Справа № 643/550/26
Провадження № 3/643/692/26
19.02.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Поліщук Т.В., розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП,-
04.01.2026 о 22-05 год. в м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 53, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння повторно протягом року. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проведений у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», що підтверджується тестом за № 335504 від 04.01.2026, відповідно до якого результат огляду становить 1,15 ‰, з результатом тесту водій згоден, чим останній порушив вимоги п.2,9 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 04.01.2026 о 22-05 год. в м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 53, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мироненка Д.А. від 27.07.2023 у виконавчому провадженні № 56373632 про стягнення аліментів за виконавчим документом № 635/5136/17 виданим 07.05.2018 Харківським районним судом Харківської області, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.126 КУпАП.
Постановою Салтівського районного суду міста Харкова від 20.01.2026 об'єднано в одне провадження матеріали про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП справа № 643/550/26 (провадження № 3/643/692/26) та за ч. 3 ст. 126 КУпАП справа № 643/552/26 (провадження № 3/643/693/26). Об'єднаній справі присвоєно єдиний унікальний № 643/550/26 (провадження № 3/643/692/26).
ОСОБА_1 , будучи належним чином та завчасно повідомленим про час і місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток на номер телефону зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення та шляхом направлення судових повісток за адресою місця мешкання в судове засідання призначене на 10-00 год. 04.02.2026 та 10-00 год. 18.02.2026 не з'явився, про причини неявки не повідомляв. Заяви чи клопотання до суду не надходили.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки не повідомляв, та враховуючи те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, розцінює причину його неявки як неповажну.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Неявка ОСОБА_1 на розгляд матеріалів судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події, дійшов до наступного висновку.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Допустимість доказів - це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності - придатність для використання за змістом.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
П. 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
П. 2.1 а ПДР України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
ОСОБА_1 у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу 04.01.2026 о 22-11 год. пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, та результатами тесту засобу «Drager Alkotest 6820», прилад ARНF- 0024, тест № 3355, вміст алкоголю склав 1,15‰.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, роздруківці засобу «Drager Alkotest 6820» та акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан його алкогольного сп'яніння, засвідчивши свою згоду власним підписом
Відповідно до п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 130 та ч. 3 ст. 126 КУпАП підтверджується відомостями, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559003 від 04.01.2026;
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 559011 від 04.01.2026;
- направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 04.01.2026;
- результаті тесту технічного засобу «Drager Alkotest 6820», результат якого показав 1,15‰,
- довідці про повторність вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП лейтенанта поліції;
- постанові Чугуївського міського суду Харківської області від 11.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП КУпАП, відповідно до якої останній визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років, яка набрала законної сили 22.08.2025;
- рапорті працівника поліції;
- постанові про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.07.2023;
- довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 від 01.04.2022;
- відеозаписами з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції.
Проаналізувавши надані суду докази, суд приходить до переконання, що своїми діяннями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, що виразилося в керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті, зокрема: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Керуючись ст. ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності враховуючи характер і обставини вчинених правопорушень, дані про особу ОСОБА_1 , з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, встановлених ч. 2 ст. 130 КУпАП України, оскільки санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП України передбачає більш тяжке покарання, ніж санкція ч. 3 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає необхідним та достатнім для виховання притягуваного та запобігання вчинення ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки автомобіль «ВАЗ 21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , як вбачається з довідки поліцейського УПП в Харківській області ДПП, належить ОСОБА_2 , тобто не є особистою власністю правопорушника.
Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 11.08.2025, яка набрала законної сили 22.08.2025 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та позбавлений права керування транспортним засобом на строк на 5 років.
Таким чином, невідбута частина стягнення, накладеного на ОСОБА_1 згідно постанови Чугуївського міського суду Харківської області від 11.08.2025, станом на час ухвалення даної постанови складає 4 роки 6 місяців 3 дні.
Суд відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, вважає доцільним приєднати до стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, призначеного ОСОБА_1 цією постановою, невідбуту частину покарання за постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 11.08.2025.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., які підлягають стягненню з правопорушника.
Керуючись ст. ст. 23, 30-35, 36, 40-1, ч. 3 ст. 126, ч. 2 ст. 130, 256, 266 КУпАП, суд -
Визнати винним та притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 3 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу;
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 місяці.
Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у виді штрафу у розмірі у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, до стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення приєднати невідбуту частину стягнення, накладеного на ОСОБА_1 , постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 11.08.2025 за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців 03 (три) дні та остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (років) років6 (шість) місяців 03 (три) дня, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу належить сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУК Харківськобл/Харківобл/ 21081300 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Відповідно до положень ст. ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Т.В.Поліщук