Рішення від 19.02.2026 по справі 910/14791/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2026Справа № 910/14791/25

Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А)

до Фірма "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю (04116, місто Київ, вулиця Провіантська, будинок 3)

про стягнення 50 395 грн 98 коп.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" з вимогами до Фірма "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення 50 395 грн 98 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод в сумі 1669 грн 56 коп., а також всупереч Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва № 1879, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011, не сплатив грошові кошти в сумі 42 040 грн 27 коп. нараховані за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднених речовин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 відкрито провадження у справі № 910/14791/25, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.02.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення.

06.02.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.03.2002 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке в свою чергу перейменоване у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі по тексту - постачальник, виробник, позивач у справі) та Фірмою "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - споживач, абонент, відповідач у справі) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 00367/5-10.

Відповідно пункту 1 договору № 00367/5-10 постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, а згодом Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі по тексту - Правила №190).

Згідно з пункту 2.1 договору № 00367/5-10 постачальник забезпечує приймання каналізаційних стоків, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 190 приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі по тексту - Правила № 1879).

Відповідно до пункту 1.2 Правил № 1879, ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Пунктом 1.5 Правил № 1879 встановлено, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно пункту 3.2.3 Правил № 1879 у виняткових випадках, коли абонент не може забезпечити виконання вимог цих правил за деякими показниками, він звертається до постачальника з обґрунтованим проханням про приймання наднормативно забруднених стічних вод із зазначенням їх концентрацій та наданням графіка виконання заходів доведення якості та режиму їх скиду до вимог правил.

31.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Фірмою "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю було укладено договір на послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод споживачів № 171 (далі по тексту - Договір № 171).

Договір № 171 набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024 (п. 9.1 Договору № 171).

Згідно пункту 1.2 Договору № 171 виробник зобов'язується забезпечити приймання та відведення понаднормативно забруднених стічних вод споживача до системи централізованого водовідведення за фактичною адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 50, а споживач зобов'язується сплатити вказані послуги на умовах, передбачених цим договором та правилами приймання стічних вод.

Виробник встановлює концентрацію забруднюючих речовин у стічних водах споживача та зазначає їх у додатку до цього договору (п. 2.2 Договору № 171).

Відповідно до тимчасово погоджених концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживача, які є додатком до Договору № 171, коефіцієнт кратності, який застосовується до Фірми "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю становить 1,5.

Згідно з пунктів 3.1 та 3.2 Договору № 171 вартість наданих послуг за договором за розрахунковий період визначається виробником на підставі обсягів відведених стічних вод з тимчасово погодженими концентраціями забруднюючих речовин та розрахунку вартості приймання 1 куб.м понаднормативно забруднених стічних вод. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

На виконання умов Договору № 171 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" нараховано Фірмі "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю за скид наднормативно забруднених стічних вод у грудні 2024 року 1 669 грн 56 коп., що підтверджується рахунком та розрахунком.

Згідно з підпунктом 4.3.4 пункту 4.3 Договору № 171 споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість наданих йому виконавцем послуг з приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод.

Пунктом 3.4 Договору № 171 передбачено, що оплата рахунку здійснюється споживачем щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, що наступає за розрахунковим.

Однак, як зазначає позивач, відповідач у встановленому Договором № 171 порядку своїх зобов'язань з оплати не виконав, наслідок чого, в останнього виникла заборгованість в сумі складає 1 669 грн 56 коп.

Крім того, відповідно до пункту 6.1 Договору № 171 виробник може самостійно здійснювати контроль якості стічних вод споживача. При виявленні перевищення фактичної концентрації будь-якого показника забруднень над зазначеною у додатку № 1 до договору № 171 додаткова оплата послуг водовідведення здійснюється абонентом з коефіцієнтом кратності, який визначається відповідно до Порядку, але замість встановленої допустимої концентрації для розрахунку застосовуються тимчасово погоджені концентрації, зазначені у додатку № 1 до Договору № 171.

З додатку № 1 до Договору № 171 вбачається, що споживачу тимчасово погоджені концентрації азоту амонійного у стічних водах на рівні 50,00 г/м (при допустимій концентрації 20,0 г/м).

При цьому, у разі виявлення перевищення фактичної концентрації будь-якого показника не заявленого в додатку № 1 до Договору № 171, додаткова оплата послуг з централізованого водовідведення здійснюється згідно з вимогами Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2017 № 316.

Згідно з пункту 2.1 Правил № 1879 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" має право здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання.

З метою контролю якості стічних вод, що надходять від Фірми "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю у каналізаційні мережі м. Києва, представниками департаменту екологічного нагляду позивача, в присутності представника відповідача, 05.12.2023 та 28.01.2025 було здійснено відбори проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 50 з контрольного колодязя 1/11 Фірми "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю для вимірювання показників їх складу та властивостей.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 05.12.2023 та 28.01.2025 працівниками департаменту екологічного нагляду позивача було складено протоколи, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах № 1879.

