ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про відмову у відкритті апеляційного провадження
19 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/457/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 (повний текст складено та підписано 25.11.2025, суддя Мавродієва М.В.)
у справі №915/457/25
за позовом Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг»
про стягнення 74216,10 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг»
до Міського комунального підприємства “Миколаївводоканал»
про визнання недійсним договору №ВОЮО/Р-3006 від 09.02.2023 про реструктуризацію заборгованості по договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/3006 від 01.01.2009
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 по справі №915/457/25 у задоволенні зустрічного позову відмовлено, первісний позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 61205,95 грн основного боргу за договором №ВОЮО/Р-3006 від 09.02.2023 про реструктуризацію заборгованості по договору на постачання питної води та приймання стічних вод №А/3006 від 01.01.2009, 3371,54 грн - 3% річних, 9638,61 грн інфляційних втрат та 2422,40 грн судового збору.
25.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» на вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025.
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення надійшло до особистого кабінету ТОВ «Підприємство «Універсал-ЮГ» в Електронному суді 26.11.2025. Поряд з цим, ключі доступу та відповідно сам доступ до особистого кабінету в підсистемі Електронний Суд має лише директор підприємства, яка з 24.11.2025 по 21.12.2025 була у відпустці за станом здоров'я. Зважаючи на такі поважні обставини, апелянт не мав можливості ознайомитися із рішенням суду в день його надходження до Електронного Суду. Більше цього, вже протягом більше ніж двох місяців у місті Миколаєві діють графіки погодинних відключень світла, за якими електроенергію в місті вимикають понад 14-16 годин поспіль протягом доби, що є загальновідомим фактом, адже подібна ситуація присутня у всіх областях країни. Такий режим унеможливлює нормальну роботу з технікою, доступу до мережі Інтернет немає, а відтак фактично вчасно отримати повідомлення про надходження документа в Електронному Суді неможливо. Крім цього, звичайно безпекова ситуацію в місті Миколаєві залишається гострою, атаки на місто продовжуються, що додатково впливає на роботу офісу, адже працівники під час повітряної тривоги залишають робочі місця та йдуть до укриття.
Зважаючи на такі обставини, скаржник зазначає, що ознайомитися з рішенням суду першої інстанції він зміг лише 24.12.2025.
Ухвалою суду від 27.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 по справі №915/457/25 залишено без руху, визначено овариству з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, а також вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 по справі №915/457/25, протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Судом апеляційної інстанції отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» про усунення недоліків, зокрема із зазначенням інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 по справі №915/457/25.
В обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що між апелянтом та адвокатом Бондар Ю. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 30.08.2023 зі строком дії до 31.10.2025. Рішення суду першої інстанції було винесено 30.10.2025, проголошення судового рішення не відбувалося, рішення винесене за відсутності сторін, що підтверджується відповідними клопотаннями про розгляд справи без участі сторін та їх представників. Рішення Господарського суду Миколаївської області надійшло до особистого кабінету апелянта в Електронному суді 26.11.2025, повноваження адвоката на представництво інтересів апелянта як і на виконання обов'язків передбачених договором на той час були припинені, договірні відносини між адвокатом та апелянтом закінчилися. Директор підприємства перебувала у відпустці, а тому не мала змоги ні ознайомитися з рішенням суду першої інстанції ні зв'язатися з адвокатом - по-перше вона не мала на це повноважень, по-друге директор перебувала у відпустці за сімейними обставинами та з особистих причин не займалась веденням справ підприємства, не контактувала з адвокатом чи працівниками так як не могла здійснювати свої обов'язки. За такого, склалися об'єктивні обставини, за яких директор підприємства через поважні причини не могла дізнатися про прийняте судове рішення по справі, ознайомитися з ним та прийняти відповідні рішення щодо його оскарження. Такі обставини не пов'язані з безвідповідальністю директора, так як викликані сімейними проблемами і тому навіть суто фізично директор не могла бути зосереджена на перевірці документів підприємства, зокрема електронного кабінету.
Стосовно обставин відключення електроенергії в місті Миколаєві, то такі обставини, на переконання апелянта, не можна не вважати об'єктивними та впливовими, адже дійсно протягом жовтня-грудня 2025 року електроенергія у різних районах міста (підчергаг) подавалася по 2 години протягом світлового дня. Тобто в робочі години, коли не було аварій та обстрілів світло було наявне в такий короткий термін, що неможливо виконувати роботу за таких умов - увімкнути всі пристрої, налагодити підключення інтернету, зайти до системи та ознайомитися з усіма повідомленнями, які могли надійти до електронного кабінету в Електронному суді. Така ситуація в місті є незмінною і сьогодні та однозначно впливає на розподіл обов'язків та вчинення дій на підприємстві коли вмикається світло. Тому повернувшись із відпустки 21.12.2025 директор не могла одразу всю увагу скерувати на вивчення нових повідомлень електронного суду не через недбалість, а у зв'язку з нагальністю вирішення питань життєдіяльності підприємства, адже як вже зазначалось, відпустка не була запланованою.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, розглянувши заяву про усунення недоліків та дослідивши обставини викладені у ній, дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржуване рішення складено та підписано судом першої інстанції 25.11.2025.
Отже, останнім днем строку подання апеляційної скарги на вказане рішення є 15.12.2025.
