8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/4595/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної Академії Аграрних Наук України, село Мліїв, Черкаська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС АГРО", м. Харків
про стягнення 85113,05 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Дослідня станція помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної Академії Аграрних Наук України, село Мліїв, Черкаська область звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС АГРО", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 78774,70 грн заборгованості, 78,77 грн штрафу, 4428,33 грн інфляційних втрат, 1910,02 грн 3% річних за договором № 02/03-2023 від 02 березня 2023 року на виконання комплексу технологічних робіт по вирощуванню насіння соняшнику. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/4595/25 та постановлено розгляд справи № 922/4595/25 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 23 грудня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 23 грудня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
24 грудня 2025 року через систему "Електронний суд", Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС АГРО" подано заяву (вхідний № 30337) про визнання позову, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
02 березня 2023 року між Дослідною станцією помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної Академії Аграрних Наук України (позивачем, виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС АГРО" (відповідачем, замовником) було укладено договір № 02/03-2023 на виконання комплексу технологічних робіт по вирощуванню насіння соняшнику.
28 квітня 2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 02/03-2023 на виконання комплексу технологічних робіт по вирощуванню насіння соняшнику від 02 березня 2023 року.
18 травня 2023 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 02/03-2023 на виконання комплексу технологічних робіт по вирощуванню насіння соняшнику від 02 березня 2023 року.
Згідно пункту 1.1. договору виконавець у порядку і на умовах, визначених цим договором, зобов'язується на свій ризик виростити: гібрид соняшнику НА Іміленд на виробничих земельних площах (поле № 5, площею 43 га), гібрид соняшнику НА Грінвіч на виробничих земельних площах (поле № 5, площею 15 га), загальна кількість яких за договором: 56 га, розташованих за адресою: поле № 5, с. Мліїв, Черкаський район, Черкаська область, з батьківських ліній замовника і передати дане насіння замовнику відповідно до умов цього договору. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаних робіт.
Відповідно до пункту 2.1. договору роботи виконуються з використанням батьківських ліній замовника і потребують спеціальних знань при виконанні всього комплексу технологічних робіт з вирощування насіння соняшнику на основі технології замовника.
Згідно пункту 3.1. договору роботи виконуються із матеріалів, перелік яких визначається додатком № 1 до цього договору.
Відповідно до пункту 3.2. договору замовник передає виконавцю матеріали для виконання робіт на підставі відповідного Акту прийому - передачі.
Згідно підпункту 4.1.3. пункту 4.1. договору замовник зобов'язується прийняти якісно виконані технологічні роботи за Актами прийому - передачі виконаних робіт.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1. договору замовник зобов'язується оплатити виконавцю винагороду в порядку і на умовах, передбачених у цьому договорі.
Згідно пункту 9.2. договору та додаткової угоди № 2 оплата робіт здійснюється в наступному порядку: замовник сплачує виконавцю передоплату в розмірі 100002,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 16667,00 грн до 19 травня 2023 року; замовник сплачує виконавцю передоплату після отримання сходів насіння батьківських ліній у розмірі 911373,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 151895,50 грн; перед початком збиральних робіт замовник сплачує виконавцю передоплату у розмірі 25% від попередньої суми винагороди 1011375,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 168562,50 грн; остаточний розрахунок проводиться замовником після прийняття від виконавця робот згідно заключного акту в термін до 31 грудня 2023 року; "чисте насіння" розміром більше 2,5 мм із масою 1000 насінин соняшнику менше 46,6 г оплачується за ціною товарного соняшника без урахування добутку коефіцієнта 4,5 до ціни.
Матеріали справи свідчать про те, що замовник сплатив виконавцю передоплату по договору у загальному розмірі 936659,00 грн, що підтверджується виписками з рахунку виконавця за відповідні дати: 18 травня 2023 року суму у розмірі 100002,00 грн, 22 червня 2023 року суму у розмірі 812657, 00 грн, 06 вересня 2023 року суму у розмірі 24000,00 грн.
Відповідно до акту надання послуг № 31 від 31 жовтня 2023 року на підставі договору виконавцем були виконані роботи (надані послуги) по вирощуванню насіння соняшнику на площі 58 га на загальну суму 2610000,00 грн, в тому числі ПДВ 435000,00 грн. Замовник не має претензій по об'єму, якості та термінам надання послуг (робіт). Акт підписаний та скріплений печатками сторін.
