. 04 червня 2025 року представник ОСОБА_1 (далі - позивач) - адвокат Турченко С. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сумського апеляційного суду від 06 травня 2025 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
12. 11 серпня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
13. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
VІ. Позиція Верховного Суду
14. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)), Верховний Суд зазначає таке.
15. У спірних правовідносинах ключовим є питання, чи підлягають стягненню з відповідача за додатковим рішенням витрати на оплату правничої допомоги, понесені під час виконання основного судового рішення.
16. Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
17. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК).
18. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК).
19. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 137 ЦПК для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
20. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК).
21. Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).
22. Далі Верховний Суд наголошує, що виконавче провадження є окремою визначеною завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень, має окремий суб'єктний склад, обсяг прав та обов'язків учасників та регламентується спеціальними нормами законодавства, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідними нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України тощо.
23. При цьому стаття 209 ЦПК визначає завданням розгляду справи по суті розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
24. Згідно зі статтею 258 ЦПК розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень
в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови.
25. Таким чином, статті 137, 141 ЦПК регламентують правила розподілу судових витрат, але виключно пов'язаних з розглядом справи. Водночас стадія виконання судового рішення перебуває поза межами розгляду справи по суті, а, отже, відповідні витрати (в тому числі, не пов'язані із судовим контролем за виконанням судових рішень) не є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи, в контексті приписів статей 137, 141 ЦПК.
26. У спірних правовідносинах представник позивача порушив питання про відшкодування витрат на оплату правової допомоги адвоката за представництво інтересів клієнта під час примусового виконання основного рішення суду (див. пункти 2-3), що не узгоджується із вимогами статей 137, 141 ЦПК (див. пункт 25).
27. Тому правильними є висновки апеляційного суду, що такі витрати не
є витратами, пов'язаними з розглядом справи, у розумінні положень цивільно-процесуального законодавства (див. пункт 7).
28. Враховуючи характер спірних правовідносин та застосовані судом апеляційної інстанції норми права, наведена в касаційній скарзі практика Верховного Суду (див. пункт 9) не свідчить про застосування норм права у цій справі без урахування висновків, що містяться у зазначених позивачем постановах.
29. Вирішуючи питання наявності підстав для стягнення витрат на правову допомогу під час виконавчого провадження, апеляційний суд проаналізував зміст статей 137, 141 ЦПК, які регулюють порядок розподілу судових витрат, а тому не вийшов за межі апеляційної скарги. У зв'язку із чим відповідні доводи касаційної скарги (див. пункт 9) відхиляються.
VІІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
31. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК).
32. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що немає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, що відповідатиме частині третій статті 401 та статті 410 ЦПК.
33. Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Турченко Сергій Петрович, залишити без задоволення.
2. Постанову Сумського апеляційного суду від 06 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков