про повернення зустрічної позовної заяви
19 лютого 2026 року Справа № 915/1675/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши матеріали
зустрічної позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз", вул.Гагаріна, буд.28, село Берізки, Кривоозерський р-н, Миколаївська область, 55114
представник позивача за зустрічним позовом: Лушников В.П.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", вул.Саксаганського, 1, м.Київ, 01033
електронна пошта: docflow@pzcu.gov.ua
представник відповідача за зустрічним позовом: Уманець С.Г.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
про: про стягнення 1 880 029, 00 грн.,
у справі
за первісним позовом: Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", вул.Саксаганського, 1, м.Київ, 01033
електронна пошта: docflow@pzcu.gov.ua
представник позивача: Уманець С.Г.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
до первісного відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз", вул.Гагаріна, буд.28, село Берізки, Кривоозерський р-н, Миколаївська область, 55114
про: стягнення 1 835 751,29 грн.
Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 18.11.2025 (вх.№16202/25 від 19.11.2025) в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз" заборгованості у розмірі 1 835 751,29 грн., яка складається з:
- 774 304,61 грн. - основного боргу;
- 246 723,23 грн. - інфляційних втрат;
- 61 496,72 грн. - 3% річних;
- 678 113,24 грн. - пені;
- 75 113,49 грн. - штрафу.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору складського зберігання зерна №7-ЗБ/200 від 01.07.2022 та Договору складського зберігання зерна №17-ЗБ/2022 від 01.07.2022.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.12.2025. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Вказана ухвала була направлена на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз" та отримана останнім 12.12.2025, про що свідчить інформація з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором R67045192099 та підтверджено директором відповідача у підготовчому засіданні 17.12.2025.
Ухвалою суду від 17.12.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, суд з метою надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами, дотриманням принципу пропорційності, реалізації засад змагальності у відповідності до ст.177 ГПК України продовжив строк проведення підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 22.01.2026.
22 грудня 2026 року представником відповідача - адвокатом Лушниковим В.П через систему «Електронний суд» подано заяву б/н від 21.12.2025 (вх.№18422/25 ) в якій просить суд внести інформацію про представника відповідача адвоката Лушнікова В.П. до матеріалів справи №915/1675/25 надати адвокату Лушнікову В.П. доступ до матеріалів справи №915/1675/25 в підсистемі «Електронний суд».
Ухвалою суду від 16.01.2026 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі №915/1675/25 відбудеться 04.02.2026.
У зв'язку з оголошенням у місті Миколаєві повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті підготовче засідання у справі № 915/1675/25 призначене на 04.02.2026, не відбулось.
Ухвалою суду від 04.02.2026 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання у справі №915/1675/25 відбудеться 19.02.2026.
18 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз" через систему «Електронний суд» подало зустрічну позовну заяву (вх.№2180/26 від 18.02.2026) в якій просить суд стягнутим з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз" вартість пошкодженого та втрачено зерна кукурудзи 3 класу у розмірі 1 880 029,00 грн.
У поданій зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом просить суд визнати причини пропуску строку для подання зустрічного позову встановленого судом поважними та поновити цей строк.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви та надані документи, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Разом з цим, відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частин першої - шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Отже, право пред'явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК України, а саме для надання відзиву, який є строком, встановленим законом, оскільки за змістом пункту 3 частини 2 ст.46 та ч.1 ст.180 ГПК України не йдеться про встановлення ними строку для подання відзиву судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.
У відповідності до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно зі статтею 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.12.2025. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Вказана ухвала була направлена на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз" та отримана останнім 12.12.2025, про що свідчить інформація з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором R67045192099 та підтверджено директором відповідача у підготовчому засіданні 17.12.2025.
22 грудня 2026 року представником відповідача - адвокатом Лушниковим В.П. через систему «Електронний суд» подано заяву б/н від 21.12.2025 (вх.№18422/25 ) в якій просить суд внести інформацію про представника відповідача адвоката Лушнікова В.П. до матеріалів справи №915/1675/25 надати адвокату Лушнікову В.П. доступ до матеріалів справи №915/1675/25 в підсистемі «Електронний суд».
Так, доступ до матеріалів справи №915/1675/25 в підсистемі «Електронний суд» був наданий представнику відповідача - адвокату Лушникову В.П. - 22.12.2025.
З урахуванням викладено, оскільки ухвала від 24.11.2025 було отримана відповідачем 12.12.2025, то відповідач мав право подати відзив та зустрічну позовну заяву у строк до 29.12.2025 (включно) (12.12.2025 + 15 днів).
