вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
18.02.2026м. ДніпроСправа № 904/617/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводськетепломережа" Жовтоводської міської ради (52204, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вулиця Березнева, будинок 42; ідентифікаційний код 23645975)
до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Пєхова Петра Семеновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "НЕВА" (52204, Дніпропетровська обл., місто Жовті Води, вулиця Заводська, будинок 12, ідентифікаційний код 24237221)
про стягнення заборгованості
13.02.2026 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Комунального підприємства "Жовтоводськетепломережа" Жовтоводської міської ради (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Пєхова Петра Семеновича (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "НЕВА" (далі - відповідач-2) надійшла позовна заява про стягнення заборгованості, відповідно до якої позивач просить суд:
- прийняти позовну заяву та порушити провадження у справі;
- стягнути на користь Комунального підприємства "Жовтоводськетепломережа" Жовтоводської міської ради заборгованість за послуги з постачання теплової енергії з фізичної особи-підприємця Пєхова Петра Семеновича - 30735, 20 грн, з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "НЕВА" - 30045,74 грн. за період з 01.01.2025 по 31.12.2025;
- стягнути з Відповідачів на користь Комунального підприємства "Жовтоводськетепломережа" витрати по сплаті судового збору, які були сплачені при подачі позовної заяви.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 справу №904/617/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з огляду на таке.
В поданій Комунальним підприємством "Жовтоводськетепломережа" Жовтоводської міської ради позовній заяві об'єднані вимоги майнового характеру, підставами яких є два окремих договорів про надання послуги з постачання теплової енергії з додатками, а саме:
- типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №16-Т/25 від 01.01.2025 з додатками;
- типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №114-Т/25 від 01.01.2025 з додатками;
Отже, як зазначає позивач та вбачається з доданих до позовної заяви доказів, він об'єднав позовні вимоги, що ґрунтуються на двох окремих договорах, тобто підстави виникнення позовних вимог є різними та стосуються двох різних відповідачів.
Господарський суд звертає увагу на те, що по кожному з договорів було виставлено окремі рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт: по типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії №16-Т/25 від 01.01.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "НЕВА" на суму 30 045,74 грн, а по типовому індивідуальному договору про надання послуги з постачання теплової енергії №114-Т/25 від 01.01.2025 до фізичної особи-підприємця Пєхова Петра Семеновича на суму 30 735, 20 грн.
Для вирішення даного спору по суті суд повинен буде дослідити та вивчити кожен із зазначених договорів та правовідносини сторін, що виникли на їх підставі, встановити наявність або відсутність підстав для стягнення заборгованості окремо по кожному з договорів та окремо щодо кожного відповідача. Поєднання зазначених вимог суттєвим чином ускладнить вирішення справи по суті.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до приписів частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 14.08.2018 у справі №910/3569/18.
Господарський суд зазначає, що об'єднані в цій позовній заяві вимоги не є похідними.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
У зв'язку з тим, що подача позивачем документів до суду відбувалась в електронному вигляді, суд не вбачає доцільним фактично повертати позивачу роздрукований примірник позовної заяви з додатками.
При цьому суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод в реалізації позивачем права на доступ до правосуддя.
При цьому суд роз'яснює, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
На підставі викладеного, керуючись статтями 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути позовну заяву Комунального підприємства "Жовтоводськетепломережа" Жовтоводської міської ради до Фізичної особи-підприємця Пєхова Петра Семеновича та Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма "НЕВА" про стягнення заборгованості - без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 18.02.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.В. Іванова