Справа № 505/321/26
Провадження № 3/505/368/2026
19 лютого 2026 року місто Подільськ
Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Подільського міськрайонного суду Одеської області з Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов протокол із матеріалами стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2026 матеріали справи передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.
Протокол про вчинення адміністративного правопорушення
У протоколі серії ВАД № 758106 від 30.01.2026 зазначено наступне: «14.01.2026 близько о 08 год 50 хв АДРЕСА_1 ; гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері гр. ОСОБА_2 а саме ображав грубою нецензурною лайкою»
Судовий розгляд
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 не є обов'язковою, а відтак суд не вбачає перешкод та вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази:
Окрім протоколу про вчинення адміністративного правопорушення ВАД № 758106 від 30.01.2026, у судовому засіданні досліджено:
- роздруковані відомості інтегрованої інформаційно-пошукової системи МВС України «АРМОР» (Автоматизоване Робоче ОСОБА_3 ), про реєстрацію події в журналі єдиного обліку Подільського РУП ГУНП в Одеській області за №» 1412 від 14.01.2026 та відомостей щодо ОСОБА_1 ;
- копію паспорта громадянина України (арк. 1) ОСОБА_1 ;
- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 30.01.2026, відповідно до якого працівником СРПП Подільського РУП ГУНП.
Інші документи до матеріалів справи не долучені, згідно відомостей журналу єдиного обліку ОСОБА_2 від надання пояснень працівникам поліції відмовилась, зазначила, що її син ОСОБА_1 має психічні розлади, неодноразово у зв'язку із цим перебував на лікуванні в медичних закладах.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Суд вважає за необхідне зазначити, що межі розгляду справи про адміністративне правопорушення визначаються даними, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до розділу протоколу «склад адміністративного правопорушення».
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Суд зазначає, що об'єктивна сторона правопорушення, викладена у протоколі, не відповідає тексту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено наступне. Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:
фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
психологічне насильство - насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
економічне насильство - навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
З аналізу наведених норм права, вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об'єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов'язкової ознаки.
Самі по собі конфліктні стосунки та вживання нецензурної лексики, не утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Тільки у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, зазначені дії становлять собою об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Протокол від 30.01.2026 серії ВАД № 758106, складений щодо ОСОБА_1 не містить відомостей про наслідки, настання яких є обов'язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Також, зазначені обставини не підтверджено матеріалами дослідженими у судовому засіданні.
Суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, належних в розумінні ст. 251 КУпАП, про спричинення діями ОСОБА_1 . ОСОБА_2 наслідків у вигляді фактичного настання шкоди психічному чи фізичному здоров'ю.
На підставі досліджених доказів у судовому засіданні, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та наявність в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд доходить висновку, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не містять відомостей про склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відтак, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
Керуючись ст. 173-2, 247 п.1, 252, 268, 245, 278, 280, 284, 294 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1
ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом внесення апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