ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.02.2026Справа № 910/9702/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ"
до Фізичної особи-підприємця Котлярова Ігоря Сергійовича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Шуляк Олександр Миколайович
про стягнення 203532,38 грн та повернення обладнання
представники учасників процесу:
від позивача: Зозуля В.М.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Котлярова Ігоря Сергійовича про:
стягнення 172032,38 грн заборгованості, з яких: 680,49 грн - 3% річних, 3151,89 грн - інфляційні втрати, 168200,00 грн - пеня;
зобов'язання відповідача повернути позивачу обладнання, отримане на підставі актів приймання-передачі обладнання № 000008939 та № 000008938 від 30.05.2024.
В подальшому, відповідно до заяви про усунення недоліків та збільшення розміру позовних вимог, позивач просив:
- зобов'язати відповідача повернути обладнання, а саме: кавомолку EURECA Helios 65 (HD 0012303003485 black), вартістю 24000,00 грн (заводський номер: 0012303003485), отриману відповідачем на підставі акту-приймання передачі обладнання № 000008939 від 30.05.2024; кавомашину автоматичну електричну OTTIMA FUTURMAT ELECT TELL 2G (0766424), вартістю 92000,00 грн. (заводський номер: 0766424), отриману на підставі акту-приймання передачі обладнання № 000008938 від 30.05.2024;
- стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 203532,38 грн, яка складається з: 31500,00 грн - основний борг; 680,49 грн - 3% річних; 3151,89 грн - інфляційні втрати; 168200,00 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди обладнання для приготування кави № А-777 від 29.05.2024.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2025 вказану позовну заяву було залишено без руху.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Також разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви позивач подав заяву від 17.08.2025 про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 203532,38 грн, яка складається з: 31500,00 грн - основний борг; 680,49 грн - 3% річних; 3151,89 грн - інфляційні втрати; 168200,00 грн - пеня.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.08.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9702/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" від 17.08.2025 про збільшення розміру позовних вимог.
29.09.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив, у якому було заявлене клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
30.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця Шуляка Олександра Миколайовича.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.10.2025 клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву (заявлене у відзиві) задовольнив, поновив відповідачу строк для подання відзиву, перейшов до розгляду справи №910/9702/25 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 06.11.2025, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізичну особу-підприємця Шуляка Олександра Миколайовича.
06.11.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли докази направлення відзиву третій особі.
У підготовчому засіданні 06.11.2025 суд постанови протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.12.2025.
04.12.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли докази направлення позову третій особі.
04.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 04.12.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.12.2025.
18.12.2025 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
У підготовчому засіданні 18.12.2025 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.01.2026.
20.01.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.
У судове засідання 22.01.2026 представники учасників процесу не з'явились, суд постановив ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 05.02.2026.
У судовому засіданні 05.02.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились.
У судовому засіданні 05.02.2026 судом, відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між сторонами було укладено договір обладнання для приготування кави № А-777 від 29.05.2024, на виконання умов якого відповідно до актів прийому-передачі обладнання позивач передав, а відповідач прийняв кавомолку EURECA Helios 65 (HD 0012303003485 black), та кавомашину автоматичну електричну OTTIMA FUTURMAT ELECT TELL 2G (0766424).
Однак, як стверджує позивач, відповідач з жовтня 2024 не здійснює сплати орендної плати, що призвело до заборгованості на загальну суму 31500,00 грн.
02.06.2025 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору оренди обладнання та просив повернути орендоване обладнання.
Однак, відповідач вимог позивача не задовольнив, у зв'язку зі чим позивач, звернувся до суду із позовом про стягнення 203532,38 грн заборгованості, яка складається з: 31500,00 грн - основний борг; 680,49 грн - 3% річних; 3151,89 грн - інфляційні втрати; 168200,00 грн - пеня за прострочення повернення обладнання, а також про повернення переданого обладнання.
