19 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/8224/25
Провадження № 11-сс/820/110/26
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду ОСОБА_1 перевірила апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12025240000000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України звернувся до слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 з клопотанням про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, в якому просив скасувати накладений у кримінальному провадженні №12025240000000040 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 травня 2025 року арешт на майно - грошові кошти в загальні сумі 3650 євро, 400 доларів США, 4800 злотих та 2700 гривень, які належать ОСОБА_2 та які були вилучені в ході проведення обшуку належної останній на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 квітня 2025 року у межах цього кримінального провадження.
Своє клопотання представник власника майна ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 мотивує тим, що накладений арештна грошові кошти, що належать ОСОБА_2 , є надмірно непропорційним заходом, який завдає суттєвої шкоди законним правам власника.
Вилучені грошові кошти є заощадженнями ОСОБА_2 і її матері ОСОБА_4 , а також частиною боргу, які необхідно для забезпечення її власних інтересів життя, також накладення арешту на вказані кошти фактично позбавляє її можливість отримувати належне лікування та забезпечувати необхідні потреби для життя, що свідчить про непропорційність втручання у право власності третьої особи.
Також представник власника майна ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 звертає увагу, що накладення арешту на належні ОСОБА_2 грошові кошти є необгрунтованим також із тих підстав, що ні ОСОБА_2 , ні її мати ОСОБА_4 у межах кримінального провадження № 12025240000000040 не мають процесуального статусу, не зафіксовані на будь-яких слідчих діях і не є родичами будь-якого з потенційних підозрюваних.
Зазначені обставини, на думку представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 свідчать, що арешт накладений необґрунтовано, а тому представник власника майна ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 у своєму клопотанні просив слідчого суддю скасувати арешт на грошові кошти в загальні сумі 3650 євро, 400 доларів США, 4800 злотих та 2700 гривень, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 травня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 у кримінальному провадженню, внесеного 09 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025240000000040 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.364 КК України, про скасування арешту майна на грошові кошти в загальній сумі 3650 євро, 400 доларів США, 4800 злотих та 2700 гривень, накладеного ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 травня 2025 року.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із судовим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, представник третьої особа, щодо майна якої вирішується питання про арештОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт майна, накладений у кримінальному проваджені №12025240000000040 від 09.01.2025 на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2025 на грошові кошти, які належать ОСОБА_2 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що при розгляд
клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя не звернув уваги на те, що вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 2 745 € та 3500 злотих взагалі не належать ОСОБА_2 , а є власністю її матері, ОСОБА_4 , яка подарувала квартиру доньці у якій проводився обшук.
Посилається на те, що зазначена обставина підтверджується протоколом обшуку, наявними чорновими записами, вилученими разом із коштами, у яких містяться записи: «мама 1375 €, 1370 €, 3500 зл.»В цих записах зафіксована інформація про кошти, які зберігаються в доньки надані її матір'ю ОСОБА_4 на зберігання.
Вважає, що арешт накладено на майно третьої особи (матері ОСОБА_2 ), яка не має процесуального статусу у кримінальному провадженні №12025240000000040, що є вагомою підставою для скасування арешту.
Крім того, решта коштів належить ОСОБА_2 , яка також не має процесуального статусу у кримінальному провадженні, не зафіксована на будь- яких слідчих діях і не є родичкою будь-кого з потенційних підозрюваних.
Зауважує, що обшук у ОСОБА_2 проводився лише того, що остання є подругою можливого потенційного підозрюваного ОСОБА_5 .
Вважає, що арешт накладений на грошові кошти що належать ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , є надмірним та непропорційним заходом, який завдає суттєвої шкоди законним правам власника.
Зазначає, що з даного приводу підготовлено скаргу до ЄСПЛ.
Крім того, під час обшуку і вилучення чорнових записів вказано, що 480 євро належать ОСОБА_6 взяті у борг і «Коля борг 300 Євро», дані кошти ОСОБА_2 повинна віддати, оскільки вони їй не належать.
Посилається на те, що вилучені грошові кошти є заощадженнями ОСОБА_2 і матері, а також частиною боргу, які необхідні їм для забезпечення її власних інтересів життя. Накладення арешту на вказані кошти фактично позбавляє її можливості отримувати належне лікування та забезпечувати життєво необхідні потреби, що свідчить про непропорційність втручання у право власності третьої особита є додатковою підставою для скасування арешту.
Зазначає, що слідчий суддя при розгляді клопотання про скасування арешту майна повинен був урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі й спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завдання кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб. (ст. ст. 94, 132, 173 КПК України), однак цього не перевірив і не виконав вимоги КПК України.
Мотиви суду
Ознайомившись з апеляційною скаргою, доходжу висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя у порядку статті 174 КПК України розглянув клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 травня 2025 року.
Відповідно до вимог частини 3 статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1 та 2 статті 309 КПК України передбачений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Так, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:1) відмову у наданні дозволу на затримання;2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;9) арешт майна або відмову у ньому;9-1) застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень;10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;11) відсторонення від посади або відмову у ньому;11-1) продовження відсторонення від посади;12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
За змістом частини 3 статті 309 КПК України інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності ухваленого слідчим суддею рішення, яке не включено до переліку статті 309 КПК України.
Зазначеними нормами КПК України не передбачено право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про відмову у скасуванні арешту на майно.
Відповідно до частини 4 статті 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у зв'язку з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
В ухвалі Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Окрім того, суд також враховує правові позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ухвала Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 569/17036/118, ухвала колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2022 року у справі №308/3952/18), якими встановлено, що в аспекті положень статті 309 КПК України, ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами статті 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню. Апеляційний суд при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення ухвалює рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 лютого 2026 рокупро відмову у задоволені клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 392, 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 лютого 2026 року про відмову у задоволенні клопотання представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту на майно у кримінальному провадженні №12025240000000040, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 січня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя: