18 лютого 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/2195/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (вх. № 1843/26 від 10.02.2026 р.) по справі № 915/2195/25 за позовом Вознесенської міської ради до Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Дельта Банк» Білай Ольги Сергіївни про визнання іпотеки припиненою та зняття заборони на відчуження нерухомого майна, -
Вознесенська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства “Дельта Банк» Білай Ольги Сергіївни про:
- визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором, укладеним 18 січня 2011 року між АТ “Дельта Банк» та Територіальною громадою міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради, посвідченим 18 січня 2011 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Платовською Павліною Опанасівною, зареєстрованим в реєстрі за №73 (реєстраційний номер запису іпотеки у Державному реєстрі іпотек 10723524 від 18 січня 2011);
- зняття заборону на відчуження нерухомого майна - належного Територіальній громаді міста Вознесенська на праві комунальної власності нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Соборності (до перейменування Леніна), 39, розмір частки 1/1, загальною площею 177,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 32483296 від 24 грудня 2010 року зареєстрованого до 01 січня 2013 року; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2298281048102 від 22 лютого 2021 року), що була накладена 18 січня 2011 приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Платовською Павліною Опанасівною, зареєстрованого в реєстрі за № 74 (реєстраційний номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна 10723461 від 18 січня 2011 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.01.2011 року між АТ “Дельта Банк» та Територіальною громадою міста Вознесенська в особі Вознесенської міської ради був укладений іпотечний договір, за яким позивач з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору ВКЛ-2005694 від 18.01.2011, який укладено між ПАТ “Дельта Банк» та КП “Санітарна очистка міста», передав банку в іпотеку належну йому на праві власності нежитлову будівлю (А-1), загальною площею 177,5 кв.м, що розташована за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Соборності (до перейменування Леніна), 39 узгодженою вартістю у сумі 357889,50 грн. Як зазначає позивач, з посиланням на лист від 14.03.2025 року вих. №57-2330/25 зобов'язання за кредитним договором були виконані в повному обсязі у січні 2013 року; будь-які зобов'язання клієнта комунального підприємства “Санітарна очистка міста» перед АТ “Дельта Банк» відсутні. Також позивач зазначає, що для зняття заборони відчуження нерухомого майна та припинення іпотеки він звернувся до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Кучерової Г.А., у відповідь на вказане звернення ним було отримано довідку довідку-роз'яснення від 04.11.2025 року №129/01-16 про те, що на цей час АТ “Дельта-Банк» є банкрутом та будь-які оригінали документів щодо договору іпотеки, погашення кредиту відсутні, тому немає можливості надати безспірні докази щодо погашення позики до органу нотаріату (який посвідчує безспірні факти), а також немає заявника - іпотекодержателя, АТ “Дельта Банк», який зареєстрований як іпотекодержатель в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), для подання заяви про реєстрацію припинення іпотеки, що передбачено статтею 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.01.2026 вказану позовну заяву Вознесенської міської ради (вх. № 19212/25 від 29.12.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України не зазначено про те, ким було сплачено кредитну заборгованість за договором кредиту, в забезпечення якого було укладено спірний іпотечний договір, а також не надано відповідних доказів до позову. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
15.01.2026 від позивача до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків (вх. №692/26 від 16.01.2026), разом з якою позивачем подано до суду виправлену позовну заяву на виконання ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.01.2026 р. вказану позовну заяву Вознесенської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/2195/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 19 лютого 2026 р. о 09:30.
10.02.2026 від представника відповідача - Шутова О.О. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання (вх. №1843/26 від 10.02.2026), в якому заявник просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позову та продовжити відповідачу встановлений ухвалою суду від 21.01.2026 р. у даній справі процесуальний строк для подання відзиву на позов Вознесенської міської ради, оскільки відведений судом процесуальний строк є недостатній для підготовки аргументованого відзиву на позовну заяву внаслідок роботи в умовах обмежень, запроваджених у зв'язку із військовим станом, а також надмірну завантаженість Департаменту правового забезпечення через участь у судових засіданнях та підготовки процесуальних документів.
Розглянувши клопотання відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву (вх. №1843/26 від 10.02.2026), суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).
Поряд з цим згідно ч. 8 ст. ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Так, ухвалою господарського суду від 21.01.2026 р. встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 251 ГПК України від дня отримання цієї ухвали з наданням до відзиву доказів в обґрунтування заперечень на позов, якщо такі докази не надані позивачем.
Згідно з ч. 2, 3, 6, 7 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Ухвала господарського суду від 21.01.2026 р. була отримана 23.01.2026 р. об 09:50 відповідачем, у якого наявний зареєстрований в підсистемі “Електронний суд» ЄСІТС електронний кабінет, в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України, згідно з довідкою Господарського суду Миколаївської області про доставку документа в кабінет електронного суду від 23.01.2026.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз. 2 ч. 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала вважається врученою відповідачу 23.01.2026 року, тому перебіг встановленого відповідачу 15-денного строку на подання відзиву на позовну заяву розпочався з 24.01.2026 р., а кінцевий строк - до 09.02.2026 р. включно.
Отже, з огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що подання представником відповідача - ПАТ «Дельта Банк» клопотання про продовження строк на подання відзиву на позовну заяву від 10.02.2026 року здійснено після спливу встановленого законом процесуального строку для подачу такого клопотання.
З огляду на те, що відповідачем заявлено клопотання про продовження строку на подання відзиву (вх. №1843/26) 10.02.2026 р., тобто вже після закінчення строку на подання відзиву на позовну заяву, встановленого ухвалою суду від 21.01.2026, відповідно такі обставини унеможливлюють продовження відповідачу - ПАТ «Дельта Банк» строку для подання відзиву на позовну заяву на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України, який вже сплив. Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання представника відповідача щодо продовження строку на подання відзиву (вх. №1843/26 від 10.02.2026 р.), оскільки неможливо продовжити встановлений судом процесуальний строк після його спливу.
Заявлене представником відповідача клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для подання клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позову судом відхиляється, оскільки подання такого клопотання незалежно від поважності причин пропуску не впливає на застосування приписів ч. 2 ст. 119 ГПК України щодо можливості продовження процесуального строку, який ще не закінчився.
Водночас суд зауважує, що відповідач не позбавлений права подати відзив на позов з одночасним заявленням клопотання про поновлення строку на подання відзиву з наведенням обґрунтування щодо поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись ст.ст. 113, 118, 119, 165, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання представника відповідача ПАТ «Дельта Банк» про продовження строку на подання відзиву (вх. №1843/26 від 10.02.2026 р.) у справі № 915/2195/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 18.02.2026 року.
Суддя Л.М. Ільєва