Справа № 505/4221/25
Провадження № 2/505/2059/2026
18 лютого 2026 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі
головуючого судді Дзюбинського А.О.,
за участі секретаря судового засідання Шершун О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій учасників справи
До суду 01.12.2025 надійшла позовна заява від ТОВ «ФК «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 69 478,92 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 8 000 грн та на сплату судового збору 2 422,40.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 23.09.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 425002 (далі - кредитний договір), відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, що визначені умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору.
Позивач ТОВ «ФК «Кредит-капітал» як позивач обґрунтовує своє право вимоги тим, що між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір факторингу № 01022024 від 01.02.2024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит», зокрема, і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 425002 від 23.09.2022.
З огляду на викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 425002 від 23.09.2022 в сумі 69 478,92 грн, з яких: 7 987,20 грн - заборгованість за тілом кредиту та 61 491,72 грн - заборгованість за процентами, а також судові витрати.
Відповідачем заяви по суті справи не подано.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 04.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.
Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справ за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з'явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Ухвалою суду від 18.02.2026 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних у ній доказів.
Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» укладено договір про надання споживчого кредиту № 425002 від 23.09.2022.
Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А767» 23.09.2022.
Відповідно до п. 1.2. - 1.5. кредитного договору товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором, сума кредиту становить 8 400 грн, кредит надається на строк 365 днів, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком № 1 до договору.
Відповідно до п. 1.5.1. договору, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту.
Відповідно до п. 1.8.1. кредитного договору, загальні витрати на дату укладення договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 75 667,20
Згідно п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .
Згідно підпункту 3, п. 4.1 договору, товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.
Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф у розмірі 1 260 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання, п. 6.4.1. договору, у розмірі 92,40 грн починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання, п. 6.4.2. договору.
Відповідно до п. 8.2 Договору, Споживач підтверджує, що додаткові контактні дані та електронна адреса, які вказані в реквізитах Споживача в Розділі 10 «Реквізити та підписи сторін» договору (або надані споживачем товариству окремо) належать саме споживачу та знаходяться в його користуванні, володінні та розпорядженні. Споживач погоджується та розуміє, що ці дані можуть бути використані товариством для здійснення взаємодії з ним, в тому числі з метою врегулювання простроченої заборгованості, що може виникнути за цим договором. Така взаємодія здійснюється товариством з урахуванням вимог законодавства.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), підписаний відповідачем ОСОБА_1 23.09.2022 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «А767», паспорт містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту аналогічні тим, які узгоджені сторонами у договорі № 425002 від 23.09.2022.
Первісним кредитором грошові кошти в сумі 8 400 грн перераховано на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» № 20251020-1152 від 20.10.2025, про проведення транзакцій в системі «Пейтек».
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем нарахування процентів за кредитним договором здійснювалось з 23.09.2022 до 22.09.2023, та станом на 01.02.2024 розмір заборгованості відповідача складає сумі 69 478,92 грн, з яких: 7 987,20 грн - заборгованість за тілом кредиту та 61 491,72 грн - заборгованість за процентами.
Впродовж строку дії кредитного договору відповідачем здійснено два платежі на виконання своїх зобов'язань. Перший платіж в сумі 3 000 грн здійснено 07.10.2022, який зараховано наступним чином 412,80 грн - сплата тіла кредиту, та 2 587,20 сплата процентів за користування кредитом. Другий платіж в сумі 10 грн здійснено 25.11.2022, який зараховано на сплату процентів.
Між клієнтом ТОВ «Селфі кредит» та фактором ТОВ «ФК «Кредит капітал» укладений договір факторингу № 01022024 від 01.02.2024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за договором про надання споживчого кредиту № 425002 від 23.09.2022, що укладеним між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем ОСОБА_1 .
Факт укладення договору відступлення прав вимоги № 01022024 від 01.02.2024 та передання права вимоги за кредитним договором № 425002 від 23.09.2022 підтверджується безпосередньо самим договором, актом прийому-передачі реєстру боржників від 01.02.2024, витягом із вказаного реєстру стосовно заборгованості ОСОБА_1 на суму 69 478,92 грн.
