Справа № 466/5778/24
Провадження № 1-в/466/35/26
18 лютого 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР №12023141380001492 від 08.09.2023 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -
ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 09.01.2026 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2023 за №12023141380001492 закрито. Звільнено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Вирішено долю речових доказів.
Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили 19.01.2026 року.
11.02.2026 року на адресу суду поступило клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в якому вона просить суд скасувати арешти, накладені в межах даного кримінального провадження ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02.11.2023 року та 17.11.2023 року на приміщення з літерами 30-36 загальною площею 187,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2310092946101) та на приміщення з літерами 37-40 загальною площею 51.7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2310107046101).
Учасники процесу в судове засідання не з'явились, а тому у відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що таке підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02.11.2023 року по справі №466/11525/23, провадження 1-кс/466/2874/23 накладено арешт на нерухоме майно, а саме на приміщення під літерами 30-36 загальною площею 187,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2310092946101), із забороною вчинення будь-яких дій, пов'язаних із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вказане майно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17.11.2023 року по справі №466/11525/2 , провадження 1-кс/466/3075/23 накладено арешт на нерухоме майно, а саме на приміщення 37-40 загальною площею 51,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2310107046101), із забороною вчинення будь-яких дій, пов'язаних із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на вказане майно.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 09.01.2026 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2023 за №12023141380001492 закрито. Звільнено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Вказана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили 19.01.2026 року.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, з клопотання адвоката ОСОБА_3 вбачається та судом встановлено, що на даний час відсутні будь-які обставини, що могли б вказувати на необхідність продовження арешту майна.
При розгляді клопотання суд враховує, що за загальним правилом, визначеним у ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. У даній справі суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для подальшого накладення арешту на нерухоме майно.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що подальше застосування арешту майна може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном, що буде порушенням ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим, тому дане клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 315 КПК України, суд
клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02.11.2023 року по справі №466/11525/23, провадження 1-кс/466/2874/23 на приміщення під літерами 30-36 загальною площею 187,9 кв.м за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 95 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2310092946101).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17.11.2023 року по справі №466/11525/2, провадження 1-кс/466/3075/23 на приміщення 37-40 загальною площею 51,7 кв.м. за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 95 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2310107046101).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1