Справа №:521/18142/22
Номер провадження:1-кп/521/481/26
16 лютого 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого суді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №521/18142/23 за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Нова Долина Овідіопольського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючий до моменту затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 27.02.2020 року Балтським районним судом Одеської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
29.09.2022 року, ОСОБА_11 , перебуваючи в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 11, при невстановлених судом обставинах, діючи з прямим умислом, незаконно придбав речовину масою 0,053 г., яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (кількісний вміст метадону становить 0,045 г.), після чого почав зберігати її при собі для власного вживання, без мети збуту.
О 18 годині 55 хвилині, 29.09.2022 року, під час проведення огляду місця події в приміщенні кабінету №8 ДУ «Одеський слідчий ізолятор», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 11, працівниками відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, у ОСОБА_11 було вилучено зазначену речовину, яка містила наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (кількісний вміст метадону становить 0,045 г.), чим було припинено її незаконне зберігання.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав і з приводу обвинувачення пояснив, що у вересні 2022 року він перебував під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Біля пересилочного відділення він найшов упаковку цигарок, марку він не пам'ятає, яка була обмотана скотчем, не розпечатував її, що саме було в ній йому не було відомо, підняв через цікавість. Потім до нього підійшов оперуповноважений оперативного відділу ОСОБА_12 , спитав чи є при ньому заборонені речі, на що він повідомив, що у нього є упаковка сигарок, яку він знайшов, зміст йому не відомий, він її не відкривав. Потім вказану пачку внього забрали і привели до службового кабінету, пачку з невідомими змістом виклали на стіл. По приїзду поліції, пачка вже лежала на столі, хто саме її відкривав він не пам'ятає. В середині упаковки з-під сигарок були маленькі згортки. Зауважень до протоколу огляду в нього не було, оскільки те, що вийняли з упаковки йому не належало.
На підтвердження обставин, викладених у обвинувальному акті, судом були досліджені докази, джерелом яких були покази свідків, процесуальні документи, висновки судових експертів та речові докази.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що працює на посаді оперуповноваженого оперативного відділу в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», у тому числі у вересні 2022 року. До його службових обов'язків входило проведення огляду, переміщення ув'язнених, розміщення їх згідно ст. 8 Закону України «Про попереднє ув'язнення». ОСОБА_11 утримувався в установі попереднього ув'язнення та залучався до робіт на території установи. У ході проведення обходу на території Державної установи «Одеський слідчий ізолятор», а саме на території кругу, ним оглядалися ув'язнені, у тому числі ОСОБА_11 , який поводив себе якось підозріло. В ході спілкування з ОСОБА_11 у нього був виявлений наркотичний засіб. У подальшому було повідомлено про це оперуповноваженого ОСОБА_13 , який викликав слідчо - оперативну групу. Слідчо-оперативна група вилучила згорток, виявлений у ОСОБА_11 . Згорток вилучали у присутності двох свідків та самого ОСОБА_11 . Згорток був запакований у спеціальний сейф-пакет. Сам ОСОБА_11 не заперечував, що згорток належить йому. Свідок ОСОБА_14 пояснив, що наприкінці липня 2022 року він прибув до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» та перебував там до 2023 року. Декілька разів його залучали понятим в кримінальних провадженнях. Ув'язненого ОСОБА_11 він не пам'ятає, але пам'ятає, що був понятим під час вилучення у ОСОБА_11 наркотичного засобу. Коли саме відбувалися слідчі дії, тобто дату та час не пам'ятає. Слідчі дії відбувалися в кабінеті оперативних спіробітників слідчого ізолятора, коли він прийшов до кабінету, обвинувачений ОСОБА_11 вже перебував у кабінеті. Йому роз'яснили обов'язки понятого. Які саме пояснення надавав ОСОБА_11 під час проведення слідчої дії він не пам'ятає.
Крім показів свідків сторони обвинувачення, судом були досліджені інші докази вчинення ОСОБА_11 інкримінованого злочину, а саме:
- протокол огляду місця події від 29.09.2022 року (з додатками);
- висновок експерта №СЕ-19/116-22/16114-НЗПРАП від 21.10.2022 року, відповідно до якого кристалична речовина масою 0,053 г., в згортках металізованого паперу, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон. Кількісний вміст метадону становить 0,045 г.;
- постанова про визнання речовими доказами від 03.11.2022 року, відповідно до якої речовина, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (кількісний вміст метадону становить 0,045 г.), вилучена в ході огляду місця події.
