Справа №: 398/4953/25
провадження №: 2/398/408/26
Іменем України
"05" лютого 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
з участю секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Через систему «Електронний суду» ТОВ «ФК «Омега Фінанс» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0.2024.0719.ФО_К від 15.07.2019 року у розмірі 3634,50 грн. та понесених судових витрат. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.2019 року між АТ «Юнекс Банк» та відповідачем укладено кредитний договір №0.2024.0719.ФО_К, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 3643,50 грн. строком користування до 15 травня 2020 року, а відповідач зобов'язався повернути отримані кредитні кошти, сплатити комісії та нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі в порядку, в строки та на умовах, передбачених цим договором, а також виконати інші умови цього договору. 31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було укладено договір факторингу № 31/03-2021, за яким банк передав позивачеві права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Відповідач тривалий час не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 3643,50 грн., з яких: 2750,05 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 0 грн. 38 коп. - прострочені проценти за кредитом, 884,07 грн. - штрафи, пені.
20.02.2025 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою подав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, відзиву на позов не надійшло.
Зі згоди представника позивача та на підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Частини 1, 2 статті 509ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 627ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Отже, істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
15.07.2019 року між АТ «Юнекс Банк» та відповідачем укладено кредитний договір №0.2024.0719.ФО_К, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 3643,30 грн., строком користування до 15.05.2020 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,01% річних.
15.07.2019 року АТ «Юнекс Банк» надало кредитні кошти на відповідачу, що підтверджується випискою по особовому рахунку.
31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу №31/03-2021, згідно з яким банк передав позивачеві права вимоги, в тому числі до відповідача, за кредитним договором №0.2024.0719.ФО_К від 15.07.2019 року, заборгованість за яким станом на 31.03.2021 року складала 3014,68 грн., з яких: 2183,39 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 0 грн. 34 коп. - прострочені проценти за кредитом, 830,95 грн - штрафи, пені.
Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №0.2024.0719.ФО_К від 15.07.2019 року.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 3643,50 грн., з яких: 2750,05 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 0 грн. 38 коп. - прострочені проценти за кредитом, 884,07 грн. штрафи, пені.
За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Щодо штрафних санкцій, нарахованих позивачем відповідно до пункту 4.1. кредитного договору №0.2024.0719.ФО_К від 15.07.2019, в розмірі 884,07 грн., суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи розмір штрафних санкцій, позивач посилався на реєстр прав вимоги станом на 31.03.2021 року, який є додатком до договір факторингу №31/03-2021 від 31 березня 2021 року та виписки по особовим рахункам відповідача за період з 02.08.2018 року до 31.03.2021 року.
При цьому, реєстр прав вимоги станом на 31.03.2021 року не містить детальних розрахунків розміру штрафних санкцій, а зазначена лише кінцева сума в розмірі 884,07 грн.
Виписки по особовим рахункам відповідача за період з 02.08.2018 року до 31.03.2021 року також не містять інформації щодо факту нарахування штрафних санкцій, періоду та порядку нарахування штрафних санкцій та відповідних сум нарахування штрафних санкцій.
При цьому,суд враховуєположення п.15Прикінцевих таПерехідних положеньЦК України,відповідно доякого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. Відповідний карантин діяв в Україні з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року.
Отже, позивачем належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не доведено право щодо нарахування штрафних санкції та їх обґрунтований розмір.
Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов'язання, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 2750,43 грн., з яких: 2750,05 грн - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 0 грн. 38 коп - прострочені проценти за кредитом.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з вищезазначених підстав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог (75,67%), в розмірі 1833,03 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268, 280 282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (адреса місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, офіс 1007, код ЄДРПОУ 42436323) заборгованість за кредитним договором №0.2024.0719.ФО_К від 15.07.2019 року в розмірі 2750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят ) грн. 43 коп., з яких:
2750 грн. 05 коп. - прострочена заборгованість по тілу кредиту;
0 грн. 38 коп. - прострочені проценти за кредитом.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (адреса місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, офіс 1007, код ЄДРПОУ 42436323) судовий збір в розмірі 1833 (одна тисяча вісімсот тридцять три) грн. 03 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 05 лютого 2026 року.
Суддя Л.І. Стручкова