Суддя Саркісян О. А.
Справа № 644/1439/26
Провадження № 2-а/644/44/26
18.02.2026
18 лютого 2026 року
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Саркісян О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Харкові про визнання протиправними дій та скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Харкові про визнання протиправними дій та скасування рішення, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові № 3362-4п від 25.11.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу такого правопорушення. Також просить звільнити позивача від сплати судового збору, в обгрунтування чого посилається на те що позивач є безробітним, малозабезпеченою особою, перебуває на обліку як шукаючий роботу у центрі зайнятості, доходів не отримує, що підтверджується довідкою від 20.10.2025 та відомостями про доходи позивача. Майновий стан позивача не дозволяє сплатити судовий збір за подання позовної заяви. Відповідно до вимог ст. 133 КАС України збір» , ч. ч. 1, 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. За таких підстав, суд може звільнити позивача від сплати судового збору за подачу цього позову, враховуючи майновий стан.
На підтвердження зазначеної обставини надав довідку, що він зареєстрований як безробітний у Харківська філія Харківського ОЦЗ з 22.02.2024 та те, що за період з 23.02.2024 по 22.05.2024 нарахована допомога по безробіттю у розмірі 4 426. 59 грн. та довідку від 20.10.2025 №1602 Харківського обласного центру зайнятості, з якої убачається. Що він перебуває в статусі зареєстрованого безробітного в Харківській філії Харківського обласного центру зайнятості з 22.02.2024 по теперішній час.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, процесуальна норма частини 2 статті 132 КАС України є бланкетною та в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до Закону України "Про судовий збір".
Закон України "Про судовий збір" є спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати, а отже, саме правові приписи, закріплені в наведеному Законі, підлягають застосуванню під час вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене Законом України "Про судовий збір" (стаття 2 цього Закону).
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, КАС України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Суд звертає увагу, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивачем разом з позовною заявою до суду надано довідку, що він зареєстрований як безробітний у Харківська філія Харківського ОЦЗ з 22.02.2024 та те, що за період з 23.02.2024 по 22.05.2024 нарахована допомога по безробіттю у розмірі 4 426. 59 грн. та довідку від 20.10.2025 №1602 Харківського обласного центру зайнятості, з якої убачається. Що він перебуває в статусі зареєстрованого безробітного в Харківській філії Харківського обласного центру зайнятості з 22.02.2024 по теперішній час.
Проте вказана довідка не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо) як самостійно так і спільні сумісні, якщо має інших членів сім'ї, що мають доходи.
Окрім того, предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Інших підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору судом не знайдено, на підставі викладеного суд вважає за необхідне клопотання про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Ознайомившись зі змістом заяви, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
У відповідності до ч.3, ч.5 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Позивачем не зазначено обставин, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору та не надано відповідних доказів.
Судом встановлено, що до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору в розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 3 п.1 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення до суду із позовною заявою, що становить 1331.20 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 відступила від своїх попередніх висновків та виклала наступну правову позицію. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, позивачу необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідатиме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає - 665. 60 грн.
Отже ОСОБА_1 необхідно усунути встановлені судом недоліки позовної заяви у строк не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали у спосіб: додати до позовної заяви документ про сплату судового збору у розмірі 665 грн. 60 коп.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160,161,169,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у Харкові про визнання протиправними дій та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Повідомити позивча про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Саркісян