вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" лютого 2026 р. Справа№ 910/10061/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Булах Л.С. - адвокат, посвідчення № 705;
від відповідача: Лаврова М.А. - адвокат, посвідчення № 4069;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : не з'явились;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМБА ЕЛЕКТРІК"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025
у справі № 910/10061/25 (суддя - Блажівська О.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМБА ЕЛЕКТРІК"
до відповідача Акціонерного товариства "Українська залізниця"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України
про стягнення 947 502 грн 17 коп.
1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМБА ЕЛЕКТРІК» з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення суми основного боргу у розмірі 811 515,60 грн, а також нараховані на суму основного боргу: річні у розмірі 12 грн. 18 коп., інфляційні втрати у розмірі 135 974 грн. 39 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного договору підряду № ПЗ/Е-231060/НЮ від 08.11.2023 позивач виконав роботи з реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків ІІ регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» у Київської області на суму 811 515, 60 грн, що підтверджується актами № 1/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 08.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 08.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 08.12.2023, актом № 2/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 08.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 08.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 08.12.2023, актом № 3/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 08.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 08.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 08.12.2023, актом № 4/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 15.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 15.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 15.12.2023, актом № 5/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 15.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 15.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 15.12.2023, актом № 1 від 15 грудня 2023 року приймання-передачі закінчених робіт за договором підряду № ПЗ/Е-231060/НЮ від 08 листопада 2023 року, актом Звірки взаємних розрахунків за договором підряду № ПЗ/Е-231060/НЮ від 08 листопада 2023 року між ТОВ "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" та АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ".
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору підряду № ПЗ/Е-231060/НЮ від 08.11.2023 ним виконані роботи у повному обсязі, що підтверджується належними доказами. Водночас, відповідач порушив своє зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманих робіт.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" - відмовлено повністю, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця».
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" 01.12.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 02.12.2025), в якій просило здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі № 910/10061/25 скасувати повністю. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" задовольнити повністю та стягнути з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь ТОВ "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" суму основного боргу у розмірі 811 515,60 грн. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" інфляційні втрати у розмірі 135 974 грн 39 коп. та річні у розмірі 12 грн 18 коп. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" понесені судові витрати.
04.12.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/10061/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику доплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (2 842,51 грн), про що надати суду докази в десятиденний строк.
11.12.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБА ЕЛЕКТРІК» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/10061/25. Судове засідання призначено на 27.01.2026.
26.12.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
29.12.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, який було прийнято судом в порядку ст. 263 ГПК України.
Судом в судовому засіданні 27.01.2026 було розпочато розгляд апеляційної скарги по суті. Заслухано пояснення та заперечення представників сторін щодо поданої скарги. Закінчено з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Суд дійшов висновку про необхідність оголошення перерви - на 10.02.2026 в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України на стадії дослідження правових висновків ВС.
30.01.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення у даній справі в порядку ст. 42 ГПК України.
10.02.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення у даній справі щодо правових висновків Верховного Суду в аналогічних спорах. Водночас, суд апеляційної інстанції приймає всі заяви, відповіді, додаткові пояснення обох сторін лише в межах вимог та доводів апеляційної скарги в розумінні ст. 42, 269 ГПК України.
В судове засідання 10.02.2026 з'явились представники позивача та відповідача. Представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник третьої особи в судове засідання 10.02.2026 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку 28.01.2026 ухвали суду від 27.01.2026.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Апелянт вважає, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/10061/25 є незаконним і необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин справи та без урахування усталеної судової практики.
Так, за доводами скаржника, суд першої інстанції неправильно застосував норми цивільного та господарського законодавства, зокрема статті 526, 625, 854, 617 ЦК України та статтю 218 ГК України, помилково пов'язавши виникнення грошового зобов'язання з наявністю бюджетного фінансування. Відповідно до статті 854 ЦК України обов'язок замовника оплатити виконані роботи виникає після їх прийняття. У даній справі роботи на суму 811 515,60 грн виконані та прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується підписаними актами КБ-2в, КБ-3 та актом звірки розрахунків. Таким чином, грошове зобов'язання є безумовним і належним чином підтвердженим.
