18 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 915/158/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2025 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2025
у справі за позовом першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави
до Миколаївської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірбіс Плюс",
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконними і скасування пунктів рішень міськради, визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності з одночасним скасуванням державної реєстрації права власності, знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомості та зобов'язання повернути земельну ділянку,
Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом до Миколаївської міської ради (далі - Міськрада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірбіс Плюс" (далі - ТОВ "Ірбіс Плюс") про:
- усунення перешкод територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання незаконними і скасування пунктів 18, 18.1 розділу 1 рішення Міськради від 12.12.2003 № 17/8, якими затверджено проект відведення та надано в оренду строком на 3 роки ТОВ "Ірбіс Плюс" земельну ділянку площею 2252 м2 для будівництва готельного комплексу поблизу житлового будинку № 1 по Варварівському спуску у місті Миколаєві;
- усунення перешкод територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання незаконним і скасування пункту 9 рішення Міськради від 09.11.2006 № 7/23, яким ТОВ "Ірбіс Плюс" продовжено на 3 роки термін оренди земельної ділянки площею 2252 м2 для будівництва готельного комплексу поблизу житлового будинку №1 по Варварівському спуску у місті Миколаєві;
- усунення перешкод територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 03.09.2007 № 5176, зі змінами та доповненнями, зі скасуванням державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис від 14.02.2020 № 35576392);
- усунення перешкод територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 28.12.2011 серії САЕ № 359171 на прохідну вул. Бузький бульвар, 5-г, з одночасним скасуванням державної реєстрації права власності та із закриттям відповідного розділу Державного реєстру та реєстраційної справи;
- усунення перешкод територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом зобов'язання ТОВ "Ірбіс Плюс" знести (демонтувати) огорожу та звільнити ділянку від будівельних матеріалів;
- усунення перешкод територіальній громаді міста Миколаєва у користуванні та розпорядженні землею водного фонду шляхом зобов'язання ТОВ "Ірбіс Плюс" повернути територіальній громаді міста Миколаєва в особі Міськради земельну ділянку площею 2252 м2 з кадастровим номером 4810136300:01:002:0006.
Позовні вимоги прокурор обґрунтував тим, що надання ТОВ "Ірбіс Плюс" земельної ділянки водного фонду, здійснення будівництва об'єкту нерухомості та оформлення права власності на нього здійснено з порушенням вимог земельного, водного та містобудівного законодавства.
Господарський суд Миколаївської області рішенням від 19.05.2025 відмовив у задоволенні позову, скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2025.
Південно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 11.12.2025 апеляційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2025 залишив без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2025 залишив без змін.
До Верховного Суду від заступника керівника Одеської обласної прокуратури через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2025, у якій він просить, зокрема, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю, про розгляд справи повідомити Миколаївську та Одеську обласні прокуратури та Офіс Генерального прокурора. Справу розглянути за участю представника Офісу Генерального прокурора.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Частиною третьою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із частиною шостою статті 55 ГПК України прокурор та інша особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для перегляду судових рішень у справі, розглянутій без його (її) участі, має право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати їх копії. Прокурор користується таким самим правом з метою вирішення питання про вступ у справу за позовом (заявою) іншої особи.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Приписи частини третьої статті 24 Закону України "Про прокуратуру" передбачають, що право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України "Про прокуратуру" Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
Статтею 10 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників. У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи. Утворення, перелік, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
За приписами пункту 1 частини першої статті 11 Закону України "Про прокуратуру" керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а відповідно до частини третьої цієї статті - у разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.
Відповідно до інформації у Єдиному державному реєстрі судових рішень та комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позов у цій справі подав перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури, апеляційну скаргу у справі подав заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури.
Касаційну скаргу подано та підписано заступником керівника Одеської обласної прокуратури.
Однак матеріали касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури не містять доказів, що підтверджують його повноваження на підписання та подання касаційної скарги у цій справі відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, з інформації, наявної у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", не вдається встановити, чи брав участь представник Одеської обласної прокуратури у судовому розгляді цієї справи в судах першої та апеляційної інстанції.
Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги заступнику керівника Одеської обласної прокуратури необхідно надати Суду документи, що посвідчують його повноваження на підписання та подання касаційної скарги у цій справі відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про прокуратуру".
З огляду на викладене касаційна скарга подана без додержання вимог процесуального законодавства і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.05.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі № 915/158/25 залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 915/158/25 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Рогач