Справа №496/7925/23
Провадження №2/516/78/26
19 лютого 2026 рокум.Теплодар
Теплодарський міський суд Одеської області в складі
головуючого судді Под'ячевої І.Д.,
при секретарі Прущак С.В.,
розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 44685 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що 21 вересня 2022 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1089-1505, за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
На офіційному веб-сайті «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. При укладенні договору Відповідачем здійсненні дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе. ОСОБА_1 було надано наступний одноразовий ідентифікатор А590, для підписання вищевказаного Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4500 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 день, знижена % ставка 1,00 % в день в базовий період, стандартна % ставка 3 % в день після базового періоду.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитним договором. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин. Станом на жовтень 2025 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору становлять 44685 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 4500 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 40185 грн.. Відповідач не повернув в повному обсязі кредит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за Кредитним договором після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.
Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі ч. 1 ст. 274 ЦПК України, із викликом сторін у судове засідання.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача звернувся до суду із відзивом на позов, в якому зазначив, що відповідач не заперечує факт укладання кредитної угоди та отримання кредиту у розмірі 4500 грн., однак вважає, що взяв кредит на 30 днів, з 0,85 % за користування кредиту, а тому повинен повернути кредит у розмірі 4500 грн. тіло кредиту та 1147 грн. 50 коп. відсотки. Представник зазначає, що кредитною установою не доведено факт належного ознайомлення відповідача із умовами кредитування, факт підписання ОСОБА_1 паспорту споживчого кредитування або інші документи, в яких зазначено строк кредитування 300 днів та відсотки 3 % в день. Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 статті 8, не може перевищувати 1% в день. Таким чином відповідачу не зрозуміло з яких підстав застосовано завищену процентну ставку 2,5 % та здійснено нарахування протягом 300 днів, в той час як термін кредитування складав 18 днів та був наданий на інших умовах. З урахуванням зазначеного, представник відповідача зазначив, що позов ОСОБА_1 визнає частково, в частині стягнення боргу у розмірі 5647 грн. 50 коп..
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Судом встановлено, що 21 вересня 2022 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1089-1505, згідно з умовами якого Товариство перерахувало на рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» кредитні кошти у розмірі 4500 грн та встановлено строк кредитування 300 днів.
Договір укладено в електронному вигляді, через ідентифікацію клієнта за допомогою технології BankID, а саме Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
На офіційному веб-сайті «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з надання розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор А590, для підписання Кредитного договору 1089-1505 від 21 вересня 2022 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4500 грн., строк кредитування 300 днів, базований період сплати відсотків 14 календарних днів, знижена % ставка 2,5 % в день, стандартна % ставка 3,00 % в день.
Відповідно до умов укладеного Кредитного договору, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, шляхом прийняття виконання зобов'язання ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.
Кошти товариством на рахунок клієнта перераховано, що підтверджується довідкою товариства та платіжною інструкцією, а також не заперечується відповідачем.
Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на жовтень 2025 року становить 44685 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 4500 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 40185 грн..
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Так, Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі N732/670/19, від 23.03.2020 року у справі N404/502/18, від 07.10.2020 року N127/33824/19.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАН (creditkasa.соm.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення.
21 вересня 2022 року ОСОБА_1 скористався наданою позивачем послугою та уклав кредитний договір за допомогою Веб-сайту (creditkasa.соm.ua), що підтверджується наданими до суду документами.
Відповідач самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит та після отримання одноразового ідентифікатора для підписання Кредитного договору, підписав його та після цього отримав кошти на рахунок , що підтверджується платіжним дорученням.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у фінансової установи виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з повернення боргу та оплати процентів за користування коштами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
З розрахунку позивача та виписки про рух коштів, яка за своєю суттю є первинним банківським документом, вбачається, що відповідач отримав кредит на рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», що відповідачем не оспорюється.
Разом з цим, відповідачем оспорюється розмір відсотків за користування кредитом та строк кредитування.
Однак, відповідно до умов кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачем, пункту 4.8 строк кредитування, тобто строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення кредиту 18.07.2023 року. Строк договору є рівним строку кредитування.