Посилання відповідача на умови договору щодо оплати після отримання бюджетних призначень стосується лише строку виконання зобов'язання, але не впливає на сам факт його виникнення. Відсутність бюджетного фінансування не припиняє та не скасовує заборгованість відповідача. Закон прямо встановлює, що відсутність у боржника коштів не є підставою для звільнення від відповідальності (стаття 617 ЦК України, частина друга статті 218 ГК України), а юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (стаття 96 ЦК України).
При цьому, апелянт зазначив, що усталена практика Верховного Суду, а також практика Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України» послідовно виходить з того, що відсутність бюджетних коштів не звільняє боржника від виконання грошових зобов'язань. Суд першої інстанції не врахував ці обов'язкові для застосування правові висновки, чим порушив вимоги статті 236 ГПК України.
Крім того, за доводами скаржника, суд неправильно застосував положення договору щодо звільнення від відповідальності. Матеріали справи свідчать про наявність вини відповідача у простроченні оплати. Згідно з поясненнями Державної казначейської служби України, платіжні інструкції були подані відповідачем 27.12.2023 після завершення встановленого часу прийняття документів для проведення платежів наприкінці бюджетного року. Враховуючи, що роботи були прийняті ще 08.12.2023 та 15.12.2023, відповідач мав достатній строк для належного оформлення та подання платіжних документів. Несвоєчасність їх подання є проявом «необережності» відповідача та свідчить про його вину. Повернення документів Казначейством у зв'язку із завершенням бюджетного року не є форс-мажорною обставиною, а є тією обставиною, про яку відповідач був обізнаний та мав врахувати.
Відповідач не довів відсутності своєї вини та не надав належних доказів того, що ненадходження коштів було обставиною, яка об'єктивно унеможливлювала виконання зобов'язання. Ототожнення судом цивільно-правового зобов'язання з бюджетною процедурою суперечить принципу обов'язковості договору та неприпустимості односторонньої відмови від зобов'язання.
Таким чином вважає, враховуючи факт прострочення грошового зобов'язання, сторона правомірно заявила вимоги про стягнення інфляційних втрат та річних. Інфляційні втрати відповідно до статті 625 ЦК України є способом захисту майнового права та підлягають стягненню незалежно від вини боржника. Оскільки відповідач не довів відсутності вини, підлягає стягненню і річні.
А тому скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, неправильно застосував норми матеріального права, не врахував обов'язкову судову практику та неповно оцінив докази у справі. Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання грошового зобов'язання щодо оплати належно виконаних та прийнятих робіт, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового - про повне задоволення позову.
У поданій відповіді на відзив, апелянт фактично часткового дублює свою правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.
5. Узагальнений виклад відзиву на апеляційну скаргу позиції інших учасників справи
Відповідач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 законним та обґрунтованим, таким, що ухвалене з повним і всебічним з'ясуванням обставин справи та належною оцінкою доказів з урахуванням наступного.
Так, відповідач зазначив, що спірний договір підряду від 08.11.2023 № ПЗ/Е-231060/НЮ укладено в межах реалізації бюджетної програми, а його фінансування прямо та однозначно визначено як таке, що здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Умовами договору передбачено, що оплата робіт здійснюється лише за наявності бюджетних асигнувань і після надходження бюджетних коштів на рахунок замовника, відкритий у Державній казначейській службі України. Саме факт надходження коштів визначено сторонами як момент настання строку виконання грошового зобов'язання у розумінні статті 530 ЦК України.
