вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" лютого 2026 р. Справа№ 910/2780/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Барсук М.А.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - Линдюк С.С.,
від відповідача - Гапоненко Р.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Барсук М.А. від розгляду справи №910/2780/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" до ОСОБА_1 про стягнення 500 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" (далі - ТОВ "Нерон і партнери", позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення збитків у сумі 500 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 у справі №910/2780/25 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/2780/25 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" про розподіл судових витрат задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, в іншій частині в задоволенні заяви - відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням від 25.09.2025, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині відмови у задоволенні судових витрат на правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.
У судовому засіданні 02.02.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 у справі №910/2780/25 - без змін.
В свою чергу, при розгляді апеляційної скарги позивача на додаткове рішення відповідачем в судовому засіданні заявлено відвід колегії суддів від розгляду даної справи. При цьому, відповідач просив надати йому строк для підготовки письмової заяви.
Колегією суддів у судовому засіданні 02.02.2026 оголошено перерву до 09.02.2026.
05.02.2026 до від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Барсук М.А. від розгляду справи №910/2780/25.
Вказана заява мотивована тим, що при розгляді апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 у справі №910/2780/25 та прийнятті постанови 02.02.2026 вказаною колегією суддів не були вирішені клопотання ОСОБА_1 , подані до суду 29.01.2026, про долучення рішення Господарського суду міста Києва, в якому встановлені обставини щодо позивача та про долучення та врахування судової практики Верховного Суду.
Колегія суддів апеляційного суду, обговоривши доводи, які викладені у Заяві про відвід, дійшла висновку, що заявлений відповідачем відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Барсук М.А. від розгляду справи №910/2780/25 є необґрунтованим, з огляду на наступне.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Як вже вказувалося, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас, згідно із п. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Барсук М.А. від розгляду справи №910/2780/25 не містить обставин, які підтверджують сумнів у неупередженості або об'єктивності вказаної колегії суддів.
Щодо доводів про не розгляд клопотання про долучення та врахування судової практики Верховного Суду, слід зазначити, що відповідачем в обґрунтування його доводів апеляційної скарги про припинення зобов'язання згідно угоди про припинення зобов'язання переданням відступного № 1 від 16.02.2017 в сумі 1 320 000,00 грн та № 2 від 05.10.2017 в сумі 955 000,00 грн здійснено посилання на постанову Верховного Суду.
Колегією суддів у постанові від 02.02.2026 по даній справі наведено мотивування відхилення вказаних доводів скаржника, отже відповідно і наведена апелянтом у клопотанні практика не підлягає застосуванню, оскільки вона стосується положень ст. 600 ЦК України, які до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.
Стосовно клопотання про долучення рішення Господарського суду міста Києва, в якому встановлені обставини щодо позивача, слід зазначити, що у прохальній частині вказаного клопотання не було викладено прохання про долучення нового доказу, а лише вказано, що скаржник просить задовольнити апеляційну скаргу.
Отже, викладені заявником відводу доводи щодо не вирішення судом вказаних клопотань є необґрунтованими.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Пономаренко Є.Ю. (головуючий суддя), судді - Руденко М.А., Барсук М.А. від розгляду справи №910/2780/25 - необґрунтованою.
Повна ухвала складена: 18.02.2026 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Барсук