Справа № 627/1015/25
19 лютого 2026 року с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Каліберди В.А.,
з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Краснокутського районного суду Харківської області засобами системи «Електронний суд» 27.10.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача Пилипчук А.С. просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 23.11.2023-100001761 від 24.11.2023 у розмірі 18500 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 24.11.2023 уклали кредитний договір (оферти) № 23.11.2023-100001761. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000 грн строком на 70 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 01.02.2024. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"). Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія - 15 % від суми кредиту та дорівнює 1500 грн.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 18500 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 грн, процентам в розмірі 7000 грн та комісії у розмірі 1500 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Краснокутського районного суду Харківської області від 31.10.2025 відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.
Ухвалою суду від 13 січня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи, у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача у позовній заяві вказала проводити розгляд справи за відсутності представника товариства, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
Матеріалами справи встановлено, що 24.11.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №23.11.2023-100001761. Договір укладено в електронній формі та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Згідно з умовами кредитного договору (п.п 1. - 7) сума кредиту: 10000 грн. Строк, на який надається кредит - 70 днів з дати його надання. Період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом строку надання кредиту. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 1500 грн.
Згідно з заявкою на укладення кредитного договору реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів НОМЕР_1 .
Відповідно до квитанції №2395324383 від 23.11.2023 переведено кошти в розмірі 10000 грн за призначенням: видача за договором кредиту №23.11.2023-100001761 на рахунок отримувача 444111*16.
Згідно відповіді від 16.01.2026 № БТ/Е-1507, наданої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відповідно до ухвали Краснокутського районного суду Харківської області, на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну карту НОМЕР_3 , на яку 24.11.2023 надійшли кошти у розмірі 10000 грн.
Згідно з наданою довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 заборгованість становить 18500 грн, яка складається з: 1) 0000 грн - тіло кредиту; 2) 7000 грн - проценти; 3) 1500 грн - комісія.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
За положеннями ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
В судовому засіданні доведено факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів. Заявлена до стягнення сума заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією підтверджена розрахунком заборгованості, відповідає умовам кредитного договору, а тому підлягає стягненню.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.
При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00049154 від 24.10.2025.
Згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, через що суд стягує з відповідача на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211 грн 20 коп, та повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»), тобто 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 142, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором № 23.11.2023-100001761 від 24.11.2023 у розмірі 18500 (вісімнадцять тисяч п'ятсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп, сплачений платіжною інструкцією № СЦ00049154 від 24.10.2025 (на суму 2422,40 грн).
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
Представник позивача: Пилипчук Аліна Сергіївна, довіреність №2705/25-04 від 27.05.2025, адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Каліберда В. А.