Справа № 953/4850/25 Головуючий І-ї інстанції - Вітюк Р.В.
Провадження № 33/818/213/26
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
18 лютого 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Гєрцика Р.В.
секретаря судового засідання Костенко Ю.С.
за участю захисника Баранова Д.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Баранова Д.М. на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 08 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Згідно постанови судді, 09.05.2025 року о 13 год. 49 хв. м. Харків, вул. Нескорених (Героїв Праці), буд. 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan X-TRAIL, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора Драгер та в медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України
Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 08 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзізахисник Баранов Д.М., з урахуванням уточнень, просить постанову судді, як незаконну та необґрунтовану, скасувати та постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не було, що підтверджується наявним відеозаписом, згідно якого убачається, що у останнього нормальний колір обличчя, відсутнє тремтіння рук, адекватна поведінка та мова.
Вважає, що огляд ОСОБА_1 як військовослужбовця мав бути проведений у відповідності до вимог ст.266-1 КУпАП співробітниками ВСП, а не поліцейськими у загальному порядку.
Звертає свою увагу, що ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 11.09.2025 року відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДПП в особі УПП у Харківській області про визнання протиправними дій працівників патрульної поліції.
Вважає, що дії співробітників поліції за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 мали упереджений характер.
Крім того, вказує, що ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 з відеозапису не убачається. При цьому, сам відеозапис події є не безперевним та закінчується о 14 год. 06 хв., в той час як сам протокол складено о 14 год. 20 хв.
Також, ОСОБА_1 не було надано направлення на у медичному закладі, та взагалі проігноровано його бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння саме у лікарні.
Мотиви суду
Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши доводи захисника Баранова Д.М. на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, дані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, судовим розглядом встановлено, що 09.05.2025 року о 13 год. 49 хв. м. Харків, вул. Нескорених (Героїв Праці), буд. 9, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan X-TRAIL, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатора Драгер та в медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ ОСОБА_1 відмовився.
Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №324910 від 09.05.2025 року.
Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , окрім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- оглянутими відомостями відеозапису, долученого працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, які беззаперечно доводять зазначені в протоколі подію та обставини правопорушення з боку водія ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд водія ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками (запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; порушення координації рухів) за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» не був проведений за відмовою останнього;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлене 09.05.2025 року о 13 год. 55 хв., відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; порушення координації рухів; огляд у КНП ХОР «ОКНЛ» не проводився за відмовою водія ОСОБА_1 ;
- рапортом поліцейського роти 5 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Мамона Б.М. від 09.05.2025 року щодо події з зазначенням обставин, часу та місця зупинки транспортного засобу, а також підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Апеляційний суд приймає до уваги, що апелянтом не оскаржується сам факт керування ОСОБА_1 автомобілем та його зупинки співробітниками поліції за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, зазначені поліцейськими у протоколі про адміністративне правопорушення, є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак наркотичного сп'яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 ,а тому апеляційний суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї інструкції та іншим нормативним актам.
Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є:
- запах алкоголю з порожнини рота;
- порушення координації рухів;
- порушення мови;
- виражене тремтіння пальців рук;
- різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
- поведінка, що не відповідає обстановці.
Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; порушення координації рухів. (а.с. 1)
Посилання в протоколі на ознаки сп'яніння, які стали підставою для пропозиції пройти такий огляд, відповідають роз'ясненням, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, а саме: якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від якого останній відмовився.
Ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп'яніння.
Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, входить до його виключних дискреційних повноважень.
В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли до висновку, що він має ознаки алкогольного сп'яніння та, відповідно до відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції останньому було повідомлено, що у нього виявлено ознаки саме алкогольного сп'яніння, а тому, в порядку вимог ПДР України, запропонували пройти відповідний огляд у встановленому законом порядку.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника про те, що огляд ОСОБА_1 як військовослужбовця мав бути проведений у відповідності до вимог стю.266-1 КУпАП співробітниками ВСП, а не поліцейськими у загальному порядку, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.266-1 КУпАП, огляд військовослужбовців Збройних Сил Українина стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння,щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Відповідно до відеозапису події, що мала місце 09.05.2025 року, убачається, що ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції у м. Харків по вул. Нескорених (Героїв Праці), буд. 9, за порушення ним вимог ПДР України (аналогічні обставини зупинки спірного ТЗ зафіксовано і у рапорті поліцейського роти 5 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Мамона Б.М. від 09.05.2025 року, а.с. 7)
Під час спілкування з поліцейськими, у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, про що йому було повідомлено та запропоновано пройти відповідний огляд у встановленому законом порядку. Останній категорично відмовився від його проходження, обумовлюючи це тим, що це його право, та заперечуючи факт вживання алкоголю.
При цьому, ОСОБА_1 повідомив співробітників поліції, що він - військовий, майор ДСНС, натомість, не вказував, що виконував на той час будь-які обов'язки військової служби.