Відповідачем та представником відповідача будь-яких заяви до закінчення встановленого процесуального строку до суду не подавалось.
Із зустрічним позовом відповідач звернувся до господарського суду лише 18.02.2026, тобто з пропуском процесуального строку.
Відповідно до статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша).
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина третя).
За змістом наведеної статті 119 ГПК України, пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.
Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
При цьому суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не видається можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.
Наведені вище норми процесуального закону пов'язують можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку, в розумінні ст.86 ГПК України, вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №910/22695/13).
Із аналізу норм ст.ст. 118, 119 ГПК України вбачається, що господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №910/15481/19, від 19.05.2021 у справі №916/2657/20.
Так, в обґрунтування поновлення строку для подання зустрічного позову відповідач зазначає, що товариству необхідно було отримати докази для підтвердження псування товару, його повернення та його втрати. Вказані документи знаходились частково в ТОВ «ПРОФІТ-ГРЕЙН» а частково в ДП «ІЗМ МТП» ПрАТ Дунайсудноремонт розташовоного у м.Ізмаїл. У зв'язку з постійними атаками портової інфраструктури м.Ізмаїла російськими агресорами, виникли перепони у пошуку цих документів, оскільки документи 2023 рік знаходяться вже в архівах. Зазначає, що кількість та тривалість ракетних атак не залежать від волі товариства та воно не може на них впливати. Значні труднощі викликало також відсутність електроенергії.
Проаналізувавши доводи, зазначені відповідачем як підстави для поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову суд виснує, що наведені заявником доводи не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії з подання зустрічного позову у встановлений строк.
Відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження тих обставин, що він звертався до ТОВ «Профіт-Грейт» та в ДП «ІЗМ МТП» ПАТ «Дунайсудно-ремонт» для отримання відповідних доказів для підготування відзиву та зустрічної позовної заяви.
Також, подані до зустрічної позовної заяви: накладна на повернення постачальнику №1 від 18.02.2023, складські квитанції на зерно, товарно-транспортні накладні (7 шт.) від 17-18.02.2023, складені за участі ТОВ «АТІС», містять підпис директора та печатку ТОВ «АТІС».
Доказів того, що вказані документи, отримані відповідачем після відкриття провадження у справі, останнім не надано.
Відтак, ураховуючи, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску відповідачем строку на подання до суду зустрічного позову, у суду відсутні правові та фактичні підстави для поновлення процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви та задоволення клопотання про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви.
Суд також звертає увагу, що в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2023 у справі №910/3600/22, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження з питання застосування статті 180 ГПК України, зазначено, що положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України, яка є спеціальною нормою, що регулює правовідносини, пов'язані з поданням зустрічного позову, не передбачає право суду на поновлення строку звернення до суду з зустрічним позовом, а суд, відповідно до статті 19 Конституції України, зобов'язаний діяти лише в межах, які надані Конституцією України та чинним законодавством, в тому числі Господарським процесуальним кодексом України.
Як вже було вказано вище, відповідач мав право на подання зустрічного позову до 29.12.2025 (строк для подання відзиву), натомість, із зустрічною позовною він звернувся лише 18.02.2025 року.
Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відповідно до частини 6 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Оскільки відповідачем подано зустрічну позовну заяву з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 180 ГПК України, суд дійшов висновку, що така зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.
Водночас суд зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" №19164/04, § 47, від 21.10.2010).
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі": "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом.
Відтак, зважаючи на викладене вище, з огляду на те, що зустрічний позов подано з порушенням вимог ст.ст.180, 118 ГПК України, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз" підлягає поверненню заявнику на підставі ч.6 ст.180 ГПК України як такий, що поданий до суду із порушенням процесуального строку на вчинення відповідних процесуальних дій.
Суд вважає за доцільно зазначити, що повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз" зустрічної позовної заяви у справі не є недоступом до правосуддя та/або порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже особа може подати позов у встановленому законодавством порядку на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.
Оскільки зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз" з додатками була надіслана до суду через систему «Електронний суд», зустрічна позовна заява з додатками (в паперовому вигляді) не направляється заявникові.
Керуючись ст.113, 118, 119, 180, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз" у поновленні строку на подання зустрічного позову у справі №915/1675/25.
2. Зустрічну позовну заяву б/н від 18.02.2026 (вх.№2180/26) ТОВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвестиційний союз"- повернути заявнику.
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 ГПК України .
Суддя Н.О. Семенчук