вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
09.02.2026м. ДніпроСправа № 904/5925/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:
за позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОРДЖІЯ-УКРАЇНА", м. Дніпро
про визнання відсутнім права нарахування та одержання орендної плати, визнання обов'язку щодо сплати орендної плати, стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №392929 від 22.06.2020 у загальному розмірі 154 497,01 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "КИЇВСТАР" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (подано через підсистему "Електронний суд") до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОРДЖІЯ-УКРАЇНА" (далі - відповідач), у якій просить наступне:
1. Визнати відсутнім права у відповідача на нарахування та одержання орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020, після 29.02.2024.
2. Визнати відсутнім обов'язку у позивача щодо сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020, після 29.02.2024р.
3. Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 98 147,99 грн., з яких 80 000,00 грн. сума гарантійного платежу, 14 333,12 грн. - сума інфляційних нарахувань та 3 814,87 грн.- 3% річних.
4. Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 56 349,02 грн., з яких зайво сплачені авансові платежі за комунальні послуги складають 45 914,50 грн., інфляційні нарахування в сумі 8 226,23 грн. та 3% річних - 2 208,29 грн.
5. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору сумі 7267,20 грн. та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 20 000грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.11.2025 о 11:30 год.
17.11.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (сформовано в системі "Електронний суд" 15.11.2025) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
17.11.2025 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника.
18.11.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 заяву представника позивача - Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2025 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 09.12.2025 о 11:30 год.
19.11.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.
19.11.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.
02.12.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
02.12.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.
04.12.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2025 задоволено заяву представника позивача - Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 09.12.2025 о 11 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
08.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
08.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про доучення доказів до матеріалам справи.
08.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення по суті справи.
08.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення (заперечення) щодо клопотання позивача про неприйняття відзиву на позовну заяву.
08.12.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.
08.12.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.
У призначене підготовче судове засідання 09.12.2025 представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОРДЖІЯ-УКРАЇНА" від 19.11.2025 про витребування доказів та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 16.12.2025 о 12:00 год.
16.12.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
У призначене підготовче судове засідання 16.12.2025 представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОРДЖІЯ-УКРАЇНА" від 19.11.2025 про витребування доказів та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 16.12.2025 о 12:00 год.
16.12.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
У призначене підготовче судове засідання 16.12.2025 представник відповідача не з'явився.
У підготовчому судовому засіданні 16.12.2025 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2026 о 10:30 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
13.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення по суті справи.
13.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про дослідження доказів.
13.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу.
13.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про визнання недопустимим доказом довіреності ПРаТ “Київстар» №230-2022.
У призначене судове засідання 13.01.2025 представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 27.01.2025 об 12:00 год., яке проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
27.01.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
Судове засідання у справі 27.01.2026 не відбулось, через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 59 хв. у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область").
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 02.02.2026 о 12:00 год., яке буде проведено в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
02.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
02.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про дослідження доказів.
У призначене судове засідання 02.02.2026 представник відповідача не з'явився.
Під час підключення до відеоконференцзв'язку представник позивача мав технічні неполадки зі зв'язком (відсутній звук).
Згідно з частиною 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2026 в судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 09.02.2026 о 12:30 год.
В судове засідання 09.02.2026 представники сторін не з'явились, повідомлені про час та місце слухання справи належним чином, ухвала суду отримана 02.02.2026 в електронному кабінет в системі "Електронний суд"
09.02.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09.02.2026 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору оренди №392929 від 22.06.2020 позивач користувався нежитловим приміщенням, що належить відповідачу. Оскільки сторони не змогли домовитись про продовження строку дії договору, останній припинив свою дію 29.02.2024
Позивач повідомив відповідача про звільнення приміщення та готовність передати його за актом приймання-передачі 29.02.2024
Представник відповідача зазначений час з'явився, проте від підпису акта приймання-передачі приміщення та отримання ключів від нього відмовився
Позивач звернувся до Відповідача з претензією №8313/02 від 14.03.2024 про повернення йому гарантійного платежу, що був сплачений в сумі 80 000грн. відповідно до вимог п.3.12 договору.
Крім того 09.10.2024 позивач скерував на адресу відповідача акт звірки від 30.09.2024р., в якому зазначено заборгованість в сумі 45 914,50 грн., що складається з отриманих авансових платежів за комунальні послуги стосовно яких не було підтверджено факту їх надання на зазначену суму.
Оскільки відповідач не повернув кошти, позивач просить стягнути їх з урахуванням індексів інфляції та 3% річних.
З огляду на отримання від відповідача рахунків на оплату за користування орендованим приміщенням позивач просить визнати відсутнім права у відповідача на нарахування та одержання орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020, після 29.02.2024. та визнати відсутнім обов'язку у позивача щодо сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020, після 29.02.2024р.