Відповідно до пункту 6.2.17 Правил № 1879 у разі виявлення перевищення допустимої концентрації, встановлених правилами приймання: у 14-денний термін з моменту відбору робочої проби стічних вод Департамент екологічного нагляду направляє абоненту лист-повідомлення про перевищення допустимої концентрації у стічних водах абонента та результати хімічного аналізу; після визначення обсягів водовідведення абонента за розрахунковий період, Департамент екологічного нагляду направляє абоненту розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням допустимої концентрації та відповідний рахунок.

Листами-повідомленням від 11.12.2023 № 15/0428-Д та від 31.01.2025 № 15/10260-Т Фірму "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю було повідомлено про результати хімічних аналізів стічних вод, які ним скидалися у систему міської каналізації.

Відповідно до пункту 7.5 Правил №1879 плата за скид абонентом стічних вод з перевищенням допустимої концентрації, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного виробником, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих абонентом за цей період з даного об'єкта.

Оскільки попередній відбір проб стічних вод здійснювався понад три місяці від відбору проби, у якій зафіксовано перевищення допустимої концентрації, обсяг скинутих стічних вод Фірмою "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю вираховується за три попередні місяці, з дати відбору проб стічних вод.

Таким чином, розмір грошових коштів, що підлягають стягненню з відповідача за скид ним стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій за розрахунком позивача, виявлених при відборі проби 05.12.2023 становить 19 886 грн 68 коп. та при відборі проби 28.01.2025 становить 22 153 грн 59 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено відповідачу лист-попередження з розрахунком № 15/НП-6/285-12-2023 від 05.12.2023 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та рахунок на оплату, а також лист-попередження з розрахунком № 15/ НПДК-6/285-01-2025 від 28.01.2025 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та рахунок на оплату.

Відповідно до пункту 6.2.18 Правил № 1879 абонент зобов'язаний оплатити наданий Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Однак, як зазначає позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та не сплатив кошти у загальному розмірі 42 040 грн 27 коп.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору та норм чинного законодавства, не виконанням взятих на себе зобов'язань з оплати виставленого позивачем рахунку за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 43 709 грн 83 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з статтею 16 Конституції України обов'язком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини є невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів (преамбула Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначають Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190.

Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно з абзацом 4 частини першої статті 11 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать, зокрема затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (стаття 13 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення").

Відповідно до статті 13-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.

Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виробників та споживачів.

Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) від 12.10.2011 №1879.

Відповідно до пункту 1.2 Правил №1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Судом встановлено, що 31.12.2021 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Фірмою "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю було укладено договір на послуги щодо приймання та відведення наднормативно забруднених стічних вод споживачів № 171.

Відповідно до тимчасово погоджених концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживача, які є додатком до Договору № 171, коефіцієнт кратності, який застосовується до Фірми "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю становить 1,5.

На виконання умов Договору № 171 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" нараховано Фірмі "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю за скид наднормативно забруднених стічних вод у грудні 2024 року 1 669 грн 56 коп., однак відповідач вказані послуги не оплатив.

Крім того, відповідно до пункту 2.2 Правил №1879 Водоканал має право у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод.

Відповідно до пунктів 6.1.1, 6.2.1, 6.2.5 Правил № 1879 з метою контролю якості стічних вод абонентів Водоканал здійснює відбір разових проб. Відбір проб здійснюється з контрольного колодязя абонента. Проба для абонентів відбирається за його бажанням. Аналіз цієї проби проводиться абонентом. Абонент може не проводити аналізу проби, погоджуючись з результатами аналізу робочої проби.

Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від Фірми "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю у каналізаційні мережі міста Києва, представниками департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Київводоканал», в присутності представника відповідача, 05.12.2023 та 28.01.2025 були здійснені відбори проб стічних вод, які скидаються з об'єкта, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 50 з контрольного колодязя 1/11 Фірми "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю для вимірювання показників їх складу та властивостей.

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод, відібраних 05.12.2023 та 28.01.2025 працівниками департаменту екологічного нагляду позивача було складено протоколи, в яких зафіксовано невідповідність стічних вод, які абонент скидає в систему каналізації м. Києва, державним стандартам та екологічним нормативам в галузі охорони навколишнього природного середовища, закріпленим в Правилах № 1879.