Позиція відповідача
Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначив таке:
- період для розрахунку заборгованості по сплаті орендної плати мав би становити 5 місяців та 23 дня, за період з 01.11.2025 - 23.06.2025, оскільки позивач вважає, що договір розірвано в односторонньому порядку з 23.06.2025, відповідно, сума заборгованості мала б становити 27 183,18 грн;
- оскільки позивач розірвав договір з 23.06.2025, то і зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати припинились з 23.06.2025, а нарахування заборгованості по орендній платі до 21.07.2025 є таким, що не відповідає чинному законодавству України;
- як вбачається із позовної заяви, для розрахунку 3% річних та інфляційних витрат, позивач взяв суму заборгованості по орендній платі в розмірі 31 500 грн за період з 01.11.2024 - 21.07.2025, проте, по-перше: як зазначалось вище, сума заборгованості мала би бути 27 183,18 грн. по-друге: позивач помилково зазначив, що на початку періоду нарахування інфляційних витрат та 3% на усю суму заборгованості, в той час як вона формувалась поступово;
- з незалежних від волі відповідача обставин він був позбавлений можливості здійснювати свою господарську діяльність та доступу до орендованого обладнання, а відтак і не міг вчасно його повернути позивачеві.
29.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Котляровим Ігорем Сергійовичем (далі - орендар) укладено договір оренди обладнання для приготування кави № А-777 від 29.05.2024 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування обладнання для приготування кави та чаю (далі - обладнання), що є об'єктом оренди за цим договором.
Найменування обладнання, його характеристика (модель, серійний номер, (за наявності), вартість) та кількість зазначається в акті прийому-передачі обладнання (додаток № 1), що становить невід'ємну частину даного договору.
Згідно з п. 2.2 договору факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі обладнання, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін.
Дата підписання акта прийому-передачі є датою передачі обладнання в оренду.
У п. 2.6 договору сторони погодили, що термін оренди становить 1 календарний рік з моменту з моменту передачі обладнання за актом прийому-передачі і продовжується на наступний однорічний термін у випадку якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону за 14 календарних днів до чергової дати закінчення договору про бажання відмовитись від продовження строку його дії.
Відповідно до п. 4.1 договору обладнання передається орендарю у користування з метою мелення кави та приготування кавових напоїв, що готуються з кави, що постачається виключно за договором поставки № ДК-1137 від 29.05.2024, укладений між сторонами. Орендар не має права використовувати обладнання для інших цілей.
Мінімальне замовлення покупця в місяць на один комплект обладнання становить: 12 кг в місяць кави торговельної марки "Lazzaro" або "Cartel" за ціною прайсу або специфікації орендодавця за кілограм (п. 5.2 договору).
Згідно з п. 5.4 договору орендна плата за одиницю обладнання, переданого в оренду орендарю включена у вартість поставленого товару за умови виконання мінімального обсягу замовлення, визначеного у п. 5.2 договору.
У випадку неналежного виконання закупівлі кави (вагою до 6 кг) орендарем зобов'язання, передбаченого п. 5.2 договору щодо обсягу мінімального замовлення, нарахування орендної плати за користування обладнанням орендарем протягом відповідного календарного місяця, в якому було порушено умову, визначену у п. 5.5 договору, здійснюється орендодавцем із розрахунку 3500,00 грн за один комплект обладнання та підлягає до оплати орендарем протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виставлення рахунку орендодавцем (п. 5.4.2 договору).
У п. 11.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного року з дати його підписання сторонами, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Договір вважається продовженим на наступний однорічний термін у випадку якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону за 14 календарних днів до закінчення чергового строку дії договору про бажання відмовитись від продовження його дії.
Відповідно до п. 11.4 договору сторони домовились, що орендодавець має право достроково припинити цей договір якщо орендар прострочив сплату орендної плати понад 10 календарних днів.
На виконання умов договору між сторонами 30.04.2024 підписані Акти прийому-передачі обладнання № 000008939 та № 000008938, відповідно до яких орендодавець передав, а орендар прийняв Кавомолку EURECA Helios 65 (HD 0012303003485 black) вартістю: 24000,00 грн. (заводський номер: 0012303003485) та Кавомашину автоматична електрична OTTIMA FUTURMAT ELECT TELL 2G (0766424) вартістю: 92000,00 грн. (заводський номер: 0766424).
Позивач зазначає, що починаючи з жовтня 2024 відповідач припинив здійснювати замовлення кави або вносити платежі за користування обладнанням.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за період з 01.11.2024 по 21.07.2025, фактично за 9 місяців становить 31500,00 грн із розрахунку 3500,00 грн за 1 місяць.