Після прийняття замовником робіт згідно акту надання послуг № 31 від 31 жовтня 2023 року, залишок суми до сплати замовником виконавцю склав: 1673341,00 грн.
Як свідчать матеріали справи в подальшому, сторони реалізовували право на припинення зобов'язання зарахуванням на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Другою частиною цієї ж статті встановлено, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Шістьма актами (заявами) від 27 грудня 2023 року були припинені зобов'язання шляхом заліку зустрічних однорідних грошових вимог. Заборгованість замовника перед виконавцем по договору до та після зарахування становила, згідно відповідних актів (заяв): № 1 - до 1673341,00 грн, після 1664733,28 грн; № 2 - до 1664733,28 грн, після 1409065,60 грн; № 3 - до 1409065,60 грн, після 863915,20 грн; № 4 - до 863915,20 грн, після 778811,20 грн; № 5 - до 778811,20 грн, після 720811,20 грн; № 6 - до 720811,20 грн, після 680095,20 грн.
Актом звірки взаєморозрахунків за 2023 рік сторони підтвердили, що за даними обох сторін, станом на 31 грудня 2023 року заборгованість замовника на користь виконавця становила 680095,20 грн.
05 лютого 2024 року та 29 квітня 2024 року замовник сплатив виконавцю за послуги по договору 200000,00 грн та 150000,00 грн, разом 350000,00 грн, що підтверджується виписками з рахунку.
Після проведення оплати заборгованість замовника перед виконавцем становила 330095,20 грн.
Актом (заявою) № 7 від 24 січня 2025 року були припинені зобов'язання шляхом заліку зустрічних однорідних грошових вимог сторін.
Відповідно до пункту 1.1. акту № 7, замовник є боржником по договору перед замовником у розмірі 330095,02 грн.
Згідно пункту 2 акту № 7, після проведення заліку взаємних вимог заборгованість замовника перед виконавцем за договором склала 78774,70 грн. Заборгованість замовника перед виконавцем у сумі 78774,70 грн буде перерахована на поточний рахунок виконавця у строк до 01 березня 2025 року.
Актом звірки взаєморозрахунків за період 01 квітня 2024 року - 24 січня 2025 року сторони підтвердили, що за даними обох сторін, станом на 24 січня 2025 року заборгованість замовника на користь виконавця становить 78774,70 грн.
Таким чином заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС АГРО" перед позивачем за договором № 02/03-2023 від 02 березня 2023 року на виконання комплексу технологічних робіт по вирощуванню насіння соняшнику складає суму у розмірі 78774,70 грн заборгованості, суму у розмірі 78,77 грн штрафу, суму у розмірі 4428,33 грн інфляційних втрат та суму у розмірі 1910,02 грн 3% річних
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 2 статті 615 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Статтею 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до частини 4 та частини 6 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Згідно частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України, за договором підряду замовник зобов'язаний сплатити підряднику встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 78774,70 грн заборгованості слід задовольнити.
Щодо стягнення із відповідача заявлених позивачами 78,77 грн штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7.7. договору у разі прострочення остаточного розрахунку більш ніж на 30 банківських днів, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 0,1% від суми боргу.
За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 78,77 грн штрафу задовольнити.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1910,02 грн 3% річних та 4428,33 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок позивача вказаних сум 3% річних та інфляційних втрат дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1910,02 грн 3% річних та 4428,33 грн інфляційних втрат є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Разом з цим, згідно частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, беручи до уваги норми частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про повернення Дослідній станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної Академії Аграрних Наук України з Державного бюджету 1211,20 грн судового збору, про що буде постановлена окрема ухвала.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРТУС АГРО" (61075, м. Харків, вул. Потоцького Северина, буд. 38А, кімната 4-1, код ЄДРПОУ 36627667) на користь Дослідної станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної Академії Аграрних Наук України (19511, Черкаська область, Черкаський район, село Мліїв, вул. Симиренка, буд. 9, код ЄДРПОУ 00497331) 78774,70 грн заборгованості, 78,77 грн штрафу, 4428,33 грн інфляційних втрат, 1910,02 грн 3% річних та 1211,20 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Дослідній станції помології імені Л.П. Симиренка Інституту садівництва Національної Академії Аграрних Наук України з Державного бюджету 1211,20 грн судового збору, про що постановити окрему ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "19" лютого 2026 р.
СуддяП.В. Хотенець