Справа №639/1087/26
Провадження №1-кс/639/250/26
18 лютого 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Новобаварського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , ув'язненого - ОСОБА_5 , представника медичної частини - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Харкові скаргу адвоката ОСОБА_4 , яка подана в інтересах ув'язненого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ненадання ув'язненому належної медичної допомоги під час тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», -
16.02.2026 на розгляд до Новобаварського районного суду м. Харкова надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , яка подана в порядку ст. 206 КПК України в інтересах ув'язненого ОСОБА_5 , на порушення його прав при утриманні в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що полягає у ненаданні уповноваженими особами медичної частини №27 філії Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях належної медичної допомоги, в якій остання просить:
- зобов'язати завідувача Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_7 організувати проведення повного медичного обстеження ув'язненого ОСОБА_5 , з проведенням необхідних медичних досліджень, із залученням лікарів-кардіолога та онколога у медичній установі з орієнтовного переліку закладів охорони здоров'я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104 та з проведенням необхідних медичних досліджень, а також забезпечити належне медичне лікування ув'язненого ОСОБА_5 з урахуванням встановленого діагнозу та його скарг на стан здоров'я.
В обґрунтування вимог скарги захисник посилалася на те, що приблизно у грудні 2025 року ув'язнений мав гіпертонічний криз та дуже високий кров'яний тиск. На неодноразові скарги ОСОБА_5 представники Харківської міської медичної частини № 27 реагують посередньо, у зв'язку із чим належна медична допомога в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» ув'язненому не надається, стан його здоров'я погіршується. Крім того, під час конфіденційного спілкування ОСОБА_5 зазначив, що у нього на тілі з'явилися родимки, які постійно збільшуються та печуть, у зв'язку із чим у нього наявна підозра на онкозахворювання, однак направлення його для здійснення огляду профільними лікарями та здійснення необхідних досліджень та маніпуляцій або взагалі не здійснюється, або здійснюється із надмірним проміжком часу, у зв'язку із чим захисник була вимушена звернутись до слідчого судді із відповідною скаргою.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримала подану скаргу та просила її задовольнити.
Ув'язнений ОСОБА_5 підтримав скаргу свого захисника, додатково повідомив, що у період з 25 по 27 грудня 2025 року він мав підвищений тиск та гіпертонічний криз, у зв'язку із чим у нього онімів язик. Медична частина, в свою чергу, лише надала йому невідомі лікарські засоби без проведення будь-яких досліджень та встановлення дійсного діагнозу, які йому жодним чином не допомогли. Після цього випадку в умовах СІЗО його одного разу оглянули лікар-кардіолог та лікар-невропатолог, які повідомили, що для встановлення більш точного діагнозу йому необхідно пройти додаткове медичне обстеження поза межами слідчого ізолятору, оскільки у медичній частині відсутнє відповідне обладнання та фахівці. 17.02.2026 року поза межами медичної частини його дійсно оглянув лікар-онколог. Відповідно до його висновку він потребує постійного нагляду у лікаря-дерматолога. Наявні на його тілі родимки продовжують збільшуватися та пекти, однак консультації у лікаря-дерматолога він досі не отримав, оскільки його немає у штаті медичної частини. Самостійно пройти відповідне медичне дослідження у нього немає можливості, у зв'язку із чим він просив зобов'язати медичну частину СІЗО провести йому необхідне медичне обстеження поза межами СІЗО за участю лікарів кардіолога та дерматолога.
Представник Харківської міської медичної частини № 27 Філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_6 у судовому засіданні частково заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що загальний стан здоров'я ОСОБА_5 задовільний, йому надається необхідна підтримуюча терапія та проводяться доступні медичні обстеження. Зазначив, що на теперішній час у медичній частині відсутнє відповідне медичне обладнання, за допомогою якого було б можливо провести необхідні ОСОБА_5 медичні дослідження. Також у медичні частині на теперішній час відсутні лікар-кардіолог та лікар-дерматолог, у зв'язку із чим останній дійсно потребує проведення медичних обстежень поза межами медичної частини №27 у відповідних лікарів-спеціалістів.
Прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення скарги захисника ОСОБА_4 , вважала її обґрунтованою.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали та надані до суду докази в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Станом на момент розгляду зазначеної скарги ув'язнений ОСОБА_5 тримається під вартою в умовах державної установи «Харківський слідчий ізолятор», яка розташована в межах територіальної юрисдикції Новобаварського районного суду м. Харкова.
Згідно матеріалів справи та медичної документації судом встановлено, що ОСОБА_5 прибув до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» 03.11.2023 року. По прибуттю до установи був оглянутий черговим медичним працівником, за результатом проведеного огляду та лабораторних досліджень за станом здоров'я медичної допомоги та лікування ОСОБА_5 не потребував, загальний стан здоров'я задовільний, диспансерного обліку не потребував.