Позиція відповідача
Відповідач позов не визнає, вважає що договір продовжує свою дію, а приміщення не передане йому в установленому договором порядку.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між Приватним акціонерним товариством «Київстар» (далі -Позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джорджія-Україна» (Відповідач, орендодавець) було укладено договір №392929 оренди нерухомого майна (далі - Договір) від 22.06.2020
Відповідно до п.1 Договору Відповідач передає, а Позивач приймає в строкове платне користування нерухоме майно: частину нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 91,1 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпро, вул. Титова, 13, приміщення 93 (далі - об'єкт оренди).
Балансова вартість об'єкту (з урахуванням індексації) складає 117 879,76грн.(сто сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять гривень 76 копійок) (п.1.2.договору).
Об'єкт оренди належить орендодавцю (Відповідачу) на праві приватної власності, що підтверджується записом про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №3739962 від 09.12.2013(п.1.3.договору).
Згідно з п.1.4 договору об'єкт оренди надається орендарю (Позивачу) для здійснення господарської діяльності: з метою розміщення центру обслуговування абонентів, магазину, а також надання послуг та непродовольчих товарів.
Відповідно до р.2 «Порядок передачі об'єкта оренди в оренду» договору:
« 2.1.Передача об'єкту оренди здійснюється уповноваженими представниками сторін.
2.2.Орендар повинен передати об'єкт оренди не пізніше 24 червня 2020 року. На момент передання об'єкту оренди орендарю, орендодавець зобов'язаний повністю звільнити його від належного орендодавцю або третім особам майна. При передачі об'єкта оренди складається акт передачі-приймання, який підписується уповноваженими сторонами. Обов'язок по підготовці вказаного в даному пункті договору акту покладається на орендодавця.
2.3.Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання. »
В пункті 3.1.договору визначено:
3.1.3а об'єктом оренди Позивач (орендар) щомісячно сплачує Відповідачу (орендодавцю) орендну плату. Орендна плата починає нараховуватись з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання об'єкта оренди.
3.1.1.В зв'язку з необхідністю здійснення Позивачем підготовчих робіт для пристосування об'єкта оренди до стану, необхідного для його використання згідно п.1.4. цього договору, сторони дійшли згоди, що протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання об'єкта оренди, орендна плата за весь об'єкт оренди за цей період встановлюється з розрахунку 100,00 (сто гривень 00 копійок) без ПДВ.
3.1.2. Починаючи з 22 (двадцять другого) календарного дня з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання об'єкта, всього за об'єкт оренди встановлюється орендна плата у розмірі 80000 грн.(вісімдесят тисяч гривень)без ПДВ, в місяць, з урахуванням умов пп.3.9.,3.10.договору, в тому числі плата за користування земельною ділянкою.
Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Відповідача до 05 (п'ятого) числа поточного місяця на поточний місяць на підставі цього Договору без обов'язкового виставлення рахунку-фактури.(п.3.3.договору)
Крім орендної плати Позивач компенсує Відповідачу вартість комунальних послуг (електропостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, послуг ОСББ) за кожний місяць оренди. Оплата (відшкодування вартості) за спожиті комунальні послуги здійснюється Орендарем окремо на підставі рахунків Відповідача протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання відповідних рахунків, в яких розмір спожитих комунальних послуг визначається відповідно до показників приладів обліку (лічильників), обґрунтованої вимоги комунального підприємства (у т.ч. рахунку на сплату послуг) і тарифів організації, яка надає відповідні послуги, або пропорційно займаній Позивачем площі об'єкта оренди, з обов'язковою сплатою Відповідачем необхідних авансових платежів комунальним підприємствам, по вказаних в цьому пункті послугам.(п.3.6.договору).
Одночасно з наданням Позивачу рахунків на компенсацію витрат за комунальні послуги Відповідач надає розрахунки фактичних витрат та копії підтверджувальних документів: рахунок підприємства, що постачає відповідну послугу до об'єкта оренди. У разі ненадання Відповідачем(орендодавцем) Позивачу (орендарю) разом з рахунком на компенсацію витрат за спожиті комунальні послуги копій підтверджувальних документів, визначених п.3.7.1.договору, у Позивача не виникає зобов'язання оплачувати рахунок, виставлений Відповідачем (пункти 3.7.1., 3.7.2 договору).
Зайво сплачені орендарем грошові кошти, підлягають обов'язковому поверненню останньому за першою вимогою (протягом семи календарних днів з дня її виставлення), а у випадку, якщо Позивач не виставляв такої вимоги, - в останній день дії даного договору.(п.3.11 .договору)
Протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди Позивач зобов'язується сплатити Відповідачу гарантійний платіж у розмірі місячної орендної плати. У разі припинення дії договору гарантійний платіж, отриманий Відповідачем згідно цього п.3.12. договору, підлягає поверненню на розрахунковий рахунок Позивача в строк не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з дати припинення договору.(п.3.13.договору)
В п.3.14 договору визначено, що протягом десяти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди Позивач зобов'язується сплатити Відповідачу компенсацію авансового платежу за електропостачання по об'єкту оренди у розмірі суми з розрахунку двомісячного ліміту електроспоживання (згідно діючого тарифу електроенергії).
