Ухвала від 18.02.2026 по справі 909/549/25

УХВАЛА

18 лютого 2026 року

м. Київ

cправа № 909/549/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

перевіривши матеріали касаційної скарги Івано-Франківського обласного центру зайнятості

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області (Неверовська Л. М.)

від 13.08.2025 р.

на постанову Західного апеляційного господарського суду (Зварич О.В., Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)

від 14.01.2026 р.

у справі № 909/549/25

за позовом: Івано-Франківського обласного центру зайнятості

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області

про стягнення 4974,22 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Івано-Франківський обласний центр зайнятості (надалі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області (надалі - Відповідач) про стягнення коштів у розмірі 4974,22 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є органом виконавчої влади та відповідно, суб'єктом відповідальності в розумінні статті 1173 Цивільного Кодексу України, протиправність поведінки якого виявилась у протиправній відмові в призначенні пенсії особі, що встановлено рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №300/4631/24 та відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доведенню. Рішення про відмову у призначенні пенсії привело до того, що особа своєчасно не зміг отримати пенсійне забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, змушений був звернутися до служби зайнятості, де набув статусу безробітної особи та отримав допомогу по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

3. Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 13.08.2025 р., залишеним без змін Західним апеляційним господарським судом постановою від 14.01.2026 р. у справі №909/549/25, у задоволенні позову відмовив.

4. 28 січня 2026 року Скаржник, із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:

- прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження;

- скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №909/549/25;

- скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2025 у справі №909/549/25;

- прийняти нову постанову у справі та задовільнити позовні вимоги Позивача в повному обсязі;

- судовий збір стягнути з Відповідача на користь Позивача в розмірі 4844,80 грн за подання касаційної скарги.

5. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначив пункт 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) з посиланням на підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, зазначивши що справа має виняткове значення для Скаржника.

6. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

7. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20), а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

9. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривні.

10. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

11. Предметом позову у справі №909/549/25 є стягнення коштів у розмірі 4974,22 грн, а отже ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн х 100 =302800,00 грн). Таким чином справа № 909/549/25 є малозначною.

12. Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

13. В касаційній скарзі Скаржник зазначає, що вирішення цієї справи має виняткове значення для нього, оскільки немає одностайної сформованої думки та сталої судової практики щодо стягнення коштів з Пенсійного фонду України.

14. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що Скаржник у касаційній скарзі не навів вагомих аргументів, які б свідчили про те, що справа № 909/549/25 має виняткове значення для Скаржника, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до викладення власного бачення у питанні застосування правових норм та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду. За оцінкою Суду касаційна скарга не містить переконливих аргументів, які б свідчили про виняткове значення розгляду цієї справи для Скаржника.

15. У пункті 2 частини 3 статті 287 ГПК України встановлено, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, фундаментальних обґрунтувань наявності випадків, передбачених вказаною нормою права, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, покладається на Скаржника.

16. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що Скаржник не навів обґрунтованих доводів, що справа має виняткове значення для нього, а отже Скаржником не дотримано умов допуску малозначної справи до касаційного оскарження, передбачено підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

17. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 909/549/25 за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №909/549/25 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 233, 234, 235, пунктом 2 частини третьої статті 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Івано-Франківського обласного центру зайнятості на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі № 909/549/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова

Попередній документ
134196880
Наступний документ
134196882
Інформація про рішення:
№ рішення: 134196881
№ справи: 909/549/25
Дата рішення: 18.02.2026
Дата публікації: 20.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; спонукання виконати або припинити певні дії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.08.2025)
Дата надходження: 02.05.2025
Предмет позову: стягнення виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 4 974, 22 грн.
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВРОНСЬКА Г О
ЗВАРИЧ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
МАЛЕХ ІРИНА БОГДАНІВНА
суддя-доповідач:
ВРОНСЬКА Г О
ЗВАРИЧ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
МАЛЕХ ІРИНА БОГДАНІВНА
НЕВЕРОВСЬКА Л М
відповідач (боржник):
Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області
м.Івано-Франківськ, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
заявник апеляційної інстанції:
Івано-Франківський обласний центр зайнятості
заявник касаційної інстанції:
Івано-Франківський обласний центр зайнятості
позивач (заявник):
Івано-Франківський обласний центр зайнятості
представник позивача:
Гандзюк Олена Орестівна
суддя-учасник колегії:
ГУБЕНКО Н М
КОНДРАТОВА І Д
КРАВЧУК НАТАЛІЯ МИРОНІВНА
СКРИПЧУК ОКСАНА СТЕПАНІВНА