В подальшому, за час перебування в установі, ОСОБА_5 кожні півроку проводились клініко-лабораторні дослідження крові та сечі, рентгенологічні обстеження, УЗД органів малого тазу, обстеження за допомогою мобільного діагностичного комплексу IDIS 7500, огляди лікарем-урологом та лікарем-хірургом з приводу ушкодження правої гомілки та захворювання сечового міхура.
Надалі, 05.02.2026 року ОСОБА_5 був оглянутий клінічно лікарем невропатологом Темнівської багатопрофільної лікарні №100. Діагноз: дисциркуляторна енцофалопатія ІІ ст. з помірним вестибо-атактичним, астенічним синдромом.
17.02.2026 року був оглянутий клінічно лікарем онкологом в умовах КНП «Обласний центр онкології ХОР. Діагноз: себорейний кератоз шкіри грудної клітини, верхніх кінцівок. Висновок: онкопатології з боку шкіри не виявлено. Рекомендовано нагляд у дерматолога.
Будь-яке інше медичне обстеження чи огляд у інших лікарів-спеціалістів, зокрема у лікаря кардіолога та лікаря дерматолога ув'язненого ОСОБА_5 не проводилось.
Відповідно до дослідженої в судовому засіданні медичної довідки ,наданої суду представником Харківської міської медичної частини №27 від 18.02.2026р., загальний стан здоров'я ОСОБА_5 на теперішній час задовільний. Останній продовжує перебувати на обліку лікарів медичної частини, отримує амбулаторне медикаментозне лікування згідно листа лікарських призначень. Лікарськими засобами забезпечений в повному обсязі. Екстреної медичної допомоги, стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п. 72 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 року у справі «Каверзін проти України» (Kaverzin v. Ukraine), заява № 23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пп. 72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов'язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров'я та «практичних вимог ув'язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з'ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 4 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).
Положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Відповідно до пункту 2.3 Розділу ІІ «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров'я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.
У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п. 2.8 Розділу ІІ цього Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
Слідчим суддею враховується, що надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави та саме держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених.
Так, під час судового розгляду ув'язнений ОСОБА_5 надав пояснення, що останнім часом йому не надається необхідна медична допомога в умовах СІЗО, не проводяться необхідні медичні дослідження, окрім клініко-лабораторних досліджень крові та рентгенологічного обстеження, обстеження за допомогою мобільного діагностичного комплексу IDIS 7500. Медична частина не забезпечує проведення необхідних медичних досліджень поза межами установи, як того вимагали лікар-кардіолог та лікар-онколог, а самостійно пройти медичне обстеження він немає можливості, що, в свою чергу, відображується на стані його здоров'я, який постійно погіршується.
Вказані пояснення ув'язненого підтверджуються дослідженою медичною довідкою №454/26.10/ХК-26-вих від 18.02.2026 року та поясненнями представника медичної частини у судовому засіданні, який підтвердив, що на теперішній час у медичній частині відсутнє необхідне медичне обладнання, за допомогою якого було б можливо провести ОСОБА_5 комплексне медичне обстеження з урахуванням його скарг, а також у штаті медичної частини на теперішній час відсутні лікарі кардіолог та дерматолог.
Таким чином, враховуючи той факт, що ув'язнений ОСОБА_5 , перебуваючи тривалий строк під вартою, продовжує скаржитися на погіршення стану свого здоров'я, медичне обстеження та необхідні медичні дослідження поза межами СІЗО не проводяться, належне лікування в умовах медичної частини №27 не здійснюється, для забезпечення права особи на отримання необхідної медичної допомоги слідчий суддя приходить до висновку про необхідність зобов'язання начальника медичної частини №27 провести повне медичне обстеження ув'язненого у медичній установі з оновленого орієнтовного переліку закладів охорони здоров'я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, з урахуванням його скарг на високий кров'яний тиск та шкіряні захворювання, з проведенням необхідних медичних досліджень та із залученням лікарів кардіолога та дерматолога, за необхідності із залученням інших лікарів-спеціалістів, а також забезпечити належне медичне лікування ув'язненого з урахуванням встановленого діагнозу, у зв'язку із чим вимоги скарги підлягають безумовному задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 206, 309, 369 - 372, 376, 392 КПК України, слідчий судя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.
Зобов'язати завідувача Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях ОСОБА_7 провести повне медичне обстеження ув'язненого ОСОБА_5 у медичній установі з оновленого орієнтовного переліку закладів охорони здоров'я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, з урахуванням його скарг на високий кров'яний тиск та шкіряні захворювання, з проведенням необхідних медичних досліджень та із залученням лікарів кардіолога та дерматолога, за необхідності із залученням інших лікарів-спеціалістів, а також забезпечити належне медичне лікування ув'язненого з урахуванням встановленого діагнозу.
В порядку вимог ч.4 ст.535 КПК України зобов'язати орган, на який покладено обов'язок виконання зазначеного рішення, повідомити суд про його виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1