За умовами п.4.1.2. Відповідач (орендодавець) зобов'язаний передати в тимчасове платне користування Позивачу (орендарю) об'єкт оренди на умовах та в строки, передбачені даним договором, і не відмовлятися та/або ухилятися від підписання актів, які передбачені умовами договору.
Згідно п.4.1.14. Відповідач зобов'язаний щомісяця, до 5-го числа поточного місяця, направляти Позивачу акти виконаних робіт (наданих послуг) за попередній місяць які Позивач зобов'язаний підписати і повернути Відповідачу або направити мотивовані зауваження щодо наданого акту.
Відповідно до пунктів 5.1.4. і 5.1.5. договору Позивач зобов'язаний, у разі припинення/розірвання цього договору повернути Відповідачу об'єкт оренди в нормальному стані, тобто в такому стані який існував на момент передачі об'єкту оренди в орендне користування, з урахуванням його нормального фізичного зносу.
Прийняти/повернути об'єкт оренди в строки та в порядку, встановлених умовами цього договору.
Також умовами пунктів 5.2.8. і 5.2.9.договору передбачено право Позивача передавати об'єкт оренди в суборенду без письмової згоди Відповідача та установлювати замки на вхідні двері до об'єкту оренди.
Згідно з п.7.2.договору Об'єкт оренди повинен бути переданий Позивачем та прийнятий Відповідачем протягом 3 (трьох) днів з дати закінчення строку дії договору.
При передачі Об'єкта оренди складається акт передачі-приймання, який підписується уповноваженими представниками сторін. Об'єкт оренди вважається фактично переданим Відповідачу з моменту підписання акту передачі-приймання сторонами, виключення становить випадок, вказаний в п. 7.4.цього договору (п.7.3.договору).
Якщо Відповідач ухиляється від прийому об'єкта оренди і відповідно від підписання акту передачі-приймання, Відповідач зобов'язаний надати письмові мотивовані заперечення Позивачу (у строк для повернення об'єкту оренди, встановлений договором).Якщо орендар не отримає вказаних письмових заперечень він має право звільнити об'єкт оренди і повідомити про це Відповідача. З моменту звільнення об'єкта оренди Позивачем орендна плата перестає нараховуватися, а об'єкт оренди вважається повернутим Відповідачу (п.7.4.договору).
Об'єкт оренди повинен бути переданий Відповідачу в не гіршому стані, ніж в якому він був переданий в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу (п.7.5.договору).
В пунктах 9.1. та 9.2. договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє по 31 травня 2023 року (включно).
У разі, якщо орендодавець за 60 днів до закінчення строку дії цього договору не повідомить орендаря письмово про своє небажання укладати з орендарем новий договір оренди щодо об'єкта оренди, а орендар при цьому не висловлює свого заперечення проти укладання з орендодавцем нового договору оренди щодо об'єкту оренди, сторони зобов'язані укласти новий договір оренди на новий строк на тих самих умовах, що визначені цим договором.
У випадку бажання орендаря продовжити строк дії договору, він повинен надати орендодавцю письмове повідомлення не менш ніж за 60 днів до спливу строку дії договору, орендодавець зобов'язаний повідомити орендаря про прийняте рішення в десятиденний строк з моменту одержання такого повідомлення (п.10.6.договору).
Пунктами 11.1. і 11.2. договору, усі зміни та доповнення до цього договору після підписання останнього оформлюються письмово додатковою угодою, узгоджуються та підписуються сторонами. Зміни та доповнення розглядаються протягом десяти днів з дати їх отримання до розгляду іншою стороною. Умови договору зберігають силу протягом всього терміну дії цього договору.
При розірванні договору сторони зобов'язані підписати акт звірки взаєморозрахунків і провести відповідні взаєморозрахунки (п. 12.6.договору).
Після підписання договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші або письмові домовленості сторін з питань, які стосуються договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги для тлумачення договору(п. 15.5.договору)
Усі додаткові угоди та додатки до цього договору, у тому числі акти приймання-передачі,- є невід'ємною частиною договору і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами.(п.15.6.договору)
10 травня 2023 року сторонами було продовжено строк дії договору шляхом підписання додаткової угоди №5 (далі - додаткова угода), відповідно до п.1 до якої сторони домовились продовжити (поновити) строк дії договору з 01 червня 2023 року до 29 лютого 2024 року (включно).