Оскільки сторонами не заперечувалося існування речових доказів, суд обмежив їх дослідження дослідженням постанови слідчого про визнання речей речовими доказами.
Суд надає оцінку наявним доказам у провадженні, з урахуванням часу їх отримання, процесуального порядку їх отримання та обставин за якими їх було отримано, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінюючи перелічені докази сторони обвинувачення, суд визнає ці докази належними, оскільки вони як прямо, так і непрямо підтверджують існування обставин, які підлягали доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Оскільки вищевказані докази обвинувачення були отримані у порядку, встановленому процесуальним кодексом, без порушення норм процесуального закону та без порушення прав і свобод людини, суд визнає ці докази допустимими.
При оцінці доказів, суд вважає за необхідне звернути окрему увагу на протокол огляду місця події від 29.09.2022 року, який суд вважає прямим доказом вини ОСОБА_11 .
Так, відповідно до положень ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів (серед інших) є документи.
Згідно ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження . До документів можуть належати (серед іншого) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії.
При дослідженні у суді протоколу зазначеної процесуальної дії, разом із додатком у вигляді DVD-R диску, на якому міститься відеофіксація огляду, судом встановлено, що в ході проведення огляду місця події, на пропозицію слідчого видати заборонені наркотичні засоби, ОСОБА_11 , добровільно, без будь-якого примусу, погодився з цією пропозицією та з правої кішені одягненої на ньому жилетки дістав і передав слідчому пачку з - під цигарок, з якої в подальшому слідчим було вилучено 3 згортки з речовиною і які після їх огляду були запаковані до спеціального сейф-пакету.
Відповідаючи на питання слідчого, ОСОБА_11 повідомив про спосіб придбання наркотичного засобу (шляхом знахідки) та про мету його зберігання (для власного вживання). При цьому, суд звертає увагу на те, що на питання слідчого щодо змісту згортків, ОСОБА_11 повідомив назву наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон.
Надаючи оцінку зазначеному доказу (протоколу огляду місця події), суд вважає, що джерелом фактичних данних, отриманих в ході процесуальної дії, були не тільки пояснення особи, у якої було вилучено наркотичний засіб, але ї сукупність інших відомостей, які підтверджують факт незаконного придбання і зберігання цього засобу, на підставі яких суд приходить до висновку про належність цього доказу і можливість покладання його в основу обвинувального вироку. Крім того, перевірівши зазначений доказ на предмет дотримання слідчим належної процесуальної процедури при проведенні огляду місця події і при складанні протоколу, суд вважає, що слідчим були дотриманні положення ст.ст.103-106, 223, 237 КПК України. Одночасно із цим, суд вважає, що фактичні дані, отримані при проведенні огляду місця події, не були отримані внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження, істотного порушення прав та свобод людини, що дає підстави для визнання протоколу огляду допустимим доказом.
Крім вищеперелічених доказів, визнаних судом належними та допустимими, за клопотанням сторони стороною обвинувачення судом були допитані свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_13 .
Так, свідок ОСОБА_15 пояснив, що у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» він перебував в період з 2020 року по 2023 рік. Він не пам'ятає чи приймав участь у слідчих діях, коли перебував в якості понятого у 2022 році. Пройшло багато часу. Свідок зазначив, що у нього бувають провали в пам'яті, він військовий з двома контузіями, пройшло 2 роки, тому подій не пам'ятає.
Свідок ОСОБА_13 повідомив суду, що у вересні 2022 року він працював в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Прізвище ОСОБА_11 він пам'ятає, але взагалі його самого він не пам'ятає. Пам'ятає, що фіксував якийсь випадок зберігання наркотичних засобів, але самих деталей вспомнити не може.
Надаючи оцінку цім доказам сторони обвинувачення, суд визнає ці докази неналежними, в зв'язку із неможливістю їх використання для встановлення обставин, які мають значення для справи, оскільки фактичні дані, які отримані внаслідок допиту цих свідків, як окремо так і їх сукупності, не можуть ані підтверджувати, ані спростовувати обставини, які були предметом дослідження.
Оцінюючи позицію ОСОБА_11 , який заперечував вчинення ним злочину при викладених в обвинувальному акті обставинах, суд сприймає таку позицію обвинуваченого як спосіб захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину і намагання ввести суд в оману.