Крім того, відповідач вважає, що договором прямо погоджено, що ненадходження коштів з бюджету або їх несвоєчасне перерахування органами Казначейства є обставиною, яка має місце не з вини замовника, а у разі затримки бюджетного фінансування чи неприйняття відповідних рішень органами державної влади замовник звільняється від сплати штрафних санкцій, відшкодування збитків та відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Отже, нарахування інфляційних втрат, річних, на думку відповідача, суперечить узгодженим сторонами умовам договору.
Відповідач наголошує, що ним було вчинено всі необхідні дії для проведення оплати: після підписання акту 15.12.2023 заявки на оплату на суму 811 515,60 грн були сформовані 26.12.2023 та подані до органів Казначейства. Це свідчить про його добросовісність і намір виконати зобов'язання. Однак оплата не була здійснена з причин, що не залежали від відповідача, а це пов'язано з бюджетною процедурою та завершенням бюджетного періоду.
Відповідач підкреслює, що закупівля здійснювалася в межах державної бюджетної програми, головним розпорядником якої було профільне міністерство, а АТ «Укрзалізниця» виступало виконавцем проєкту, що фінансувався не за рахунок його власних коштів. Відповідно, до вимог Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються лише за наявності бюджетних призначень, які втрачають чинність після завершення бюджетного періоду. У зв'язку з непроведенням оплати сума була облікована як кредиторська заборгованість і буде сплачена після надходження відповідного фінансування. Станом на 2024-2025 роки фінансування за відповідною бюджетною програмою відсутнє, що унеможливлює проведення оплати.
Відповідач також зазначив, що стягнення коштів за рахунок власних ресурсів товариства суперечило б умовам договору та поклало б на підприємство додатковий фінансовий тягар, особливо з огляду на його статус об'єкта стратегічної інфраструктури та складний фінансовий стан в умовах воєнного часу.
На думку відповідача, апелянт помилково стверджує, що суд звільнив його від обов'язку оплатити роботи. Насправді суд лише врахував специфіку джерела фінансування та особливий порядок розрахунків, визначений договором, а також відсутність вини відповідача у непроведенні платежу. Позивач, укладаючи договір, був обізнаний із бюджетним характером фінансування та прийняв відповідні ризики, у тому числі погодившись із положеннями договору щодо наслідків затримки бюджетного фінансування.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду та не містять підстав для її задоволення, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.11.2023 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМБА ЕЛЕКТРІК» (далі - підрядник) було укладено договір підряду №ПЗ/Е-231060/НЮ, згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії "Південно-Західна залізниця" AT "Укрзалізниця" у Київській області. Заміна релейно-контактного захисту на фідерах живлення контактної мережі 27,5 кВ та лінії ПЕ, СЦБ 10 кВ на мікропроцесорні пристрої на тягових підстанціях (далі - роботи).
Згідно з пунктом 1.2 договору, обсяг робіт визначається проектною документацією на реконструкцію споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії "Південно-Західна залізниця" AT "Укрзалізниця" у Київській області. Заміна релейно-контактного захисту на фідерах живлення контактної мережі 27,5 кВ та лінії ПЕ, СЦБ 10 кВ на мікропроцесорні пристрої на тягових підстанціях.
За умовами пункту 2.1 договору, договірна ціна становить 685 000, 00 грн (без ПДВ), крім того ПДВ - 137 000, 00 грн, разом з ПДВ 822 000,00 грн згідно з додатком №1 "Договірна ціна на виконання робіт з реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії "Південно-Західна залізниця" AT "Укрзалізниця" у Київській області. Заміна релейно-контактного захисту на фідерах живлення контактної мережі 27,5 кВ та лінії ПЕ, СЦБ 10 кВ на мікропроцесорні пристрої на тягових підстанціях до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 3.6 договору встановлено, що датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі оформлених акту приймання-передачі закінчених робіт, актів приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3, при безумовному виконанні розділу 9 цього договору.
Відповідно до пункту 3.7 договору, підрядник зобов'язаний виконати роботи до 29.12.2023.
Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (інших бюджетів) у межах розділу 2 цього договору (пункт 4.1 договору).