В пункті 2 додаткової угоди №5 від 10.05.2023 сторони внесли зміни в п.3.1.2. договору і виклали його в наступній редакції:
« 3.1.2. Починаючи з 01 червня 2023 року за користування об'єктом оренди встановлюється орендна плата у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень, без ПДВ, за один календарний місяць, з урахуванням умов пп.3.9., 3.10 договору, в тому числі плата за користування земельною ділянкою. Сторони домовились, що протягом періоду з 01 червня 2023 року до 29 лютого 2024 року (включно) розмір орендної плати не змінюється і умови пункту 3.5. договору не застосовуються».
26.02.2023 року Позивач звернувся до Відповідача з листом № 35839/02 від 26.12.2023р. в якому зазначив, що готовий продовжити орендні відносини шляхом переукладення договору оренди на новий строк та на нових умовах і запропонував обговорити нові умови орендних відносин.
Відповідач у відповідь на це звернення листом № 0901/24-01 від 09.01.2024р. повідомив, що не погоджується на зміну умов договору і прийняв рішення про продовження строку дії договору на той же строк на тих самих умовах.
Позивач листом від 06.02.2024 року № 4516/02 повідомив Відповідача про те, що строк дії договору № 392929 від 22.06.2020р. закінчується 29.02.2024р. і Позивач не буде продовжувати строк дії оренди на існуючих умовах, тому в останній день дії договору Відповідачу буде повернуто об'єкт оренди за актом повернення приміщення.
У листі № 1502/24-01 від 15.02.2024 Відповідач наполягав на укладенні нового договору оренди на новий строк на тих самих умовах, що були викладені в договорі оренди № 392929 від 22.06.2020р.
Позивач листом № 5721/02 від 16.02.2024р. повідомив Відповідача, що оскільки сторони не прийшли до згоди щодо умов нового договору оренди, тому 29.02.2024р співпраця закінчується, в зв'язку з тим, що договір оренди №392929 від 22.06.2020р припиняється 29.02.2024, в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
29.02.2024р. Позивач звільнив орендоване приміщення від свого обладнання та меблів, та підготував його для передачі Відповідачу.
За твердженням Позивача, 29.02.2024 року в 14:00 год. в орендоване приміщення № 93 за адресою м. Дніпро, вул. Титова, буд. 13, з'явився представник ТОВ «Джорджія-Україна» гр. ОСОБА_1 , який оглянув звільнене орендоване приміщення №93 в будинку 13 по вул. Титова в м. Дніпро, зауважень щодо стану приміщення не висловив, але відмовився підписати акт приймання-передачі Об'єкта оренди із строкового платного користування за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020. На доказ чого Позивачем до матеріалів справи надано:
- акт фіксації відмови від підписання представником орендодавця від 29.02.2024р. (копія акту надається до позову);
- лист Відповідача від 29.02.2024р. з письмовими запереченнями щодо підписання акту приймання-передачі Об'єкта оренди із строкового платного користування за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020. на тій підставі, що Позивач відмовився укладати договір про продовження строку дії договору оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020 на тих самих умовах;
- супровідний лист Позивача №7037/02 від 29.02.2024р. про скерування двох примірників акту приймання-передачі Об'єкта оренди із строкового платного користування від 29.02.2024р. за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020 {докази про скерування поштою 01.03.2024 даного листа з актом надаються до позову) ;
14.03.2024р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №8313/02 від 14.03.2024 про повернення Позивачу гарантійного платежу в сумі 80 000грн. відповідно до вимог п.3.12 договору (копія опису вкладення, квитанції та накладної ПАТ «Укрпошта» від 15.03.2024 додається до позову);
Відповідь на претензію №8313/02 від 14.03.2024 Позивач не отримав та гарантій платіж повернуто не було.
21.05.2024р. Позивач звернувся до Відповідача з листом № 14502/02 від 21.05.2024р. про скерування на адресу Позивача, відповідно до вимог п. 4.1.14 договору, акту виконаних робіт (наданих послуг) за лютий 2024 р. для компенсації Орендодавцю витрат за фактично спожиті Орендарем комунальні послуги за лютий 2024 р. та про повторне скерування Позивачем Відповідачу двох примірників акту приймання-передачі Об'єкта оренди із строкового платного користування від 29.02.2024р. за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020 (копія опису вкладення, накладної та квитанція ПАТ «Укрпошта» від 21.05.2024 додаються до позовної заяви) ;
Відповідь на лист від 21.05.2024р. Позивач від Відповідача не отримав як і акт виконаних робіт (наданих послуг) за лютий 2024 р. щодо компенсації Орендодавцю витрат за фактично спожиті Орендарем комунальні послуги за лютий 2024 р.
