Справа № 585/5012/25
Номер провадження 2/585/335/26
18 лютого 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Цвєлодуб Г.О.,
при секретарі Салій О.І.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої до суду звертається як представник адвокат Яцун Оксана Петрівна, до Роменської міської ради Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Сова Сергій Миколайович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
26 грудня 2025 року представник позивача ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до Роменської міської ради Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Сова Сергій Миколайович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк в один місяць з дня вступу рішення в законну силу для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивачки - ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частка земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4231 га, що розташована на території Великобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області. Спадкоємцем на все майно після смерті ОСОБА_3 за законом, є його сестра - ОСОБА_1 (позивачка). Інших спадкоємців першої черги у ОСОБА_3 не було. Позивачка є спадкоємцем за законом другої черги після смерті брата - ОСОБА_3 , але оформити спадщину на спадкове майно не може, оскільки не підтверджується факт прийняття нею спадщини. Інших спадкоємців, у тому числі неповнолітніх та непрацездатних, які б прийняли спадщину, немає. В установленому законом порядку позивачка не прийняла спадщину після смерті брата з поважних причин, через нестабільну суспільно-політичну ситуацію, що виникла через військову агресію з боку Росії, запровадження воєнного стану, постійні обстріли та тривоги, зміну законодавства, яким регулюються питання порядку та строків прийняття спадщини. Про те, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк прийняття спадщини після смерті батька, вона дізналася тільки тоді, коли звернулася до нотаріуса.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явився, в заяві до суду позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, розгляд справи провести без їх участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяв про відкладення розгляду справи чи заперечень проти позову від них до суду не надійшло.
Приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Сова С.М. в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу слухати без його участі, не заперечував проти позову, при прийнятті рішення покладня на розсуд суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проводиться за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Ромни Сумської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 16 жовтня 2024 року (а.с.5).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частка земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4231 га, що розташована на території Великобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області. Зазначені земельні ділянки належала спадкодавцю на підставі рішення Великобубнівської сільської ради Роменського району Сумської області від 29.10.2019 р. б/н, що підтверджується Витягом з Державного реєстру
речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №187673587 від 06.11.2019 р. (а.с.9).
Позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідними братом та сестрою, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , повторно виданим відділом РАЦС по Роменському району Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області 20.02.2009 року та свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , виданим Великобубнівсьою сільською радою Роменського району Сумської області 15.02.1982 року ( а.с.6-7).
Згідно довідки старости виконавчого комітету Роменської міської ради Буші Л.Я. від 24.07.2025 року №308, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_3 виконавчим комітетом Роменської міської ради не посвідчувався (а.с.8).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась ( а.с.10-11).
Як на поважність причини пропуску строку прийняття спадщини позивач посилається на те, що через нестабільну суспільно-політичну ситуацію, що виникла через військову агресію з боку Росії, запровадження воєнного стану, постійні обстріли та тривоги, зміну законодавства, яким регулюються питання порядку та строків прийняття спадщини, не змогла вчасно подати заяву для прийняття спадщини.
Стаття 1216 Цивільного кодексу України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до норм стаття 1221ЦК України місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (частина третя статті 1223 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно ч. 1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 у справі № 2-6322/04.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (ч. 4ст. 49Закону України "Про нотаріат",).
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду (ч. 1ст. 50 Закону України "Про нотаріат").
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано при зверненні до суду із позовом відповідної відмови нотаріуса.
Таким чином, за відсутності відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа не може звертатися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини з огляду на відсутність спору про право.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилася, доказів на підтвердження того, що позивач звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії суду не надано.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про те, що обставини, якими позивач мотивував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні таких слід відмовити.
На підставі положень ст.ст. 5,12,13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якої до суду звертається як представник адвокат Яцун Оксана Петрівна, до Роменської міської ради Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Сумської області Сова Сергій Миколайович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О. Цвєлодуб