За змістом пункту 4.4 договору, акти приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 оформлюються належним чином підрядником і надаються для підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.
Замовник може повернути акти приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, визначених законодавством (відсутність необхідних підтверджуючих документів, невідповідності виконаних розрахунків вимогам законодавства, підписів тощо) або надання їх у неповному обсязі.
Згідно з пунктом 4.5 договору та відповідно до частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України замовник здійснює фінансування будь-яких витрат, передбачених цим договором, лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Пунктом 4.6 договору встановлено, що усі видатки замовника за цим договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених Законом України від 24.02.2023 №2953-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" за бюджетною програмою КПКВК 3101270 "Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництво та реконструкція об'єктів інфраструктури суб'єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки" та згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури суб'єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки" від 19.05.2023 №517.
За умовами пункту 4.7 договору, розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, зазначений у договорі, на підставі оформлених належним чином актів приймання виконаних робіт за формою №КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3, акта приймання-передачі закінчених робіт (акта приймання виконаних робіт), після отримання замовником бюджетних призначень, відповідно до статей 48, 49 Бюджетного кодексу України протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з моменту підписання вищезазначених актів.
Відповідно до пункту 4.8 договору бюджетні зобов'язання за договором виникають у разі наявності та в межах виділених бюджетних асигнувань, передбачених планом використання бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за роботи здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України, а в разі зміни бюджетного фінансування замовник повідомляє про це підрядника. Факт надходження грошових коштів на рахунок замовника, відкритий у Державній казначейській службі України, є моментом настання строку виконання зобов'язання за даним договором, в розумінні пункту 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), при умові наявності підписаного сторонами акта приймання виконаних робіт.
Згідно з пунктом 4.9 договору, ненадходження коштів з державного та/або місцевого бюджету на рахунок замовника, відкритий в Державній казначейській службі України, для оплати робіт за цим договором, а також несвоєчасне їх перерахування органами державного казначейства, сторони визнають обставиною, що має місце не з вини замовника.
Пунктом 4.10 договору встановлено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (інших бюджетів), які передбачені на поточний рік згідно з планом фінансування робіт по об'єкту: "Реконструкції споруд залізниці з електрифікацією дільниці Васильків - Васильків II регіональної філії "Південно-Західна залізниця" AT "Укрзалізниця" у Київській області. Заміна релейно-контактного захисту на фідерах живлення контактної мережі 27,5 кВ та лінії ПЕ, СЦБ 10 кВ на мікропроцесорні пристрої на тягових підстанціях (додаток №2 до договору, який є невід'ємною його частиною), узгодженого головним розпорядником коштів (далі - план фінансування).
Вартість річного обсягу робіт визначається у межах бюджетного періоду, згідно Бюджетного Кодексу України, та відображається у плані фінансування.
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язків виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо виконання та оплати робіт, а також гарантійних зобов'язань на роботи, в межах строків, визначених у мовами цього договору (пункт 18.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, позивачем виконано роботи за договором на суму 811 515, 60 грн, що підтверджується наявними у справі актом № 1/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 08.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 08.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 08.12.2023, актом № 2/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 08.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 08.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 08.12.2023, актом № 3/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 08.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 08.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 08.12.2023, актом № 4/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 15.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 15.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 15.12.2023, актом № 5/11-23 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 (КБ-2в) від 15.12.2023, довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2023 (КБ-3) від 15.12.2023, актом вартості устаткування підрядника за грудень 2023 року від 15.12.2023, актом № 1 від 15 грудня 2023 року приймання-передачі закінчених робіт за договором підряду № ПЗ/Е-231060/НЮ від 08 листопада 2023 року, актом Звірки взаємних розрахунків за договором підряду № ПЗ/Е-231060/НЮ від 08 листопада 2023 року між ТОВ "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" та АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ".