Відповідно до умов договору кредитування укладеного між позивачем та відповідачем, відсутні таки строки кредитування на які посилається відповідач у відзиві на позов - 30 днів та 18 днів.
Згідно п. 1.1, п. 2.3, п. 4 Договору кредитування базовий період сплати відсотків (далі - Базовий період) - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування Кредитом.
Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.
Для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування (більш детально див. п.5.3 Договору) згідно наступного розрахунку: Дата видачі кредиту - 21.09.2022 року, останній календарний день першого Базового періоду - 04.10.2022 року, сума Кредиту - 4500 грн, нараховані проценти за користування Кредитом - 1575 грн., разом до сплати - 6075 грн..
Пунктом 4.4 Договору визначено, що Базовий період складає 14 календарних днів.
При цьому пунктами 4.5 - 4.10 Договору встановлено, що сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду. Проценти за користування Кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:
Стандартна процентна ставка становить 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою).
Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.5.5 цього Договору, користується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти за користування Кредитом за наступною ставкою: Пільгова процентна ставка становить 2,50% (дві цiлих, п?ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця. Якщо вказаний в цьому абзаці п.4.6 Договору розмір Пільгової процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що Позичальнику протягом першого Базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням Кредитом за Пільгової процентною ставкою. Якщо вказаний в цьому абзаці п.4.6 Договору розмір Пільгової процентної ставки дорівнює 2.50 %, зазначене означає, що можливість сплати процентів за користуванням Кредитом за Пільгової процентною ставкою цим Договором не передбачена (не була надана Позичальнику).
Знижена процентна ставка становить 2.50 % за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору. Якщо вказаний в цьому абзаці п.4.6 Договору розмір Зниженої процентної ставки дорівнює 0,01%, зазначене означає, що розмір Зниженої процентної ставки дорівнює розміру Пільгової процентної ставки, тобто можливість сплати процентів за Пільговою процентною ставкою фактично надається впродовж усього строку кредитування.
Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 18.07.2023 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов'язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Продовження Строку кредитування в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. Подовження Строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою Сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань Позичальника.
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає одна мільйон сто тридцать дев?ять тисяч дев?ятсот шістдесят п?ять цiлих, нуль сотих відсотки(-ів).
Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає: 45 000,00 грн. та включає в себе: суму Кредиту та проценти за користування Кредитом 40 500,00 грн.
З урахуванням викладеного відповідач під час укладання договору кредитування був повідомлений про всі умови кредитування та такі умови були повідомленні йому належним чином, оскільки містяться безпосередньо в Договорі кредитування.
За таких даних позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що ОСОБА_1 був обізнаний щодо вартості кредиту, строку кредитування та інших умов кредитування.
Також, є безпідставним посилання представника відповідача на ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки зміни в означеній статті на які посилається представник щодо граничного розміру відсотків за користування кредитними коштами були внесенні в закон лише 22 листопада 2023 року, тобто після укладання кредитного договору між позивачем та відповідачем.
Разом з цим, щодо розміру заявлених до стягнення з відповідача процентів суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Крім того, з огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Пунктом 1.2 вищезазначеної Резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.
Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року, №7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1-2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.
Застосовуючи дану норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.
У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.
Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 провадження №61-1602св20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 викладено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
У пункті 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що встановлений в договорі розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, а тому з відповідача підлягає стягненню розмір заборгованості за договором кредитування з урахуванням принципу справедливості та пропорційності на рівні суми кредиту 4500 грн. та відсотків 13500 грн. (із розрахунку 1% в день, зі строком кредитування 300 днів).
При цьому судом враховано, що відповідачем не вчинено жодних дій щодо часткового погашення кредиту протягом більше ніж трьох років.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за договором кредитування від 21 вересня 2022 року № 1089-1505 у розмірі 18000 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 858 гривень 88 коп., що дорівнює 40 % задоволеної частини позову.
Керуючись ст. ст. 4, 19, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, оф. 407) заборгованість по кредитному договору 1089-1505 від 21 вересня 2022 року у загальному розмірі 18000 грн..
В іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розмірі 858 грн. 88 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І. Д. Под'ячева