Справа № 623/544/22
Провадження № 2/638/656/26
Іменем України
10 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лозової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,
У лютому 2022 року АТ «Ощадбанк» звернулося до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з позовом до відповідача, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі, з урахування уточнення позовних вимог від 08.09.2025, 8623,21 грн та судовий збір в сумі 2481,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 12.02.2018 між сторонами було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
Відповідно до укладеного договору банк відкрив клієнту поточний рахунок та встановив відновлювальну кредитну лінію у розмірі 25000,00 грн на строк 60 місяців, процентною ставкою 35% на картковий рахунок з використання платіжної картки.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте, відповідач став порушувати умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки, у зв'язку з чим у відповідача станом на 05.09.2025 виникла заборгованість за договором у розмірі 8623,21 грн, яка складається з: 8281,88 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом), 110,45 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 31,39 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 149,62 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу, 49,87 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Ухвалою суду від 14 червня 2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, з повідомленням сторін про судове засідання. Встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення цієї ухвали, протягом якого відповідач має право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому останній просив справу розглядати без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про судове засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280 ЦПК України). У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд, зі згоди позивача, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.02.2018 року між АТ «Ощадбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви про приєднання №426936321 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до умов якого, АТ «Ощадбанк» зобов'язалось надати відповідачу кредит у розмірі у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
За положеннями анкети-заяви зазначається, що позичальник згодний з тим, що ця заява разом із Умовами і розміщення депозитів (вкладів) фізичними особами, Умовами користування кредитною лінією (кредитом), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею сукупної вартості кредиту, Тарифами становить єдиний документ - договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Крім того, просить відкрити поточний рахунок в АТ «Ощадбанк» у гривні на його ім'я № НОМЕР_1 .
Згідно з наданим банком розрахунком відповідач станом на 18.01.2021 має заборгованість в загальному розмірі 28623,21 грн, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, відповдачме була частково сплачено заборгованість у розмірі 20000,00 грн, станом на 05.09.2025 заборгованість у сумі 8623,21 грн, з яких: яка складається з: 8281,88 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом), 110,45 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 31,39 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 149,62 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу, 49,87 грн - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Положеннями заяви визначено, що заява разом із Умовами і розміщення депозитів (вкладів) фізичними особами, Умовами користування кредитною лінією (кредитом), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею сукупної вартості кредиту, Тарифами становить єдиний документ - договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, укладання якого підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. Відповідач підтвердила, що ознайомилася з його умовами. Окрім цього, відповідач беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Відповідачем у добровільному порядку заборгованість повністю не погашена.
Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 12.02.2018 у розмірі 8623,21 грн.
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому, згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) вбачається, що абзац 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані АТ «Ощадбанк» докази є належними та допустимими та у своїй сукупності підтверджують те, що відповідно до наданої виписки з рахунку відповідач в період від 09.10.2017-15.08.2019 активно користувся кредитними коштами, наданими їй АТ «Ощадбанк», в межах встановленого кредитного ліміту за договором у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом здійснення платежів та погашення заборгованості за карткою.
Даний договір відповідачем в установленому порядку не оспорений, отже, зобов'язання, що виникли за таким договором підлягають виконанню.
Доказів щодо неотримання відповідачем коштів, непроведення ним операцій по спірному картковому рахунку останнім не надано, як і не спростовано правильність нарахування суми боргу.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 12.02.2018 у розмірі 8623,21
На підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та за Заявою на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) у загальному розмірі 8623 (вісім тисяч шістсот двадцять три) грн. 21 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківського обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», місцезнаходження за адресою: 61005, м. Харків, майдан Конституції, 22, код ЄДРПОУ 09351600;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: О.В. Шишкін