Справа № 595/190/26
Провадження № 2-а/595/35/2026
19.02.2026 місто Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Тарчинська Л.Я., 16 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 23493 від 09.11.2025, винесену т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити. Окрім того, просить поновити строк на оскарження даної постанови, посилаючись на те, що він 09 листопада 2025 року не перебував у місті Надвірна Івано-Франківської області, а отже фізично не міг бути доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , підписувати будь-які документи чи отримувати копію постанови. Фактично, він перебував у м. Надвірна 05 листопада 2025 року, коли його було зупинено працівниками ТЦК для перевірки військово-облікових документів. Під час цієї перевірки він надав документи, що підтверджували наявність підстав для відстрочки від призову під час мобілізації відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (виховання дитини з інвалідністю). Після ознайомлення з поданими документами у працівників ТЦК зауважень до нього не виникло, будь-які процесуальні документи щодо притягнення до адміністративної відповідальності складені не були, після чого його відпустили. Лише 28.01.2026 він отримав із Бучацького відділу ДВС постанову про відкриття виконавчого провадження із якої вперше дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_3 09.11.2025 винесено постанову, якою на нього накладено штраф у сумі 17 000 грн. 04.02.2026 його представник отримала у відповідь на адвокатський запит копію постанови № 23493 від 09.11.2025, яка, як виявилося, містить підпис, нібито, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, однак вказаний підпис йому не належить та суттєво відрізняється від його справжнього підпису. З огляду на те, що він 09.11.2025 не перебував у м. Надвірна, то об'єктивно не міг підписувати жодних заяв чи постанов, а також не отримував їх копій. Більше того, сама постанова прямо зазначає, що її винесено за наявності заяви особи про визнання правопорушення та згоду на розгляд справи за її відсутності, що підтверджує те що розгляд справи відбувався без його участі, а тому він не міг отримати її копію, так як при розгляді справи не був, окрім того не був повідомлений, що такий взагалі має відбутися. Додатково факт його перебування у м. Надвірна саме 05.11.2025, а не 09.11.2025, підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1727/16/ВихЗПІ від 15.02.2026, згідно з якою його, ОСОБА_1 , було взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 саме 05.11.2025.
При ознайомленні з матеріалами позовної заяви встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України).
Згідно частини другої ст.286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Поряд з тим, частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вивчивши доводи представника позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як убачається з копії постанови про адміністративне правопорушення № 23493 по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, така винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 09 листопада 2025 року і підписана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності того ж дня.
Натомість, до Бучацького районного суду через систему «Електронний суд» позивач звернувся з позовом 16 лютого 2026 року, в якому, окрім іншого, просив про поновлення пропущеного процесуального строку.
У позові позивач просить поновити строк на оскарження вказаної постанови, посилаючись на те, що28.01.2026 він отримав із Бучацького відділу ДВС постанову про відкриття виконавчого провадження із якої вперше дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_3 09.11.2025 винесено постанову, якою на нього накладено штраф у сумі 17 000 грн. 04.02.2026 його представник отримала у відповідь на адвокатський запит копію постанови № 23493 від 09.11.2025.
Позивач стверджує, що підпис, який міститься в оскаржуваній постанові, йому не належить та суттєво відрізняється від його справжнього підпису. З огляду на те, що він 09.11.2025 не перебував у м. Надвірна, стверджує, що не підписував жодних заяв чи постанов, а також не отримував їх копій.
Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять жодних документів на підтвердження вказаних вище обставин.
Посилання позивача на те, що у спірній постанові прямо зазначено, що її винесено за наявності заяви особи про визнання правопорушення та згоду на розгляд справи за її відсутності, що підтверджує те, що розгляд справи відбувався без його участі, а тому він не міг отримати її копію, судом не приймаються, оскільки позивач міг не бути присутнім на розгляді справи, але це не виключає можливості отримання ним постанови в той день коли її було винесено.
Також судом відхиляються доводи позивача про те, що факт його перебування у м. Надвірна саме 05.11.2025, а не 09.11.2025, підтверджується відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1727/16/ВихЗПІ від 15.02.2026, згідно з якою його, ОСОБА_1 , було взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_3 саме 05.11.2025, оскільки перебування позивача в м. Надвірна 05.11.2025 не виключає того, що він міг знаходитися у даному місті і 09.11.2025.
Для суду є очевидним, що причини, які перешкодили особі реалізувати право на звернення до суду у визначений процесуальним законом строк, повинні не залежати від волі заявника, мати об'єктивний характер та бути оціненими судом у наступному, зважаючи на обґрунтованість їх поважності.
Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Підстави пропуску особою строку на оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, які не залежали від волі особи.
Однак, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких допустимих доказів, які б підтверджували, що ним пропущено строк на оскарження постанови з підстав, що пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, які не залежали від його волі та унеможливили звернення з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови у встановлений процесуальним законом строк.
З огляду на те, що позивач не надав доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про поновлення строку і відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного, керуючись ч.1 ст.123 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що він має право у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду докази поважності причин пропуску такого строку, або подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а також подати до суду докази на обґрунтування такої заяви.
Роз'яснити, якщо заяву не буде подано позивачем у зазначений строк або вказані ним підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява буде повернена позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з ч. 2 ст.256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання та згідно з ч. 1 ст.294 КАС України не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя: І. І. Тхорик