02.06.2025 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання договору оренди обладнання та повернення обладнання, однак повідомлення повернулось позивачу за закінченням строку зберігання.
Позивач зазначає, що спірний договір є розірваним з 23.06.2025.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає, що відповідач заборгованості не сплатив, після розірвання договору обладнання не повернув, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду про стягнення заборгованості та зобов'язання повернути обладнання.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно із ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем у спірний період зобов'язання із закупівлі кави.
Отже, з 01.11.2024 у відповідача виникло зобов'язання орендної плати за користування обладнанням у розмірі 3500,00 грн щомісячно, відповідно до п. 5.4.2 договору.
Станом на дату вирішення спору матеріали справи не містять ні доказів сплати орендної плати, ні доказів повернення орендованого обладнання.
Позивач нараховує оренду плату з 01.11.2024 за 9 місяців (по липень 2025), при цьому зазначаючи, що нарахування здійснено по 21.07.2025, однак фактично таке нарахування здійснено за повні 9 місяців.
Судом враховано, у даному випадку, що ні станом на 21.07.2025 ні станом на 31.07.2025 (повні 9 місяців з 01.11.2024) орендоване обладнання повернуто не було, а тому нарахування орендної плати за повних 9 місяців, починаючи з 01.11.2024 є правомірним.
Таким чином, заборгованість зі сплати орендної плати за період листопад 2024 - липень 2025 становить 31500,00 грн.(9*3500,00 грн).
Відповідач не спростував факту користування об'єктом оренди у вказаний період.
При цьому умова договору, що оплата у вище вказані строки здійснюється на підставі рахунку не впливає на погоджені сторонами строки оплати, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплати. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і Суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.
Суд враховує, що договір оренди за своєю суттю є імперативно оплатним, а тому відповідач зобов'язаний був щомісяця сплачувати орендну плату, розмір якої встановлений договором.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 31500,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення про стягнення 680,49 грн 3% річних та 3151,89 грн інфляційних втрат, то суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Позивач здійснює нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 01.11.2024 по 21.07.2025 на суму боргу у розмірі 31500,00 грн.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вони є не правильними, оскільки, по-перше, сума боргу у розмірі 31500,00 грн формувалась поступово, починаючи з 01.11.2024, тобто за листопад 2024 борг становив 3500,00 грн, за грудень 2024 - 35000,00 грн і т.д.; по-друге, враховуючи зміст п. 5.4.2 договору, ненадання позивачем до матеріалів справи рахунків, враховуючи зміст ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач мав здійснити оплату кожного місяця до останнього дня місяця, та відповідно з 1 числа наступного місяця є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, за перерахунком суду, здійсненим по кожному місяцю окремо, починаючи з 01.12.2024, не виходячи за кінцеву дату, визначену позивачем, розмір 3% річних становить 291,96 грн, розмір інфляційних втрат - 982,32 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання повернути орендоване обладнання, суд зазначає таке.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.759 та ч.1 ст.785 ЦК України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з положеннями ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.1, 2 ст.598 ЦК України).
Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Визначена у цивільному законодавстві конструкція "розірвання договору" (статті 651 - 654 ЦК України) охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору.
Згідно з частинами першою та другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частина третя статті 651 ЦК України визначає, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Як встановив суд вище, п. 11.4 договору позивачу надано право на одностороннє розірвання договору.
Одночасно п. 11.5 договору встановлено, що про дострокове припинення договору орендодавець повідомляє орендаря письмовим повідомленням із зазначенням підстави дострокового припинення за 20 календарних днів до дати припинення договору. В такому випадку договірні стосунки припиняються через 20 календарних днів після отримання письмового повідомлення орендарем про розірвання договору, надісланого на адресу для листування, зазначену в реквізитах договору, або отримання орендодавцем відповідного поштового повідомлення про неможливість вручення.
Матеріалами справи підтверджено, що 02.06.2025 позивач звернувся до відповідача із повідомленням про розірвання договору оренди, у якому зазначив підстави дострокового розірвання - прострочення сплати орендної плати понад 10 днів.
З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2025 орендодавець отримав поштове повідомлення про неможливість вручення відповідачу поштового відправлення про розірвання договору.
Отже, враховуючи зміст п. 11.5 договору, спірний договір є розірваним з 11.07.2025 (20 календарних днів після отримання орендодавцем відповідного поштового повідомлення про неможливість вручення), а не з 23.06.2025, як помилково зазначає позивач.
Згідно з п. 3.1 договору по закінченню строку дії договору або у зв'язку з його достроковим розірванням, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю обладнання протягом 2 календарних днів від дати закінчення терміну оренди-дії договору або його дострокового розірвання/припинення.
Оскільки договір є розірваним з 11.07.2025, враховуючи зміст п. 3.1 договору, відповідач зобов'язаний був повернути орендоване обладнання у строк до 14.07.2025 включно (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України).
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого обладнання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу обладнання, отримане на підставі актів приймання-передачі обладнання № 000008939 та 000008938 від 30.05.2024 а саме: 1) Кавомолка EURECA Helios 65 (HD 0012303003485 black) вартістю: 24000,00 грн. (заводський номер: 0012303003485); 2) Кавомашина автоматична електрична OTTIMA FUTURMAT ELECT TELL 2G (0766424) вартістю: 92000,00 грн. (заводський номер: 0766424).
Щодо позовних вимог про стягнення 168200,00 грн пені, то суд зазначає таке.
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У п. 7.11 договору сторони погодили, що у разі прострочення (з вини орендаря) повернення обладнання після закінчення терміну оренди, орендар сплачує пеню в розмірі 5% вартості обладнання , вказаного в акті, за кожен день прострочення.
Позивач нарахував пеню за прострочення повернення обладнання за період з 23.06.2025 по 21.07.2025.
Однак, як встановив суд вище, відповідач є таким, що прострочив повернення обладнання з 15.07.2025.
Отже, за перерахунком суду, здійсненим за період з 15.07.2025 по 21.07.2025, розмір пені становить 40600,00 грн, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність його вини щодо несвоєчасного повернення обладнання, оскільки, по-перше, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що спірне орендоване обладнання знаходилось саме в орендованому ФОП Шуляк О.М. приміщенні, по-друге, не надано доказів, що обставини недопуску у приміщення існували в період з 15.07.2025 по 21.07.2025; по-третє, відповідно до приписів ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Щодо доводів відповідача про те, що оскільки позивач розірвав договір з 23.06.2025, то і зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати припинились з 23.06.2025, а нарахування заборгованості по орендній платі до 21.07.2025 є таким, що не відповідає чинному законодавству України, то суд зазначає таке.
Як встановив суд вище, договір припинився з 11.07.2025, а не з 23.06.2025.
Крім того, відповідно до статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
З викладеного слідує, що після припинення дії договору оренди з 12.07.2025 позивач має право на стягнення з відповідача неустойки згідно з наведеними вище приписами ЦК України, а не на стягнення орендної плати.
В той же час, розмір коштів, які визначені позивачем як орендна плата за період з 12.07.2027 є меншим, аніж якби позивач здійснив нарахування неустойки в порядку зазначених вище положень ЦК України, що є його правом та не порушує прав відповідача, а тому позовні вимоги в цій частині суд задовольнив та відхиляє доводи відповідача в цій частині.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 04.09.2024 у справі № 906/1311/23.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" до Фізичної особи-підприємця Котлярова Ігоря Сергійовича, а саме в частині стягнення 31500,00 грн основного боргу, 291,96 грн 3% річних, 982,32 грн інфляційних втрат, 40600,00 грн пені та зобов'язання повернути орендоване обладнання.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Котлярова Ігоря Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" (02660, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА, будинок 47, ідентифікаційний код 41879050) 31500,00 грн основного боргу, 291,96 грн 3% річних, 982,32 грн інфляційних втрат, 40600,00 грн пені та 4128,62 грн судового збору.
Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Котлярова Ігоря Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІСКАФ" (02660, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА, будинок 47, ідентифікаційний код 41879050) обладнання, отримане на підставі актів приймання-передачі обладнання № 000008939 та 000008938 від 30.05.2024 а саме: 1) Кавомолка EURECA Helios 65 (HD 0012303003485 black) вартістю: 24000,00 грн. (заводський номер: 0012303003485); 2) Кавомашина автоматична електрична OTTIMA FUTURMAT ELECT TELL 2G (0766424) вартістю: 92000,00 грн. (заводський номер: 0766424).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.02.2026.
Суддя С.О. Турчин