При цьому суд враховує, що будь-якого розумного пояснення про причини зміни обвинуваченим своєї позиції, за якою на стадії досудового розслідування він визнавав незаконне придбання і зберігання наркотичного засобу для власного вживання, ОСОБА_11 у суді не надав. Будь-яких відомостей, які б могли свідчити про примушування його з боку службових осіб поліції чи установи виконання покарань до визнання своєї вини, обвинувачений також суду не повідомив. З урахуванням попередньої судимості ОСОБА_11 за вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, суд вважає, що обвинувачений був цілком обізнаний про наслідки виявлення в нього наркотичної речовини у місці позбавлення волі, тому визнання ним при проведенні огляду факту незаконого придбання і зберігання такої речовини з метою особистого вживання, суд не може розцінювати як такі, що надані ним з необізнанності чи з безвідповідальності, або з метою введення органу досудового розслідування в оману. Крім того, звертає на себе увагу той факт, що при вилученні у ОСОБА_11 згортків з невідомою речовиною, останнім було повідомлено слідчого про вміст цих згортків і назву речовини, яка у них містится. Надаючи оцінку цьому факту, суд вважає, що обізнаність ОСОБА_11 у вмісті вилученого в нього наркотичного засобу, до проведення експертного дослідження і пред'явлення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, може свідчити лише про те, що ОСОБА_11 зберігав при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, з прямим умислом.
Проаналізувавши доводи захисника обвинуваченого про невинуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого правопорушення, зокрема і про вчинення обвинуваченим злочину внаслідок провокації з боку працівників пенітаціарної системи, суд не вбачає в них будь-яких обґрунтованих даних, які б спростовували встановлені судом обставини чи свідчили про неналежність доказів сторони обвинувачення, які були прийняті судом до уваги при вирішення питання про винуватість ОСОБА_11 у незаконному зберіганні наркотичного засобу. Суд також не вбачає підстав для визнання доказів сторони захисту переважними над доказами сторони обвинувачення.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання ОСОБА_11 винуватим у незаконному придбанні та зберіганні наркотичної речовини, суд керується стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України. Судом врахована також практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Піддаючи оцінці зібрані органом досудового слідства докази незаконного придбання та зберігання ОСОБА_11 наркотичної речовини, як окремо так і в їх сукупності, суд вважає, що ці докази є достатніми для висновків про те, заборонена у вільному обігу речовина зі змістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадон, була вилучена саме у обвинуваченого і обвинувачений винний у його незаконному придбанні і зберіганні.
Судовий розгляд даного кримінального провадження, був проведений відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності. Діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій для встановлення вини чи невинуватості обвинуваченого, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган.
Незаконне придбання та зберігання ОСОБА_11 наркотичного засобу без мети збуту, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України.
При призначенні ОСОБА_11 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання, визначених в ст. 50, 65 КК України.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидів злочинів.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що саме покарання у виді обмеження волі, на думку суду, буде відповідатиме вимогам ст. 65 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів.
Разом із цим, під час розгляду цього кримінального провадження, судом були встановлені обставини, які є підставою для звільнення ОСОБА_11 він кримінальної відповідальності.
За наслідками судового розгляду цього кримінального провадження, ОСОБА_11 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України.
Санкція цієї статті передбачає максимальне покарання до п'яти років обмеження волі. Згідно із ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких кримінальних правопорушень,
Як убачається з положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Норма закону, яка міститься у ч. 5 ст. 74 КК України передбачає, що особа за вироком суду, може бути звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Як було встановлено судом, кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_11 29.09.2022 року.
З урахуванням перебування ОСОБА_11 у розшуку у період з 01.10.2024 року по 02.11.2024 року, з дати вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років.
Даних стосовно вчинення ОСОБА_11 нового кримінального правопорушення в період строків притягнення до кримінальної відповідальності судом не отримано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_11 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Згідно положень ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369 -374 КПК України, суд -
ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 1 року та 6 місяців обмеження волі.
Відповідно до ст. 49 КК України, звільнити ОСОБА_10 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Речові докази:
- наркотичний засіб метадон у кількості 0,045 г., який зберігається у сейф-пакетах №5418994, 5418981, - знищити.
Судові витрати на залучення експерта у сумі 2642 гривні 92 копійки стягнути з ОСОБА_10 на користь держави.
На вирок може бути подана сторонами апеляція до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб від дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою у той же строк з дня отримання копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Головуючий ОСОБА_16