З огляду на викладене, можна зробити цілком обґрунтований висновок, що ОСОБА_1 перебував поза межами території будь-якої військової частини та не виконував в той час жодних військових обов'язків.
Довідки, наявні в матеріалах судового провадження, зокрема, за №08/911 від 07.03.2025 року та за за №08/2070 від 24.05.2025 року, згідно якої молодший сержант ОСОБА_1 з 19.07.2024 року виконує завдання в зоні ведення активних бойових дій та приймає безпосередню участь у заходах з відсічі збройної агресії рф проти України, перебуваючи у межах Харківської області (а.с.22, 35); за №08/2071 від 24.05.2025 року, відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 з 04.02.2024 року (а.с.34), а також копію посвідчення НОМЕР_3 , виданого 06.12.2024 року (а.с.36), апеляційний суд приймає до уваги.
Водночас, будь-яких інших документів, які б беззаперечно підтверджували, що на час вчинення цього адміністративного правопорушення ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби стороною захисту не надано, а матеріали справи їх не містять. Крім того, останній не забажав залишитися на місці зупинки та довести зазначені ним обставини, а працівникам поліції надати можливість перевірити таку інформацію для визначення процедури проведення огляду, а покинув місце події, а тому на той момент у працівників поліції існувала обгрунтована презумпція для застосування саме загальної процедури огляду, передбаченої ст.266 КУпАП.
За змістом ч.1 ст.15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає такі доводи захисника необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на суб'єктивному сприйнятті законодавства.
Посилання захисника на те, що співробітниками поліції була проігноровано бажання ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння не є спроможними, та спростовуються даними відеозапису, відповідно до якого після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, наявність яких останній заперечував, інспектор поліції роз'яснив йому можливість пройти відповідний огляд на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора «Драгер», а також можливість пройти такий огляд у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився, після чого поліцейський поцікавився у останнього щодо його розуміння наслідків такої відмови (складення протоколу про адміністративне правопорушення). ОСОБА_3 відповів, що розуміє, та зазначив, що нічого підписувати та отримувати копію протоколу не буде.
Таким чином, з урахуванням даних з бодікамер поліції, доводи адвоката у цій частині є безпідставними, у той час як ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за встановлено законом процедурою.
Аргументи апелянта щодо того, що долучений до матеріалів справи відеозаис є не безперевним, також не є слушними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. При цьому, розпаковка відеозапису на окремі файли на відеоносії, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, обумовлена його суто технічними властивостями.
Також, суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, а водій не заперечував проти зйомки.
Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.
Водночас, заперечуючи проти протоколу захисник Баранов Д.М. зазначив, що відеозаписом не зафіксовано момент складення протоколу (відеозапис закінчується раніше, аніж його було складено). Проте, законом не передбачено обов'язку поліцейського фіксувати момент складення протоколу. Частиною 2 ст.266 КУпАП передбачено, що поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису саме під час огляду поліцейським водія на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на місці за відсутності свідків.
Також, всупереч доводам захисника, відповідно до ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, не передбачено вручення водію письмового направлення для огляду на стан сп'яніння.
Посилання апелянта на те, що дії співробітників поліції за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 мали упереджений характер, у зв'язку із чим сторона захисту звернулась до суду з адміністративним позовом до ДПП в особі УПП у Харківській області про визнання протиправними дій працівників патрульної поліції, також не є слушними.
Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП, дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Як було встановлено апеляційним судом, ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 30.12.2025 року відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Баранов Д.М., до ДПП в особі УПП у Харківській області про визнання протиправними дій працівників патрульної поліції, щодо заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення та скасування акту огляду на стан сп'яніння від 07.05.2025 року, акту огляду на стан на стан сп'яніння від 09.05.2025 року, актів огляду на стан на стан сп'яніння від 29.05.2025 року. (справа №953/9423/25)
Будь-яких інших даних щодо оскарження дій службової особи, що складала протоколи та фіксувала правопорушення, в порядку, передбаченому чинним законодавством, до апеляційного суду стороною захисту не надано. Порушень з боку службової особи, що складала протоколи та фіксувала правопорушення під час апеляційного перегляду також не встановлено Отже, твердження апелянта, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколів про адміністративні правопорушення також не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладені обставини, на момент зупинки та висловлення пропозиції ОСОБА_4 з боку працівників поліції щодо проходження відповідного огляду на місці або у медичному закладі, у водія не було достатніх підстав відмовлятись від такої законної вимоги або ставити її під сумнів, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що доказів які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді, а тому підстав для скасування постанови судді та закриття справи на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУПАП, як на тому наполягає апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_4 , тобто, ним було складено іспит на знання вимог ПДР України. За таких обставин, апеляційний суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров'я його учасників.
Застосований районним судом до ОСОБА_1 вид та розмір адміністративного стягнення цілком відповідає вимогам ст.23,33 КУпАП, є справедливим та достатнім для її виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Баранова Д.М. залишити без задоволення.
Постанову суддіКиївського районного суду м.Харкова від 08 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Гєрцик