19 лютого 2026 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 , захисника Бишки Ф.Ф. апеляційну скаргу захисника Бишки Ф.Ф. на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 січня 2026 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 січня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 09.12.2025 року о 22 год. 12 хв. в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 96, керував транспортним засобом марки «БМВ Х5» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
На таке судове рішення захисник Бишка Ф.Ф. подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову суду та провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказує, що в районному суді були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_2 та внаслідок поганих погодних умов і неуважності допустив ДТП на транспортній розв'язці кільцевого типу, а саме наїхав на бордюр, після огляду автомобіля поїхав за евакуатором. Разом з Чунтулом в машині був свідок ОСОБА_3 .
Провадження №33/822/58/26 Головуючий у І інстанції: Гавалешко П.С.
Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Зазначає, що свідок ОСОБА_3 підтвердив слова ОСОБА_2 та додатково пояснив, що залишився очікувати біля авто. Обидва свідки показали, що повинні були забрати ОСОБА_1 та доставити його додому.
Вважає, що суд невірно описав пояснення свідків щодо обставин події, свідками якої вони були.
Звертає увагу на пояснення ОСОБА_1 , надані в районному суді, а також на те, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 лише перемістив пошкоджений автомобіль із проїжджої частини на узбіччя.
Апелянт вказує, що на відеозаписі зафіксовано факт надиктовування пояснень працівником поліції свідку,пояснення містяться на а.с. 11.
Твердить, що на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 категорично заперечує той факт, що саме він керував транспортним засобом та допустив ДТП, а оскільки він не керував, тому відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що у ОСОБА_1 при собі не було документів на транспортний засіб та посвідчення водія і це додатково вказує на те, що він не керував автомобілем.
Заслухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Бишки Ф.Ф., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи переглянувши відеозаписи,суд вважає,що висновок районного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи.
Суд правильно прийняв як доказ протокол про адміністративне правопорушення від 10.12.2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений та підписаний уповноваженою особою (а.с.1).
Зі змісту акту огляду та направлення водія на огляд вбачається, що підставами для вимоги до водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння були виявлені у нього ознаки такого стану, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови (а.с.6-8).
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано відеозаписами(диск на а.с.13).
З наявних у справі відеозаписів вбачається, що поліцейські прибули за викликом на місце ДТП за участю ОСОБА_1 .
На місці події перебували свідки,у тому числі безпосередні очевидці ДТП,один із яких надав поліцейським відеозапис,як ОСОБА_1 керує транспортним засобом «БМВ Х5» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснює наїзд на бордюр та авто зупиняється.
На відео чітко видно саме ОСОБА_1 за кермом автомобіля під час руху.Свідки на місці вказували,що ОСОБА_1 за кермом цього авто через кільце рухався на великій швидкості,наїхав на бордюр і лише тоді зупинився.
Свідок надав письмове пояснення про обставини ДТП,наявне у справі на а.с.11,із якого вбачається,що 09.12.2025 року о 22-10 водій т/з «БМВ Х5» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив переїзд через кільце та газон поза проїзною частиною,той водій на думку свідка перебував у стані алкогольного сп'яніння та намагався покинути місце ДТП. Працівникам поліції свідок надав відео , як водій даного транспортного засобу,яким виявився ОСОБА_1 , керував цим авто.
Доводи апелянта про те, що працівник поліції надиктовував свідку пояснення, суперечать відеозапису, адже свідок одразу після прибуття поліцейського екіпажу повідомив про обставини,які він особисто бачив,і ці обставини повністю відповідають змісту пояснення на а.с.11
Оскільки пояснення у суді свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_2 повністю спростовані відеозаписом,де зафіксований факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом і такі обставини підтвердили на відеозаписах боді камер свідки-очевидці події,суд обгрунтовано відкинув пояснення свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .
Такі висновки щодо критичної оцінки пояснень свідків узгоджуються із відеозаписами боді камер,які апеляційний суд безпосередньо дослідив,де о 22:44 год. ОСОБА_3 запитує Ліська:»а ми разом сиділи в цій машині?«,о 22:48 год. ОСОБА_3 у розмові із поліцейським запитує:»вони кажуть,що я з цієї машини вийшов? я не виходив із цієї машини,я просто знаю цю людину(показує на ОСОБА_4 ). Я сидів у « ОСОБА_5 »,вживав алкоголь з ОСОБА_6 ,дивлюсь-аварія,я підійшов і запитав хлопців,що це».
Те,що на відео саме ОСОБА_3 ,підтвердив у апеляційному суді ОСОБА_1 .Присутність свідка ОСОБА_2 на відео не вбачається.
Такими поясненнями ОСОБА_3 на місці події ,у сукупності з іншими наведеними вище доказами спростовуються пояснення свідків у суді та позиція захисту про те,що ОСОБА_1 не керував автомобілем,а лише сів за кермо та перемістив авто із проїзної частини .
Суд зауважує,що джерелом доказів у провадженні про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП є пояснення,а не показання та за надання неправдивих пояснень не передбачена кримінальна відповідальність.
Докази,що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності,у справі відсутні.
Той факт,що ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія та реєстраційного документа на транспортний засіб, не спростовує факту керування,як вважає апелянт,а свідчить лише про недотримання водієм вимог п.2.1. ПДРУ,за що відносно ОСОБА_1 була винесена поліцейським постанова за ст.126 ч.1 КУпАП на місці(а.с.5)
Копію зазначеної постанови ОСОБА_1 отримав, що підтверджується його підписом у відповідній графі. Даних про оскарження/скасування цієї постанови матеріали справи не містять.
Відеозаписи портативних відеореєстраторів поліцейських свідчать,що під час спілкування із ОСОБА_1 поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінку, що не відповідає обстановці, про що довів до відома ОСОБА_1 та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, однак водій відмовився.
Водієві було роз'яснено наслідки відмови у виді складання протоколу за ст.130 ч.1 КУпАП,повідомлено про його права,а також те,що він відсторонений від керування.
Отже, відеозаписами зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи.
Доводи, на які посилається апелянт, не дають підстав для скасування постанови, а тому апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,
Апеляційну скаргу захисника Бишки Ф.Ф. залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О. Дембіцька