В подальшому, відповідачем 26.12.2023 було сформовано заявки на оплату наступних сум: 94 237,20 грн відповідно до акту від 08.12.2023 №1/11-23; 244 948,80 грн відповідно до акту від 08.12.2023 № 2/11-23; 244357,20 грн відповідно до акту від 08.12.2023 № 3/11-23; 107 214,00 грн відповідно до акту від 15.12.2023 №4/12-23; 120 758,40 грн відповідно до акту від 15.12.2023 № 5/12-23, та направлено в Казначейство. Проте останнім, 30.12.2023 о 00:37 відповідні заявки були відхилені без виконання на підставі статей 3, 23, 57 Бюджетного кодексу України (30.12.2023 00:24:10)".
Разом з цим, звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМБА ЕЛЕКТРІК» зазначило, що відповідач свої зобов'язання за договором своєчасно у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 811 515, 60 грн. Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховані річні (яку позивач помилково вказує як пеню) 12 грн 18 коп., інфляційні втрати 135 974 грн 39 коп за заявлені періоди.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з частиною 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.
Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За умовами статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником, відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Суд апеляційної інстанції враховує, що пунктом 4.6 договору встановлено, що усі видатки замовника за цим договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених Законом України від 24.02.2023 №2953-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" за бюджетною програмою КПКВК 3101270 "Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництво та реконструкція об'єктів інфраструктури суб'єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки" та згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури суб'єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки" від 19.05.2023 №517.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що при укладенні спірного договору сторони були обізнані про те, що фінансування робіт буде здійснено за рахунок коштів Державного бюджету України. Укладаючи договір, позивач мав розуміти ризики, пов'язані з укладенням такого договору, зокрема того, що в договорі було передбачено умову оплати - в наявність бюджетного фінансування. А також сторони визнали несвоєчасне перерахування коштів органами державного казначейства обставиною, що повністю виключає вину відповідача. Тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБА ЕЛЕКТРІК» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення суми основного боргу у розмірі 811 515,60 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з урахуванням наступного.
Так, судом апеляційної інстанції частково враховуються доводи відповідача про «особливість» порядку оплати виконаних робіт. Разом з цим, в даному аспекті, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03 листопада 2025 року у справі № 910/14289/24 (обставини справи в якій є аналогічні обставинам даної справи), в якій було зазначено про необхідність дослідження питання наявності/відсутності вини Укрзалізниці у нездійсненні оплати наданих послуг у контексті умов й змісту договору, з урахуванням як надання послуг, так і прийняття їх. А також необхідність з'ясування обставин щодо наявності/відсутності зі сторони відповідача дій, спрямованих на виконання умов договору у 2024 - 2025 роках.
В цій частині суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими посилання апелянта на Регламент роботи органів Державної казначейської служби України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.11.2023 №299, останнім днем проведення платежів клієнтів органів Казначейства визначено 27 грудня 2023 року. Прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна" здійснювалося до 27 грудня 2023 року до 17.30 год., а виконання зареєстрованих платіжних інструкцій за видатками / витратами державного / місцевих бюджетів, а також платежами інших клієнтів та іншими платежами за 2024 рік здійснюється органами Казначейства до 23.00 год. 27 грудня 2024 року.
Так, на сайті ДКС України 12.12.2023 розміщено інформацію про те, що останнім днем проведення платежів за видатками клієнтів органів Казначейства в бюджетному 2023 році є 27 грудня 2023 року, а 27 грудня 2023 року до 17.30 завершується прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування "Клієнт-казначейства - Казначейство" до облікових систем АС "Є-Казна Доходи", АС "Є-Казна". Зазначені обставини не заперечуються сторонами на стадії апеляційного перегляду.
А тому обґрунтованими є доводи скаржника, що Укрзалізниця, як постійний клієнт органів казначейства, могло та повинне було бути обізнаним як із приписами БК України щодо повернення в бюджет неосвоєних у бюджетному році коштів, так і з специфікою роботи ДКС України у період завершення бюджетного 2023 року та початку 2024 року. А відтак як добросовісний суб'єкт господарювання міг та повинен був завчасно звернутись до органу казначейства для своєчасного виконання платежу, а не після завершення робочого часу в останній день проведення казначейством платежів за видатками клієнтів.