Згідно п. 1.1. договору факторингу, на умовах, встановлених договором та у відповідності до глави 73 Цивільного кодексу України, фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Відповідно до п. 1.2. договору внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Фактором зобов'язання щодо фінансування клієнта за договором факторингу на суму 2 262 377,25 грн здійснено відповідно до платіжної інструкції № 74875 від 01.02.2024, банк платника АТ «Райффайзен банк».
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із укладанням кредитного договору, отримання на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини), на підставі права вимоги, що виникає у позивача внаслідок відступлення права вимоги (договору факторингу).
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.
Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 23.09.2022 між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 425002, відповідно до якого кредитодавець зобов'язувався надати відповідачу грошові кошти у сумі 8 400 грн на строк на 365 днів із визначеною процентною ставкою 2,2 % в день.
Суд не вбачає підстав для зменшення розміру процентів, оскільки вони нараховані виключно в межах строку кредитування, не перевищують узгодженого сторонами розміру, відповідачем не оспорені та не заявлено клопотання про зменшення їх розміру.
Право вимоги за вказаним договором відступлено на користь ТОВ «ФК «Кредит-капітал» на підставі договорів факторингу № 01022024 від 01.02.2024, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за договором про надання споживчого кредиту № 425002 від 23.09.2022, що укладеним між ТОВ «Селфі кредит» та відповідачем ОСОБА_1 .
Суд зважає на те, що факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. На момент переходу права вимоги заборгованість існувала, доказів її погашення відповідачем не надано.
Отже, суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем ТОВ «ФК «Кредит-капітал» належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому з останньої на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання коштів на умовах кредитного договору № 425002 від 23.09.2022, яка в сукупному розмірі складає 69 478,92 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 987,20 грн, прострочена заборгованість зі сплати процентів - 61 491,72 грн.
Розподіл судових витрат у справі
Судовий збір
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Райффайзен банк» № 30655 від 07.11.2025.
Оскільки позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у повному розмірі, а саме 2 422,40 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу
Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у загальному розмірі 8 000,00 грн.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .
До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвокатом Усенко М.І., виписку з ЄРДР щодо Адвокатського об'єднання «Апологет», договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» та АО «Апологет», ордер № 1381377 про надання адвокатом Усенком М.І. правової допомоги ТОВ «ФК «Кредит-капітал», акт надання правничих послуг № 485 від 10.11.2025 на суму 8 000 грн, детальний опис робіт від 10.11.2025 до акту надання правничих послуг № 485 від 10.11.2025.
Так, відповідно до детального опису наданих послуг усна консультація тривала 30 хв, ознайомлення із матеріалами кредитної справи 2 год, погодження правової позиції 30 хв, складання позовної заяви 3 год. 30 хв., подання заяви до суду - 1 шт., усього 6 год. 30 хв.
Аналізуючи подані представником позивача документи про сплату витрат на правничу допомогу в частині обґрунтованості розміру, заявленого до сплати, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Відтак, позивач повинен підтвердити, що витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Оцінюючи предмет позову у цій справ суд дійшов висновку, що наразі існує усталена судова практика щодо стягнення факторами (особами, які набули право вимоги до позичальників) кредиторської заборгованості за договорами споживчого кредиту. Отже предмет позову не вимагає витрачання значної кількості часу для формування позиції позивача, вивчення великої кількості документів та нормативно-правових актів.
Ураховуючи викладене та беручи до уваги обсяг наданих послуг представником, їх складність, наявність усталеної судової практики зі спірного питання, суд уважає, що 4 500 грн є пропорційним обсягу та складності наданих послуг, достатнім для відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та відповідатиме критеріям розумності та справедливості. Водночас, означена сума відшкодування не буде нести надмірний тягар для відповідача у порівнянні із сумою заборгованості за кредитним договором, що підлягає до стягнення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі пропорційному до суми задоволених вимог 4 500 грн.
Загальний розмір судових витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 6 922,40 грн (2 422,40 грн + 4 500 грн).
Керуючись ст.2, 12, 13, 49, 76, 81, 120, 123, 126, 127, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 278 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд
Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість у сумі 69 478 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 92 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» судові витрати в сумі 6 922 (шість тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 18.02.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35234236, адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, тел. +380322429908
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