09.10.2024р. Позивач скерував на адресу Відповідача акт звірки від 30.09.2024р., в якому зазначено заборгованість в сумі 45 914,50 грн., що складається з отриманих авансових платежів за комунальні послуги та які не були зараховані Відповідачем відповідно до призначення, оскільки не було підтверджено факту надання комунальних послуг на дану суму.
У відповідь на акт звірки Відповідач відмовився сплатити Позивачу заборгованість в сумі 45 914,50 грн., що складається з отриманих авансових платежів по комунальним послугам, оскільки вважає, що Позивач своєчасно не повідомив його про бажання укласти договір оренди на нових умовах, тому у Відповідача є право не підписувати акт повернення об'єкту оренди і відповідно, на думку Відповідача, об'єкт оренди знаходиться в користуванні у Позивача.
Викладене стало причиною виникнення спору у даній справі.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обовхязки.
У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети
Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв волі учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов'язків, передбачено статтею 205 ЦК України.
Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Між сторонами склалися правовідносини з оренди нежитлового приміщення.
Згідно із статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 статті 793 Цивільного кодексу України, передбачено письмову форму для договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).
Умовами договору №392929 від 22.06.2020, в п.11.1 встановлено, що усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово додатковою угодою, узгоджуються та підписуються сторонами.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 9.1. Договору, з урахуванням додаткової угоди №5 від 10 травня 2023 встановлено строк його дії, а саме з 22.06.2020 по 29.02.2024.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
З моменту звільнення об'єкта оренди орендна плата перестає нараховуватися, а об'єкт оренди вважається повернутим орендарем(п. 7.4. договору).
Так, Позивач у відповідності до умов укладеного договору повідомив Відповідача про намір продовжити орендні відносини на нових умовах шляхом укладення договору оренди на новий строк та на нових умовах. Відповідач відмовився переглядати умови договору оренди, наполягав на продовженні орендних відносин на умовах викладених в договорі оренди № 392929 від 22.06.2020р., оскільки сторони не досягли домовленості щодо продовження договору оренди, тому між сторонами не було укладено ні додаткової угоди до договору № 392929 від 22.06.2020р. щодо продовження його дії, ні нового договору оренди.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки.
Таким чином, не підписання Позивачем, як орендарем угоди про внесення змін до договору оренди свідчить про те, що Позивач не надав своє волевиявлення на продовження цього договору на тих самих умовах після 29.02.2024. та про те, що 29.02.2024р. закінчився строк дії договору на який його було укладено.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У справі № 227/3760/19-ц Велика Палата Верховного Суду , пункти 6.13 і 6.14 та 6.21 постанови від 26.10.2022р., дійшла до висновку, що слід відрізняти правочин, як вольову дію суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України.
У випадку коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Надане до матеріалів справи листування сторін та той факт, що між ними не було підписано додаткову угоду до договору № 392929 від 22 червня 2020 року ні про зміну строку дії договору, ні про зміну будь яких інших істотних умов договору, свідчить, що сторони не досягли домовленостей щодо продовження співпраці після закінчення строку дії договору на новий строк як на нових, так і на тих самих умовах, в порядку встановленому у п. 9.2. договору.
Отже строк дії договору оренди № 392929 від 22.06.2020 припинився 29.02.2024.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 ЦК України).
Позивач повідомив Відповідача про те, що 29.02.2024 об'єкт оренди буде повернуто 29.02.2024.
Позивач звільнив приміщення і повернув його з оренди 29.02.2024р. про що свідчить, акт від 29.02.2024 про приймання-передачі об'єкта оренди із строкового платного користування договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020, актом фіксації відмови від підписання представником орендодавця акту приймання-передачі із строкового користування об'єкту оренди від 29.02.2024р.
Відповідач належних і допустимих доказів на спростування зазначеного не надав.
Доводи відповідача про те, що договір оренди №392929 від 22.06.2020 продовжився на підставі ст. 764 ЦК України і ст. 284 ГК України, оскільки він не отримував лист позивача № 7037-02 від 29.02.2024, спростовані наявними у справі доказами.
Так, Позивач скеровував цей лист з актом повернення на юридичну адресу відповідача - вул. Михайла Грушевського, буд., 13,приміщ.3, м. Дніпро, 49000., проте відповідач не отримав його у поштовому відділенні на підтвердження чого надано копію повернутого конверта ПАТ «Укрпошта».