Втім, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» була подана апелянтом до суду апеляційної інстанції 25.12.2025 засобами електронного зв'язку через систему Електронний суд, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Статтею 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК України).
За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з відомостей, які містяться у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, Товариство з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
У наявних матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного документу, а саме оскаржуваного рішення, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» у відповідності до якої оскаржуване рішення вручено апелянту 26.11.2025 о 20:54.
Частиною 6 ст. 242 ГПК України визначено, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Наведене свідчить про те, що оскаржуване рішення було вручено апелянту - 27.11.2025 та саме з цієї дати він вважається обізнаним про прийняття такого рішення.
Частиною 7 ст. 242 ГПК України визначено, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Наявні матеріли справи свідчать про те, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» у суді першої інстанції була адвокат Бондар Юлія Олександрівна, яка також звернулась з апеляційною скаргою від імені даного товариства.
Так, згідно з відомостями комп'ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 по справі №915/457/25 було надіслано до електронного кабінету вищевказаного представника апелянта та отримано останнім - 26.11.2025 о 21:00.
Отже, оскаржуване рішення також вважається таким, що вручено представнику апелянта - 27.11.2025.
Колегія суддів також наголошує на тому, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник не заперечує отримання оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Однак, з апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» звернулась до суду лише 25.12.2025, тобто пропуском строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про те, що договір між товариством на адвокатом Бондар Ю.О. діяв до 31.10.2025, та на момент отримання оскаржуваного рішення повноваження адвоката на представництво інтересів апелянта, як і на виконання обов'язків передбачених договором на той час були припинені, оскільки наявні матеріали справи не містять, а скаржником не надано доказів на підтвердження повідомлення суду першої інстанції про припинення представництва адвокатом Бондар Ю.О. інтересів ТОВ “Підприємство “Універсал-Юг».
До того ж, як вже було вказано вище, оскаржуване рішення також отримано безпосередньо відповідачем.
Слід також відзначити, що зареєструвавши Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, відповідач мав усвідомлювати, що будь-які документи у справах, в яких підприємство бере участь, будуть надсилатись йому саме в електронній формі шляхом їх направлення до Електронного кабінету. Відповідно, колегія суддів вважає, що відповідач повинен був з певною періодичністю вживати заходи для перевірки повідомлень направлених до його Електронного кабінету.
До того ж, пунктом 38 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Вищою радою правосуддя рішенням від 17.08.2021 №1845/0/15-21, передбачено, що інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету.
Тобто відповідач мав можливість скористатися додатковим функціоналом в системі Електронний суд, налаштувавши отримання інформації про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ також на електронну пошту, доступ до якої не залежить від використання електронного цифрового підпису.
Щодо посилання апелянта на наявність об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасному зверненню до суду апеляційної інстанції, а саме перебування керівника товариства у відпустці, колегія суддів зазначає таке.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні “Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Мушта проти України» зазначено: “право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).
Верховний Суд у постановах від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21, від 28.11.2022 у справі № 560/10645/21, від 03.11.2025 у справі № 917/2317/24 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Подібний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 03.11.2025 у справі № 917/2317/24.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що своєчасне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 у даній справі, з огляду на наведені скаржником доводи (перебування керівника товариства у відпустці), не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення особи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії, натомість подання апеляційної скарги з пропуском визначеного процесуальним законом строку зумовлене виключно власною недбалістю апелянта, який, будучи належним чином обізнаним про існування даної справи, не виявив жодного інтересу до цієї справи, хоча, діючи розумно та обачливо, повинен був розуміти наслідки своєї пасивної поведінки.
До того ж, як вже було вказано вище, оскаржуване рішення було своєчасно отримано не лише самим апелянтом, але й його представником, який представляв інтереси товариства, як у суді першої інстанції, так й наразі у Південно-західному апеляційному господарському суді.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що нездійснення директором товариства заходів які б забезпечили безперервність процесу управління юридичною особою, зокрема, шляхом призначення особи, яка б виконувала обов'язки директора на період його відсутності та/або особи яка б могла представляти інтереси товариства, зокрема, у спорах з третіми особами у період перебування директора у відпустці, не може вважатися поважними причинами пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки такі обставини знаходяться у площині суб'єктивної поведінки директора підприємства щодо організації процесу оскарження судового рішення.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 06.10.2025 по справі №916/4915/24.
Що стосується посилань скаржника на відключення електроенергії в місті Миколаєві, то колегія суддів зазначає, що вказані обставини також не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки такі обставини не були постійним безперервним явищем протягом усього встановленого ГПК України строку на подання апеляційної скарги та мають суб'єктивний характер. При цьому жодних доказів на підтвердження своїх доводів скаржником не надано.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 № 559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не надано доказів на підтвердження того, що протягом усього часу на апеляційне оскарження він не мав доступу до електропостачання, та відповідно об'єктивно не міг своєчасно підготувати та направити до суду апеляційну скаргу.
До того ж, суд зазначає, що апелянт не був позбавлений можливості скерувати скаргу на адресу суду засобами поштового зв'язку, який не припинив виконання своїх функціональних обов'язків.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).
З огляду на вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про те, що наведені апелянтом обставини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними та об'єктивно непереборними, а є виключно суб'єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження вказаного рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки наведені Товариством з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Універсал-Юг» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.10.2025 по справі №915/457/25.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Поліщук Л.В.