В цій частині суд апеляційної інстанції вважає, що наявні підстави для задоволення позову, оскільки відповідно до умов договору, оплата виконаних робіт залежить від наявності бюджетного фінансування. Тоді як підтверджується матеріалами справи таке фінансування було погоджено, однак через несвоєчасність оформлення документів відповідачем третьою особою фактично було «знято з обліку непогашені в кінці року бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання» відповідача на виконання пункту 2.14 Глави 2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Держаної казначейської служби України.
Так, як вбачається з письмових пояснень Державної казначейської служби України, поданих до суду першої інстанції, вбачається, що за бюджетною програмою «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництво та реконструкція об?єктів інфраструктури суб?єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки» за КПКВ 3101270 АТ «Українська залізниця» 12.12.2023 зареєстровані бюджетні зобов?язання, що надіслані через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства-Казначейство» відповідно до договору від 08.11.2023 № П3/Е-231060/НЮ на суму 822 000,00 гривень. Отже, строк виконання зобовязань в частині оплати виконаних робіт - настав в розумінні п. 4.6 договору та ст. 530 ЦК України.
Бюджетні фінансові зобов?язання були надані на реєстрацію АТ «Українська залізниця» 25.12.2023 відповідно до підтверджуючих документів: 08.12.2023 №1/11-23 на суму 94 237,20 грн зареєстровані Управлінням Казначейства 25.12.2023 об 12:20:22; 08,12.2023 №2/11-23 на суму 244 948,80 грн зареєстровані Управлінням Казначейства 25.12.2023 об 12:21:11; 08.12.2023 №3/11-23 на суму 244 357,20 грн зареєстровані Управлінням Казначейства 25.12.2023 об 12:21:58; 15.12.2023 №4/11-23 на суму 107 214,00 грн зареєстровані Управлінням Казначейства 25.12.2023 об 12:22:55; 15.12.2023 №5/11-23 на суму 120 758,40 грн зареєстровані Управлінням Казначейства 25.12.2023 об 12:24:44. Таким чином, подача платіжних інструкцій на оплату жодним чином не залежала від волі позивача.
Водночас, платіжні інструкції на оплату по вищевказаним зобов'язанням були надані до Управління Казначейства лише 27.12.2023. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» (далі - Порядок № 590) Казначейство виконує свої повноваження в особливому режимі та відповідно до пункту 19 Порядку здійснює платежі з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка в певній черговості. Оскільки платежі здійснювався за роботи які передбачають заміну релейноконтактного захисту на фідерах живлення контактної мережі 27,5кВ та лінії ПЕ, СЦБ 10кВ на мікропроцесорні пристрої на тягових підстанціях, платіжні інструкції відносились до видатків третьої черги: - № 26 від 26.12.2023 на суму 244 357,20 грн надіслано 27.12.2023 об 19:35:27 - повернуто відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України; - № 56 від 27.12.2023 на суму 94 237,20 грн надіслано 27.12.2023 об 19:39:12 - повернуто відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України; - № 57 від 27.12.2023 на суму 244 948,80 грн надіслано 27.12.2023 об 19:39:11 - повернуто відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України; - № 58 від 27.12.2023 на суму 107 214,00 грн надіслано 27.12.2023 об 20:00:56 - повернуто відповідно до статей 3,23 та 57 Бюджетного кодексу України; - № 59 від 27.12.2023 на суму 120 758,40 грн надіслано 27.12.2023 об 19:39:12 - повернуто відповідно до статей 3, 23 та 57 Бюджетного кодексу України.
