79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.02.2026 Справа № 914/3158/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни-Сніжани Дудяк розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місто Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко», Львівська область, Кам'янка-Бузький район, село Великосілки,
предмет позову: стягнення 144 459, 65 грн,
підстава позову: невиконання рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2010 по справі № 15/213,
за участю представників:
позивача: Гулієва Сабіна Агавердіївна,
відповідача: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко» про стягнення 144 459, 65 грн.
1.2. Ухвалою суду від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху, а 03.11.2025 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 17.12.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів через неявку представника відповідача, 07.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
1.3. Відводів складу суду сторонами не заявлено.
1.4. Відповідач не отримував ухвали суду, конверти повернулись на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання». Інших, крім юридичної, адрес суду не повідомлено.
1.5. Суд зауважує, що ухвали від 15.01.2026, від 27.01.2026 надіслано також на адресу керівника відповідача, однак кореспонденція також не отримана, а повернута з підстав «закінчення встановленого терміну зберігання» (R067097927321).
1.6. У разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
1.7. При цьому, відповідно до ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
1.8. Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
1.9. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
1.10. Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
1.11. У судове засідання 18.02.2026 відповідач повторно явку представника не забезпечив.
1.12. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.13. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
1.14. За таких обставин, враховуючи систематичну неявку представника відповідача, вжиття судом усіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, неодноразове відкладення судових засідань для забезпечення відповідачу можливості участі в розгляді справи, суд вважає за можливе вирішити спір по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
1.15. У судовому засіданні 18.02.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов'язань по виконанню рішення суду про стягнення заборгованості по кредитному договору у справі № 15/213. Позивач нараховує на суму боргу, встановлену рішенням суду у справі № 15/213 (448 869,60 грн), 3 % річних - 38 215,41 грн та 106 244,24 грн інфляційних витрат.
2.2. Відповідач не реалізував процесуальних прав на ознайомлення з матеріалами справи і на участь в розгляді справи, не отримував кореспонденцію суду з незалежних від суду причин.
3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Між Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 266/МБ-ЦВ на суму 49 500,00 дол. США.
3.2. Для забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між Відкритим акціонерним товариством Комерційний Банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко» укладено договір поруки, відповідно до п. 1.1 якого поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 266/МБ-ЦВ від 26.12.2007.
3.3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.12.2010 у справі № 15/213 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко» на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» 448 869,60 грн заборгованості, 4 488,70 грн держмита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.4. На виконання вказаного рішення (набирає законної сили з 31.12.2010) 31.12.2010 видано наказ, який перебував на виконанні в відділі державної виконавчої служби Кам'янка - Бузького районного управління юстиції Львівської області та який 29.10.2014 повернуто стягувачу. Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 29.10.2015.
3.5. Відомості про існування відкритого виконавчого провадження станом на час звернення з позовом до суду та постановлення рішення відсутні. Відповідно до змісту відповіді Кам'янка - Бузького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області від 10.10.2025 станом на 10.10.2025 до відділу наказ Господарського суду Львівської області № 15/213 від 31.12.2010 повторно не пред'являвся.
3.6. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» уклало договір відступлення права вимоги з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» від 17.07.2020 стосовно зобов'язань по кредитному договору № 266/МБ-ЦВ від 26.12.2007, за що новий кредитор сплатив банку 188 900 625,00 грн відповідно до платіжного доручення № 1 від 06.07.2020.
3.7. Надалі, 11.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступило права вимоги по кредитному договору № 266/МБ-ЦВ від 26.12.2007 новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», про що уклали договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_I_2-NC.
3.8. За цим договором в порядку та на умовах, визначеними цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до позичальників та/або іпотекодавців (заставодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов?язки боржників, за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - «основні договори», надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором (п. 1 договору).
3.9. Первісний кредитор підтверджує, що набув право вимоги до боржників, зазначених у додатку № l до цього договору, на підставі договору № GL48N718070_I_2-NC про відступлення прав вимоги від 17.07.2020, який був укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», посвідченого 17.07.2020 Мурською Н.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 928 (п. 1 договору).
3.10. Відповідно до п. 6 цього договору в момент укладання цього договору первісний кредитор передає новому кредитору усі наявні у первісного кредитора документи, що підтверджують права вимоги до боржників, визначених в додатку № 1 до цього договору, що оформлюється відповідним актом прийому - передачі документації до цього договору.
3.11. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» підписали акт приймання - передачі оригіналів та копій документів від 11.02.2022 до договору про відступлення права вимоги по кредитному договору № 266/МБ-ЦВ від 26.12.2007 (п. 12).
3.12. Додатком до цього договору є Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників, поручителів, іпотекодавців, заставодавців, дебіторів за такими договорами. Під порядковим номером 12 зазначено боржника - ОСОБА_1 , і поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол - Еко», кредитний договір, договір іпотеки та договір поруки від 26.12.2007.
3.13. За відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» 3 525 240,58 грн, на підтвердження чого долучено платіжні доручення від 14 і від 15 лютого 2022 року.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.
4.2. Відповідно до встановлених обставин справи між сторонами існує спір щодо стягнення 3 % річних та інфляційних витрат за невиконання судового рішення. Позивач нараховує 3 % річних на суму 448 869,60 грн, визнану заборгованістю рішенням суду від 16.12.2010, за період прострочення 01.05.2017 - 01.03.2020.
4.3. Як встановлено вище, рішення набрало законної сили 31.12.2010.
4.4. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України. За вимогами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема, і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду (Верховний Суд, постанова від 12.03.2018 у справі № 914/712/16).
4.5. Як зазначає Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі № 913/70/18, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.6. Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
4.7. Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
4.8. За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб. Отже, за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов'язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує такого зобов'язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов'язують виникнення зобов'язання саме з набранням законної сили рішенням суду (постанова Верховного суду України від 18.10.2017 № 910/8318/16).
4.9. Верховний Суд у постанові від 31.05.2018 у справі № 902/330/17 також зазначає, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
4.10. Крім цього, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
4.11. Відповідно до обставин справи відповідач мав обов'язок сплатити заборгованість згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили 31.12.2010, оскільки доказів протилежного не надано. Таку заборгованість, у тому числі суму основного боргу в розмірі 448 869,60 грн, відповідач не сплатив ні на час звернення з позовом до суду, ні на час постановлення рішення.
4.12. Щодо періоду нарахування 3 % річних і інфляційних втрат, то суд попри відсутність заяв іншої сторони про позовну давність, враховує таке.
4.13. Під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.
4.14. Законом України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.
4.15. Тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом України від 30.03.2020. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20.
4.16. Велика Палата Верховного Суду 02.07.2025 у справі № 903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
4.17. Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування норми права та вказала, що звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим у разі, якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 02 квітня 2020 року.
4.18. Застосовуючи таку правову позицію, суд зазначає, що звернення до суду з позовними вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.05.2017 по 01.03.2020, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову (13.10.2025), є обґрунтованим.
4.19. Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат на суму 448 869,60 грн за період 01.05.2017 - 01.03.2020, суд зазначає, що позивач здійснив правильний розрахунок. Тому вимога про стягнення 106 244,24 грн інфляційних втрат і 38 215,41 грн 3 % річних є доведеними і обґрунтованими.
4.20. Щодо обов'язку відповідача сплатити кошти саме Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», то суд зазначає таке.
4.21. Як встановлено вище, банк по кредитному договору - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступив права вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», а останній - Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс».
4.22. Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 11.02.2022 набув права вимоги первісного кредитора до позичальників та/або іпотекодавців (заставодавців) та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги. А додатком передбачено реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників, поручителів, іпотекодавців, заставодавців, дебіторів за такими договорами, серед яких під порядковим номером 12 зазначено боржника - ОСОБА_1 , і поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол - Еко».
4.23. Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем у повному обсязі - 3 028,00 грн.
4.24. Позивач також зазначив орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн, а в судовому засіданні 18.02.2026 представник позивача просив стягнути з відповідача 9 000,00 грн витрат на правову допомогу.
4.25. Так, представник позивача - Кеню Денис Володимирович діє на підставі ордера на надання правничої допомоги від 03.10.2025 і відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 06.10.2022, згідно з яким адвокат взяв на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко». А відповідно до додатку № 59 до цього договору від 29.09.2025 сторони уточнили - надання професійної правничої допомоги клієнту у господарській справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко» про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
4.26. Крім цього, в додатку № 59 сторони узгодили вартість послуг:
- Консультація - 1 000,00 грн первинна, 700,00 грн повторна,
- Ознайомлення з матеріалами справи - 500,00 грн тривалістю до 60 хв, 750,0 грн тривалістю понад 60 хв,
- Вивчення проблеми, аналіз законодавства та судової практики - 1 000,00 грн/год,
- Складання заяв по суті справи (позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснення третьої особи) - 2 000,00 грн - 6 000,00 грн/од (остаточна вартість визначається залежно від складності документа),
- Складання процесуальних документів у судах апеляційної та касаційної інстанцій - 4 000,00 грн - 7 000,00 грн /од.,
- Складання заяв з процесуальних питань (заяв, клопотань, заперечень) - 1 500,00 грн - 2 000,00 грн/од. (остаточна вартість визначається залежно від складності документа),
- Представництво інтересів в суді - 1 500,00 грн - 2 500,00 грн / од., (вартість залежить від стадії розгляду справи та складності засідання),
- Гонорар успіху - 5 000,00 грн (сплачується у випадку ухвалення рішення на користь клієнта).
4.27. Відповідно до п. 8 додатку до договору правнича допомога вважається наданою після підписання акта приймання - передачі наданих послуг, який підписується сторонами.
4.28. Сторони підписали акт № 1 від 03.10.2025, яким визначили обсяг і вартість послуг станом на 03.10.2025, а саме:
- вивчення проблеми, аналіз законодавства та судової практики - 3 000,00 грн/3 год,
- консультації - 1 000,00 грн (первинна),
- складання процесуальних документів (позовна заява) - 5 000,00 грн, тобто разом в сумі 9 000,00 грн.
4.29. Розглядаючи заяву позивача про стягнення з відповідача 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
4.30. Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4.31. Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.32. Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
4.33. Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі № 920/13/19 робить висновки, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
4.34. Крім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
4.35. Також суд зазначає, що відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі № 200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі № 520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі № 826/13244/16).
4.36. Тобто суд не має підстав втручатися в договірні відносини між адвокатом і клієнтом, регулювати чи змінювати їхні домовленості. Натомість завдання суду - визначити обґрунтованість розміру витрат на правову допомогу і обсяг наданих адвокатом послуг, відшкодування яких покладається на іншу сторону спору.
4.37. Надаючи оцінку заявленому позивачем до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що розмір описаних та погоджених сторонами в акті наданих послуг є співмірним зі складністю справи, процесом її розгляду та суттю виконаної роботи. Тому суд доходить висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума витрат на правову допомогу відповідає критеріям фактичності, реальності, розумності, обґрунтованості та необхідності в межах справи, що розглядалась судом.
4.38. Також суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (позиція Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпол-Еко» (80453, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Великосілки, ідентифікаційний код юридичної особи 34792301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43453613) 38 215,41 грн 3 % річних, 106 244,24 грн інфляційних витрат і 3 028,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 9 000,00 грн в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 19.02.2026.
Суддя Матвіїв Р.І.