Справа № 643/17917/25
Провадження № 2/643/1839/26
19.02.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію
Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 19250,16 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач має ліцензію з постачання електричної енергії. Відповідач, яка є власником квартири АДРЕСА_1 (Квартира), є побутовим споживачем електричної енергії, що постачає позивач за вказаною адресою. Ураховуючи, що за вказаною адресою спожито електричну енергію, вважається, що між сторонами укладений договір про постачання електричної енергії на умовах типового договору комерційної пропозиції. За період з 01.02.2022 по 01.07.2025 за вказаною адресою згідно переданих показань приладу обліку проведено нарахування за електричну енергію в розмірі 19250,16 грн.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 15.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Відповідач відзив не подав.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.
Відповідач з 16.11.2021 є власником Квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 441866780 від 02.09.2025, та є споживачем електричної енергії, що постачається позивачем за вказаною адресою.
За адресою Квартири будь-які інші особи, крім відповідача, не зареєстровані, що підтверджується даними Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 15.10.2025. Відповідач зареєстрований за адресою Квартири з 05.08.2024.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, відповідачем за період з 01.02.2022 по 01.07.2025 спожито електричну енергію на суму 19250,16 грн. Факт споживання відповідачем електричної енергії підтверджується також довідкою щодо даних комерційного обліку електричної енергії.
Статтею 5 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» в редакції з 01.05.2019 (далі - Закон в редакції з 01.05.2019) передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать: 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону в редакції з 01.05.2019, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 9 Закону в редакції з 01.05.2019, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартплати за затвердженими у встановленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за комунальні послуги в квартирі, що належить громадянинові, береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Обов'язок споживачів оплачувати електричну енергію передбачений також п.п. 1 п. 3 ст. 58, абз. 5 п. 13 розд. XVII Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, п. 5.8., 5.9., 5.10., п.п. 1 п. 6.2. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Положеннями абзацу п'ятого п. 13 розділу ХVІІ Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно з ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
В п. 79 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 зазначено, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).
Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
У даній цивільній справі відповідачем розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не спростовано, контр-розрахунок ним не надано (зазначені обставини ураховуються судом, виходячи із висновків щодо застосування норм права, викладених у вказаній вище постанові Верховного Суду, а також постанові Харківського апеляційного суду від 12.10.2023 у справі № 639/5866/21).
Судом встановлено, що відповідач є власником Квартири, а відтак - зобов'язаний нести тягар щодо її утримання.
Таким чином, відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача. За таких обставин, розглядаючи справу на засадах стандарту більшої переконливості (більшої вірогідності), суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 19250,16 грн.
Ураховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
У відповідності до ст. 133, 140, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в розмірі 41,00 грн., всього стягує 2463,40 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» заборгованість в розмірі 19250,16 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 2463,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Харківенергозбут» (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10; код ЄДРПОУ 42206328 )
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Д.А. Крівцов