Наявність повноважень у представників позивача Харченко Н.О. та Афанасьєва С.В. на повернення об'єкту оренди підтверджується копіями довіреностей, наданих до матеріалів справи. Про наявність повноважень у представника Харченко Н.О. на підписання акту повернення відповідачу відомо, оскільки Харченко Н.О., як уповноважений представник ПрАТ «Київстар» неодноразово підписувала додаткові угоди до договору №392929 від 22.06.2020
Відповідач зазначає, що :«Електронні докази подаються у формі документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 ст. 96 ГПК України). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч. З ст. 96 ГПК України).Копія Довіреності №230-2022, що надана суду не має візуалізації власноручного підпису довірителя, а містить надрукований текст про її підписання засобом КЕП президентом ПрАТ «Київстар» Комаровим О.В.. В такому разі така довіреність повинна бути не паперовим, а електронним документом. В той же час суду у цій справі не надано протокол створення та перевірки КЕП підписання Комаровим О.В. Довіреності №230-2022, що унеможливлює перевірку судом достовірності її, як електронного доказу. Таким чином Позивачем порушені ч.ч. 2, 3 ст. 96 ГПК України.»
Зазначене спростовується наступним. Позивачем 16.12.2025р. було подано довіреність ПрАТ «Київстар» №230-2022 від 22.11.2022р. не як паперову копію електронного документа, а як електрону копію електронного документа, що належним чином посвідчено електронним цифровим підписом адвоката Чернець І.А. при поданні до Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Згідно із частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина 2 статті 73 ГПК України).
Відповідно учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах:
1) оригінал;
2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом;
3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом.
Згідно частини 1, 2 статті 77 ГПК України (допустимість доказів) обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Положенями частини 1 статті 96 ГПК України встановлено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах памхяті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (частина 2 статті 96 ГПК України).
Враховуючи норму ст. 6 ГПК України, якою регулюється єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, Закон України "Про електронні довірчі послуги". Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, пояснення у справі №904/5925/25 від 16.12.2025 та долучені до них докази, були подані Позивачем через підсистему "Електронний суд" з накладенням електронного цифрового підпису, який має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис та презюмує його відповідність власноручному підпису, тому вважаємо хибними аргументи Відповідача про подання доказів з порушенням норм ст. 96 ГПК України.
Отже матеріалами справи підтверджено факт звільнення позивачем орендованого приміщення 29.02.2024. Відповідач не надав належних і допустимих доказів користування позивачем цього приміщення після припинення договору оренди.
Щодо вимоги про стягнення гарантійного платежу та переплати за комунальні послуги.
1. Стосовно стягнення гарантійного платежу.
Згідно п.3.12.договору, - протягом 7 (семи) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди орендар зобов'язується сплатити орендодавцю гарантійний платіж у розмірі місячної орендної плати. У разі припинення дії договору гарантійний платіж, отриманий орендодавцем згідно цього .3.12 договору, підлягає поверненню на розрахунковий рахунок орендаря в строк не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з дати припинення договору.
З метою виконання вимог п.3.12. договору Позивач 30.06.2020р. сплатив на користь Відповідача гарантійний платіж в сумі 80 000 грн., про що свідчить платіжне доручення № 1143796 від 30.06.2020р.
Так, після припинення строку дії договору - 29.02.2024р.і станом на день звернення до Суду Відповідач не повернув Позивачу гарантійний платіж в сумі 80 000 грн.
15.03.2024р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією №8313/02 від 14.03.2024р. в якій вимагав повернення гарантійного платежу в сумі 80 000грн., в зв'язку із закінченням строку дії договору. Відповідь на претензію Позивач від Відповідача не отримав.
На підставі чого, Позивач вважає, що Відповідач порушив зобов'язання передбачене п.3.12.договору.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
В частині 1 статті 526 частина ЦК України, визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України,- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (пункт 4 частина 1 статті 611 ЦК України)
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
В пункті 3.12. договору визначено, що у разі припинення дії договору гарантійний платіж, отриманий орендодавцем згідно цього п.3.12 договору, підлягає поверненню на розрахунковий рахунок орендаря в строк не пізніше 3-х (трьох) банківських днів з дати припинення договору.
Отже, з припиненням дії договору, у зв'язку з закінченням строку дії на якій його було укладено та припиненням правовідносин сторін, сплачена Позивачем (орендарем) грошова сума втрачає ознаки гарантійного платежу та стає майном (грошовими коштами), які Відповідач (орендодавець) утримує незаконно.
Як вже було вище зазначено, Позивач 30 червня 2020 року сплатив на користь Відповідача 80 000 грн. (вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) в якості гарантійного платежу, який підлягає поверненню на рахунок Позивача, з 01 березня 2024 року, через припинення строку дії договору, і строк порушення виконання даного зобов'язання у Відповідача розпочався з 06 березня 2024 року, оскільки гарантійний платіж Відповідачем так повернуто Позивачу не було.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В зв'язку з тим, що гарантійний платіж станом на 07.10.2025 так і не був повернутий, тому суд вважає, що це свідчить про те, що Відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання свого зобов'язання.