А тому в цій частині обґрунтованими є доводи скаржника, що прийнявши роботи (акти від 08.12.2023 та 15.12.2023), та знаючи про скорочені часові терміни роботи Казначейства наприкінці бюджетного року, замовник не забезпечив своєчасне подання документів до моменту закриття бюджетного року. Тоді як вказане «зволікання» - фактично не є обставиною, що виникла «не з вини замовника» (п. 4.8, 4.9 договору) а також не є «затримкою бюджетного фінансування не з вини замовника» (п. 4.12 договору). В цій частині суд апеляційної інстанції також зазначає, що фактично, подаючи платіжні доручення на вказані вище суми, відповідач погодився із вартість виконаних робіт та був готовий самостійно сплатити вказану вартість. Тому його доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу про покладення на нього додаткового фінансового тягаря, особливо з огляду на його статус об'єкта стратегічної інфраструктури та складний фінансовий стан в умовах воєнного часу - є безпідставними.
Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що жодних доказів в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України вчинення відповідачем будь-яких дій з метою отримання бюджетного фінансування з грудня 2023 матеріали справи не містять.
Крім того, застосувавши відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практику Суду як джерело права, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на відсутність бюджетних коштів та зауважив, що ЄСПЛ у рішеннях від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» суми основного боргу у розмірі 811 515,60 грн - є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім суми основного боргу, позивачем також до стягнення було заявлено річні розмірі - 12 грн. 18 коп., а також інфляційні збитки у розмірі - 135 974 грн. 39 коп. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що звертаючись із позовом позивач фактично просив стягнути річні, які сторони погодили у розмірі 0,001%, однак в тексті позовної заяви та апеляційної скарги вказує «пеню». Разом з цим, вказане не є підставою для відмови в позові в цій частині.
Пунктом 11.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Відповідно до п. 11.7 договору сторони відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України встановили, що розмір відповідальності замовника за прострочення виконання грошового зобов'язання за цим договором становить 0,001 відсотка річних від простроченої суми грошових зобов'язань за цим договором.
Окрім суми основного боргу, позивачем до стягнення було також заявлено річні у розмірі: 12 грн. 18 коп. (за період з 29.12.2023 по 27.06.2025) та інфляційні втрати у розмірі 135 974 грн. 39 коп. (за період з грудня 2023 по червень 2025) Перевіривши здійснений позивачем розрахунок (враховуючи відсутність заперечень щодо арифметичної правильності здійснення розрахунку та враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача) суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими позовні вимоги у даній справі в повному обсязі. А тому порушене майнове право позивача підлягає до задоволення в розумінні ст. 4 ГПК України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, положень ст. 530, 837, 854 ЦК України, а також положень договору (п. 4.6), що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового - про відмову в позові на підставі ч. 2 ст. 277 ГПК України з новим розподілом судового збору.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (наведені вище норми матеріального права - в даній справі).
Отже, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову повністю.
Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги.
9. Судові витрати
З урахуванням задоволення апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції покладається на позивача в порядку ст. 129 ГПК України. Сплачений судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 31 267,57 грн судового збору за розгляд справи підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 2, 4, 129, 269, 270, ст. 275 - 277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМБА ЕЛЕКТРІК" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/10061/25 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/10061/25 - скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову, та з новим розподілом судового збору.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, Україна, Київ, вул.Єжи Гедройця, 5 ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБА ЕЛЕКТРІК» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 4-Д ЄДРПОУ 41119271) суму основного боргу у розмірі 811 515,60 грн, пені - 12 грн 18 коп., інфляційних збитків - 135 974 грн 39 коп.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з розглядом справи по суті в суді першої та апеляційної інстанції покласти на відповідача.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, Україна, Київ, вул.Єжи Гедройця, 5 ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБА ЕЛЕКТРІК» (08132, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 4-Д ЄДРПОУ 41119271) 31 267,57 грн судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.
4. Видачу наказів доручити суду першої інстанції.
5. Матеріали справи № 910/10061/25 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 18.02.2026.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім