18.02.2026 Справа № 914/446/26
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудзон-Україна», м. Львів
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства «ЛВ Маркет», м. Львів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудзон-Україна» - 60 000,00 грн заборгованості.
13.02.2026 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява про видачу судового наказу (вх.№2824) з вимогою про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства «ЛВ Маркет», заборгованості за договором поставки товару №19/09-1 від 02.09.2019, у розмірі 60 000,00 грн.
17.02.2026 до Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» (документ сформовано 16.02.2026) надійшло клопотання про долучення доказів (Вх.№4354/26), в якому боржник надав докази сплати заборгованості за договором поставки товару №19/09-1 від 02.09.2019 у розмірі 60 000.00 грн відповідно до платіжної інструкції №24607 від 16.02.2026.
Дослідивши подану заяву та клопотання про долучення доказів до справи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
Згідно ст. 12, 147 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема наказного провадження. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Форма і зміст заяви про видачу судового наказу передбачені ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої у заяві повинно бути зазначено, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
За змістом п. 8 ч. 1 ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З огляду на вищенаведене, зважаючи на те, що на момент складення даної ухвали до суду надійшло клопотання від боржника в якому містяться докази сплати заборгованості у повному розмірі, тому не вбачається порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу і суд дійшов висновку про те, що у Господарського суду Львівської області відсутні підстави для видачі судового наказу.
За приписами ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Гудзон-Україна» у видачі судового наказу про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства «ЛВ Маркет», м. Львів, 60 000,00 грн заборгованості.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст. ст. 255, 256 ГПК України.
Заявник та боржник можуть отримати інформацію у справі на сторінці Господарського суду Львівської області https://court.gov.ua/sud5015/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Гоменюк З.П.