У своїх поясненнях відповідач зазначає, що Фірма "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю в чіткій послідовності з діючим законодавством та Правилами 1879 дотримується відповідних вимог та здійснює визначені законодавством заходи. Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Аварійно сервісна компанія" проводяться регулярні роботи з профілактики гідродинамічної прочистки каналізації. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Аспект - Еко" проводиться хімічний аналіз проб води за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 50. Відповідно до протоколу від 27.01.2025 вимірювань показників складу та властивостей проб води, проведено вимірювання складу та властивостей зворотних вод, що скидаються до міської каналізації Фірмою "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю за адресою: м. Київ, вул. Машинобудівна, 50 та зроблено висновок - перевищень норм допустимих концентрацій, які встановлено Правилами 1879 не виявлено.

Разом з тим, як зазначалась вище відповідно до Правил 1879 Водоканал має право у будь-який час за участю представника абонента відбирати проби стічних вод. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод.

При цьому, підпунктом 6.2.2 Правил № 1879 регламентовано, що за призначенням проби поділяються на робочі, проби для абонента та контрольні, які відбираються одночасно.

Згідно з підпунктом 6.2.5 Правил № 1879 проба для абонента відбирається за його бажанням.

Як вбачається із копії журналу-акту відбору проб стічних вод споживачів 15-08-18 Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал": при відборі проб стічних вод 05.12.2023 був присутній представник відповідача - головний енергетик Галінкін Сергій Анатолійович, який не виявив бажання відбору проби для абонента з метою проведення аналізу, про що свідчить його підпис; при відборі проб стічних вод та 28.01.2025 був присутній представник відповідача - слюсар сантехнік Крученюк Олександр Олександрович, який не виявив бажання відбору проби для абонента з метою проведення аналізу, про що свідчить його підпис. Вказані дані підтверджують що, відповідач сам не скористався своїм правом на проведення ним власного аналізу.

Пунктом 2.5 Правил № 1879 визначено, що абоненти мають право вимагати проведення контрольного (арбітражного) аналізу стічних вод абонента протягом строку зберігання контрольної проби (підпункт 6.2.7 пункту 6.2 розділу 6 цих Правил).

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів, що останній намагався провести аналіз контрольної (арбітражної) проби стічних вод, а тому відповідно до положень пункту 6.2.5 Правил 1879 відповідач погодився з результатами аналізу робочої проби.

Відповідно до пункту 7.2 Правил № 1879 при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються абонентами у міську каналізацію, порівняно з встановленими допустимими концентраціями забруднюючих речовин абоненти сплачують водоканалу плату за скид наднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обсягом скинутих наднормативне забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Судом встановлено, позивачем на адресу відповідача направлено лист-попередження з розрахунком № 15/НП-6/285-12-2023 від 05.12.2023 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та рахунок на оплату, а також лист-попередження з розрахунком № 15/ НПДК-6/285-01-2025 від 28.01.2025 нарахувань плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин та рахунок на оплату. Вказані листи було отримано відповідачем, що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень. Відповідачем не надано суду доказів заперечення проти наведеної в даному листі інформації.

Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем з оплати виставленого позивачем рахунку за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин на суму 43 709 грн 83 коп. та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 652 грн 73 коп. інфляційних втрат та 1 403 грн 28 коп. 3 % річних, нарахованих за періоди прострочень з 19.02.2024 по 31.10.2025 та з 01.04.2025 по 31.10.2025.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З урахуванням приписів частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано інфляційні втрати та 3 % річних.

Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені та штрафу суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.

Так, у своїх позовних вимогах позивач просить стягнути із відповідача 50 395 грн 98 коп., що становить: 43 709 грн 83 коп. плати за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 5 269 грн 21 коп. інфляційних втрат, 1 416 грн 94 коп. 3 % річних.

Разом з тим, позивач у позовній заяві наводить розрахунок 4 652 грн 73 коп. інфляційних втрат та 1 403 грн 28 коп. 3 % річних, що нараховані за періоди прострочень з 19.02.2024 по 31.10.2025 та з 01.04.2025 по 31.10.2025.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, та встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведенням факту несвоєчасності виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 00367/5-10 від 26.03.2002, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 652 грн 73 коп. інфляційних втрат та 1 403 грн 28 коп. 3 % річних визнаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення із відповідача 616 грн 28 коп. інфляційних втрат та 13 грн 66 коп. 3 % річних, як не обгрунтованих.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірма "Т.М.М."-Товариство з обмеженою відповідальністю (04116, місто Київ, вулиця Провіантська, будинок 3, ідентифікаційний код 14073675) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 43 709 (сорок три тисячі сімсот дев'ять) грн 83 коп. плати за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 4 652 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн 73 коп. інфляційних втрат, 1 403 грн (одну тисячу чотириста три) грн 28 коп. 3 % річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н. Плотницька

Попередній документ
134195649
Наступний документ
134195651
Інформація про рішення:
№ рішення: 134195650
№ справи: 910/14791/25
Дата рішення: 19.02.2026
Дата публікації: 20.02.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.02.2026)
Дата надходження: 28.11.2025
Предмет позову: стягнення коштів у розмірі 50 395,98 грн