Таким чином, сума неповерненого гарантійного платежу станом на 07 жовтня 2025 року становить 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень який, строк прострочення повернення по якому виник з 06 березня 2024 року.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України,боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума боргу Відповідача з повернення гарантійного платежу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за розрахунком Позивача, перевіреним судом, складає 98 147,99 грн., з них індекс інфляції - 14 333,12 грн. і три проценти річних - 3 814,87 грн. та підлягає задоволенню в повному обсязі.
2. Щодо повернення переплати в сумі 45 914,50 грн. за комунальні послуги, що було сплачено авансом .
Так умовами п. 3.6. договору, крім орендної плати орендар компенсує орендодавцю вартість комунальних послуг (електропостачання, водовідведення, водопостачання, опалення послуг ОСББ) за кожний місяць оренди. Оплата (відшкодування вартості) за спожити комунальні послуги здійснюється орендарем окремо на підставі рахунків, в яких розмір спожитих комунальних послуг визначається відповідно до показників приладів обліку (лічильників), обґрунтованої вимоги комунального підприємства (у т.ч. рахунку на сплату послуг) і тарифів організації, яка надає відповідні послуги, або пропорційно займаній орендарем площі об'єкта оренди, з обов'язковою сплатою орендодавцю необхідних авансових платежів комунальним підприємствам, по вказаним в цьому пункті послугам.
3.7.1.Одночасно з наданням орендарю рахунків на компенсацію витрат за комунальні послуги орендодавець надає розрахунки фактичних витрат та копії підтверджувальних документів : рахунок підприємства, що постачає відповідну послугу до об'єкта оренди.
3.7.2.У разі ненадання орендодавцем орендарю разом з рахунком на компенсацію витрат за спожити комунальні послуги копій підтверджувальних документів, визначених п.3.7.1. договору, у орендаря не виникає зобов'язання оплачувати рахунок, виставлений орендодавцем. При цьому в даному випадку до орендаря не застосовуються будь-які штрафні санкції, постачання комунальних послуг до об'єкта.
3.7.3.Орендар щомісячно перераховує орендодавцю авансові платежі з послуг електропостачання, та можливі інші (згідно узгодженому ліміту) протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання відповідних рахунків від орендодавця з наданням підтверджуючих документів від комунальних організацій. Рахунок на сплату авансових платежів повинен бути виставлений до 5-го числа оплачуваного місця. Щомісячна компенсація фактично спожитих орендарем послуг з електропостачання та можливих інших здійснюється з урахуванням сплачених авансових платежів.
3.11. Зайво сплачені орендарем грошові кошти підлягають обов'язковому поверненню орендодавцем орендарю за першою вимогою (протягом семи календарних днів з дня її виставлення), а у випадку, якщо орендар не виставляв такої вимоги, - в останній день дії даного договору.
4.1.14. Орендодавець зобов'язаний щомісяця, до 5-го числа поточного місяця, направляти орендарю акти виконаних робіт (наданих послуг) за попередній місяць, які орендар зобов'язаний підписати і повернути орендодавцю або направити мотивовані зауваження щодо наданого акту.»
Протягом строку дії договору Позивач сплатив авансом за комунальні послуги на загальну суму 380 364,87 грн., але спожито комунальних послуг Позивачем було на суму 334 450,37 грн., про що свідчать акти наданих послуг, що були виставлені
Відповідачем за період з червня 2020 по грудень 2023. Детально розрахунок сплачених та нарахованих комунальних платежів по договору оренди приміщення № 392929 від 22.06.2020. наведено у додатку № 1 до позовної заяви. Отже, станом на 07.10.2025р. Відповідач не надав документів, що підтверджує факт використання авансових платежів на компенсацію оплати комунальних послуг, що були спожиті Позивачем за період з 22.06.2020 по 29.02.2024 на суму 380 364, 87 грн., оскільки надані Відповідачем акти виконаних робіт (наданих послуг) та рахунки підприємств, що постачають відповідні послуги, свідчать про надання комунальних послуг на суму 334 450,37 грн. Тому різниця між сплаченими авансовими платежами та документами, що підтверджують використання авансових платежів на оплату комунальних послуг складає 45 914,50 грн. Відповідно не підтвердження Відповідачем факту надання комунальних послуг на суму 45 914,50 грн. свідчить про переплату авансових платежів в сумі 45 914,50 грн. за комунальні послуги, тобто такі, що сплачені зайво і підлягають поверненню Позивачу згідно п.3.11.договору, з 29.02.2024 р.
21.05.2024р. Позивач звернувся до Відповідача з листом № 14502/02 від 21.05.2024р. про скерування на адресу Позивача, відповідно до вимог п. 4.1.14 Договору, акту виконаних робіт (наданих послуг) за лютий 2024 р. щодо компенсації Відповідачу витрат за фактично спожиті Позивачем комунальні послуги за лютий 2024 р., про повторне скерування Відповідачу двох примірників акту приймання-передачі Об'єкта оренди із строкового платного користування від 29.02.2024р. за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020 та про повернення Позивачу зайво отриманих коштів на комунальні послуги в сумі 45 914,50 грн., про це свідчать копія претензії від 21.05.2024 № 14502/02, опис вкладення ПАТ «Укрпошта» від 21.05.2024р. та копія квитанції з накладної ПАТ «Укрпошта» від 21.05.2024р. Відповідь на дану претензію Відповідач не надав і не повернув зайво сплачені кошти за комунальні послуги в сумі 45 914,50 грн. Таким чином, відповідно до п. 3.11. договору Відповідач мав повернути Позивачу 45 914,50 грн., 29.02.2024р., в останній день строку дії договору, але станом на 07 жовтня 2025 року переплата по комунальним послугам на рахунок Позивача так і не надійшла.
Згідно до ст.526, ч.1 ст.530, ст.625 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін), боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Таким чином, сума зайво сплачених коштів, 45 914,50 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот чотирнадцять гривень 50 коп.) грн., які станом на 07 жовтня 2025 року не були повернуті Позивачу, строк прострочення повернення по яким виник з 01 березня 2024 року.
Тому сума боргу Відповідача з повернення переплати по авансових платежах, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних станом на 07.10.2025 складає 56 349.80 грн., з них індекс інфляції - 8 226,23 грн. і три проценти річних - 2 208,29 грн.
Розрахунок Позивачем виконаний арифметично вірно, що є підставою для задоволення цих вимог в повному обсязі.
Щодо вимог Позивача визнати відсутнім права у відповідача на нарахування та одержання орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020, після 29.02.2024. Визнати відсутнім обов'язку у позивача щодо сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020, після 29.02.2024р.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивач не обґрунтував та не надав доказів вимоги від Відповідача щодо суми та періоду нарахування орендної плати за період після припинення дії договору (з 01.03.2024) до дати звернення до суду.
До того ж, суд зауважує, що під час розгляду справи були встановлені обставини та момент припинення дії договору оренди нерухомого майна № 392929 від 22.06.2020, на підставі якого у сторін виникають та припиняються права і обов'язки в тому числі з нарахування та сплати орендних платежів, що є достатнім для захисту права позивача..
Отже право позивача не порушене, що є підставою для відмови в цій частині позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог у розмірі 2 422,40 грн.
Що стосується вимоги про відшкодування витрат позивача за проведення будівельно-технічної експертизи.
Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 20 000грн.
На доказ понесених витрат до матеріалів справи надано :
- Договір виконання судової будівельно-технічної експертизи №1188/02-24 від 28.02.2024;
- Акт прийому-передачі наданих робіт (послуг) № 1188/02-24 від 05.08.2024, вартість послуг - 20 000,00 грн.;
- Рахунок № 1188/02 від 28.02.2024 на суму 20 000,00грн.
- Платіжна інструкція №119201 від 13.03.2024 на суму 20 000,00грн.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Згідно з ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивачем на доказ звільнення орендованого приміщення в належному стані 29.02.2024 надано висновок судового експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1188/02-24 від 05.08.2024р., замовлення від 28.02.2024.
На дослідження ставились наступні запитання:
- визначити технічний стан конструктивних елемнтів та оздоблення об'єкта нерухомого майна, частини нежитлового приміщення №93, яке розміщене на першому поверсі, загальною площею 91,1 кв.м, за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Титова, буд.13?
- в якому стані знаходяться технічні системи та обладнання, яке встановлено в частині нежитлового приміщення №93, яке розміщене на першому поверсі, загальною площею 91,1 кв.м, за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Титова, буд.13?
Зазначені питання не були предметом розбіжностей сторін як на момент звільнення орендованого приміщення позивачем, так і під час розгляду справи судом.
Відтак, висновок судового експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1188/02-24 від 05.08.2024р. не є доказом, що має значення для вирішення спору.
За таких обставин, витрати, понесені позивачем на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 20 000грн. стягненню з відповідача не підлягають
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джорджія-Україна» (вул. Михайла Грушевського, буд.,13, приміщ.3,м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 24993595) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» (вул. Дегтярівська, 53, місто Київ, 03113, код ЄДРПОУ 21673832) заборгованість в сумі 98 147,99 грн., з яких 80 000,00 грн. сума гарантійного платежу, 14 333,12 грн. - сума інфляційних нарахувань та 3 814,87 грн.- три проценти річних, заборгованість в сумі 56 349.02 грн., з яких зайво сплачені авансові платежі за комунальні послуги складають 45 914,50 грн., інфляційні нарахування в сумі 8 226,23 грн. і три проценти річних - 2 208,29грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 19.02.2026.
Суддя В.Г. Бєлік